про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2023 року м. Київ № 320/16990/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ”та виплачувати пенсію за віком відповідно до пункту б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 02 грудня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір"(далі - ЗУ №3674-VI).
За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб,- (ч.3ст.4 ЗУ №3674-VI).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 1 січня 2023 року, становить 2684,00 гривень.
Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, у прохальній частині позову заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже розмір судового збору становить 1073,60 грн (2684,00 грн х 0,4х1).
До свого позову позивачкою додано заяву про відстрочення сплати судового збору, з огляду на її тяжкий майновий стан та на те, що предметом спору є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з цим, законодавцем визначено, що підставою для ухвалення судом відповідного рішення є незадовільний майновий стан сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір за звернення до суду. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що ст. 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті збору в установленому законом порядку й розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані: довідка про доходи; довідка про склад сім'ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Однак, позивачкою не надано жодних документів на підтвердження свого майнового стану.
Окрім того, суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про звільнення/ відстрочення/розстрочення від сплати судового збору.
Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору, чого заявницею зроблено не було.
Крім того, згідно з ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Проте, позивачка, до позовної заяви не надала копію листа-відмови відповідача у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн;
- копію листа-відмови Головного управління ПФУ в м.Києві у призначенні пенсії за віком.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.