Головуючий у суді першої інстанції: Тиха О.О.
справа №756/6673/22
провадження №33/824/1828/2023
4 травня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м.Києва від 30 січня 2023 року,-
Постановою судді Оболонського районного суду м.Києва від 30 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору в сумі 496,20 грн. на користь держави.
Згідно із постановою судді, 12 червня 2022 року о 18-25 год. в м. Києві по вул. Богатирській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук; звужені зіниці, що не реагують на світло; неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, що зафіксовано на камеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає про те, що саме працівниками поліції було його спровоковано на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Також зауважує, що обставини зупинки транспортного засобу не зафіксовані на відеозаписі. Зазначає, що саме з відеозапису слідує, що працівниками поліції лише усно було запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що сам пройде огляд в медичному закладі. Хоча в матеріалах справи наявне дане направлення водія на огляд, однак за відсутності безперервного відеозапису не можливо встановити дотримання поліцейськими встановленої законом процедури проведення огляду, послідовність їх дій, відібрання у водія пояснень та складання долучених документів.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що на той час не мав змоги пройти огляд у відповідному закладі, тому був вимушений пройти його в іншому закладі - в Медичному центрі «Смарт Медікал Центр». Результат досліджень в даній клініці є негативним.
Про день, час та місце проведення засідання судуособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник Козятник Л.Г. повідомлялися у встановленому законом порядку, однак, в жодне судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Козятник Л.Г. не з'явились.
Про розгляд справи 6 квітня 2023 року ОСОБА_1 повідомлений належним чином засобами телефонного зв'язку за вказаним ним у скарзі телефоном, до суду не з'явився.
Судове засідання, що призначено на 6 квітня 2023року на 10 год. 40.хвгод., за клопотанням захисника Козятник Л.Г. про відкладення розгляду справи у зв'язку з її занятістю у розгляді кримінального провадження на 6 квітня 2023 року на 10 год. 00 хв було відкладено на 4 травня 2023 року на 9 год.30 хв.
В день розгляду 4 травня 2023 року захисник Козятник Л.Г. повторно подала заяву про перенесення розгляду у зв'язку з проведенням невідкладних слідчих дій у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, будь-яких доказів, що підтверджують ці обставини не надала.
Причини неявки адвоката Козятник Л.Г. в два судові засідання є однаковими.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки ОСОБА_1 та його захисника Козятник Л.Г. з таких міркувань.
По-перше, посилаючись на неможливість явки до апеляційного суду з огляду на зайнятість у розгляді кримінального провадження та щодо проведенням невідкладних слідчих дій у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, захисник Козятник Л.Г. не надала суду жодного підтверджуючого документу про це. Від самого ОСОБА_1 протягом всього розгляду справи не надходило жодних клопотаннь щодо відкладення розгляду справи або неможливість присутності в судовому засіданні в зазначені дати.
По-друге, сам ОСОБА_1 та його захисник Козятник Л.Г. не були позбавлені можливості порушити перед судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
По-третє, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
По-четверте, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
І по-п'яте, відхиляючи клопотання про відкладення справи суд враховує, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій грунтовно і змістовно виклав свою позицію щодо незаконності і необгрунтованості оскаржуваної постанови та наявності підстав для її скасування.
Таким чином, зважаючи на зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, з метою дотримання передбачених законом розумних строків розгляду справи, мотивованим викладенням позиції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , який не з'явився в судове засідання, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про день та час розгляду справи.
Переглянувши справу за апеляційними скаргами, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги та письмові пояснення, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у справі, відповідно до яких вбачається наступне.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №155909 12 червня 2022 року о 18-25 год. в м. Києві по вул. Богатирській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук; звужені зіниці, що не реагують на світло; неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, що зафіксовано на камеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до цього ж протоколу, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою - інспектором - старшим лейтенантом поліції Скалозубом С.В., дії якого ОСОБА_1 оскаржені не були, як і не містить таких даних зміст апеляційної скарги.
В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 червня 2023 року, до закладу охорони здоров'я - Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», в якому зазначені результати огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейськими, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Доводи апеляційної скарги щодо недопустимості доказів оптичного диску з відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, оскільки відео, що додано до матеріалів справи, є неповним та складається з декількох частин, не містить повної інформації, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
При цьому, суд зазначає, що долучений до матеріалів справи в якості доказу оптичний диск з відеозаписом із нагрудної камери патрульного поліцейського було виготовлено у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у справі про адміністративне правопорушення та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на вказаній камері в електронному вигляді у виді файлу.
При цьому в апеляційній скарзі не оспорюються зафіксовані на відео обставини, які мали місце за участю ОСОБА_1 .
Доводи про те, що ОСОБА_1 не було у встановленому законом порядку направлено до медичного закладу, не заслуговують на увагу. Як убачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, інспектор поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря - нарколога, від якого останній відмовився. Факт відмови ОСОБА_1 був зафіксований на відеокамеру і останнім у встановленому законом порядку не спростований.Також доводи щодо самостійного проходження огляду на стан сп'яніння суд не може прийняти до уваги, виходячи з наступного.
Огляд водія на стан сп'яніння проводять згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 9 листопада 2015 року затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно розділу ІІІ Інструкції МОН України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Зазначена Інструкція не передбачає самозвернення водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у тому числі, враховуючи й те, що поліцейський зобов'язаний здійснити його доставку в приміщення такого закладу.
Згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 травня 2019 року № 563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп'яніння в м. Києві» Київській міській наркологічній клінічній лікарні "Соціотерапія" надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому висновок суду першої інстанції про те, що Довідка про результати лабораторних досліджень від 13 червня 2022 року, видана ТОВ "Смарт Медікал Центр", є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вказану установу не включено до Переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, які затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, як передбачено у ст. 266 КУпАП, є правильним. Крім того, як вбачається з вказаної довідки, огляд ОСОБА_1 проводився на наступний день, а не протягом двох годин, як того вимагає чинне законодавство.
До того ж слід зазначити, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння від проходження огляду відмовився, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Під час розгляду справи не встановлено порушень працівниками поліції вимог КУпАП та Конституції України. Таку позицію ОСОБА_1 суд розцінює як можливість в будь-який спосіб піддати сумніву дії працівників поліції, проте на переконання апеляційного суду такі порушення не можуть бути констатовані за їх відсутності. Дії працівників поліції щодо складання протоколу є такими, що відповідають чинному законодавству та підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, суд першої інстанції, проаналізувавши усі докази у справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п.2.5 ПДР України, отже дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Оболонського районного суду м.Києва від 30 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м.Києва від 30 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна