11 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1280/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача - Квіцінська Анна - на підставі довіреності від 15.12.2022р. у справі №01-46/4805;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків, (вх. №558 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 (суддя Хотенець П.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 21.02.2023р.)
за позовом: Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х", м. Харків,
про стягнення 2875994,36грн.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" про стягнення з відповідача 2259678,60грн. заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
02.12.2022р. позивачем подано до господарського суду Харківської області заяву про зміну предмету позову (вх. №15331), в якій просив суд стягнути з відповідача 2259678,60грн. заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, в тому числі 2239678,60грн. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 431608,87грн. пені, 30796,52грн. 3% річних та 173910,37грн. інфляційних.
У відзиві на позовну заяву поданому 27.12.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" до господарського суду Харківської області, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі та інфляційних в розмірі 173910,37грн. Також, відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені в сумі 431608,87грн. на 90% до 43160,89грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 2239678,60грн. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 43160,89грн. пені та 34481,37грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 509, 526, 530, 612, 626, 627 Цивільного кодексу України, статей 174, 193, 198, 275 Господарського кодексу України мотивовані відсутністю доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за електричну енергію за період лютий - квітень 2022 року у розмірі 2239678,60грн. (з ПДВ), що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.
Місцевий господарський суд також оцінивши доводи відповідача, враховуючи його фінансовий стан, а також підстави прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати, враховуючи інтереси сторін, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 90 % та відповідно стягнення 43160,89грн.
Разом з тим, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, з огляду на те, що його здійснено з певними арифметичними помилками. Також, відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних, з огляду на те, що позивачем не було надано до матеріалів справи доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікації в офіційних періодичних виданнях останнього та не надано доказів на підтвердження того, що прострочення грошового зобов'язання від відповідача, виступає способом захисту майнового права у вигляді відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора саме від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 в частині стягнення 3% річних, інфляційних та зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт з посиланням на положення статті 625 Цивільного кодексу України, зазначає про те, що вимагати суми сплати боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Крім того, апелянт наголошує, що місцевим господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення в частині зменшення на 90% суми пені, яка підлягає стягненню, обґрунтував своє рішення виключно скрутним фінансовим становище відповідача, але не врахував інтереси обох сторін, що призвело до порушення прав апелянта.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та призначено справу до розгляду на 10.05.2023р. о 15:45годині.
13.04.2023р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4180), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 10.11.2023р. було оголошено протокольну перерву до 09:15год. 11.05.2023р.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 11.05.2023р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 в частині стягнення 3% річних, інфляційних та зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
11.06.2017р. набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який розмежовує діяльність суб'єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії"..
Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор).
25.07.2017р. постановою НКРЕКП №929 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (відповідачу, постачальнику).
Постановою НКРЕКП за №1446 від 16 листопада 2018 року прийнято рішення про видачу Акціонерному товариству "Харківобленерг" (позивачу, оператор системи) ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства "Харківобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).
05.12.2018р. відповідачем підписано заяву приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №12/14488, яка є додатком № 9 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (т.1 а.с.14).
Таким чином, з 05.12.2018р. почав діяти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір), який є публічним договором приєднання. Даний договір встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника, як послуги оператора системи, укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору (пункт 1.1. договору).
Згідно пункту 9.1 договору, договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього договору та діє до дати початку дії нового ринку електричної енергії згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії".
Додатковою угодою від 10 червня 2019 року до договору сторони, враховуючи умови пункту 9.1 договору, дійшли згоди продовжити дію договору до дати набрання чинності нормативним актом, прийнятим уповноваженим нормотворчим суб'єктом у сфері енергетики, на виконання законів до затвердження типової форми договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.
В подальшому, додатковою угодою від 27.07.2019р. до договору сторони погодили дотримуватись умов публічного договору приєднання - договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, розробленого оператором системи та розміщеного на сайті Акціонерного товариства "Харківобленерго".
01.07.2020р. додатковою угодою до договору сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк до 24 години 00 хвилин 31 грудня 2020 року, а також те, що договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін письмово не заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (т.1 а.с.32).
Відповідно до пункту 2.1 договору оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії постачальнику за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання, та яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл забезпечує постачальник. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді.
Згідно пункту 2.2. договору постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього договору за сукупністю споживачів постачальника, та інші послуги оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна договору складає вартість послуг з розподілу за сукупністю споживачів балансуючої групи постачальника.
Згідно пункту 3.2 договору постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу за сукупністю споживачів, яким згідно з договорами про постачання електричної енергії, розподіл забезпечує постачальник.
Відповідно до пункту 3.4 договору оплата послуг з розподілу здійснюється постачальником плановими авансовими платежами.
Згідно пункту 4.2 договору постачальник зобов'язується здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору.
Відповідно до пункту 1.1 додатку 1 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число включно), у якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії постачальником.
Вартість послуг оператора системи з розподілу електроенергії постачальнику визначається як добуток обсягу розподіленої електричної енергії мережами оператора системи споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника гідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання, та яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл забезпечує постачальник, на тариф на розподіл електричної енергії, який діяв у розрахунковому періоді, розрахований відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого Регулятором.
Згідно пункту 1.2. додатку № 1 до договору обсяг розподілу електроенергії постачальнику відповідає фактичному обсягу електричної енергії, спожитої споживачами постачальника на відповідних класах напруги.
На вартість послуг з розподілу електричної енергії та інших (додаткових) послуг (робіт) нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 2.1. додатку № 1 до договору оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником самостійно на поточний рахунок оператора системи за вартістю, розрахованою виходячи з обсягів електричної енергії, зазначених у Реєстрі (скоригованому Реєстрі) на поточний розрахунковий період, та діючого тарифу на розподіл електричної енергії, з урахуванням ПДВ.
Як зазначав в позовній заяві позивач, за лютий 2022 року (з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року) мережами Акціонерного товариства "Харківобленерго" розподілено споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" електрична енергія у загальному обсязі 6419268 кВт/год, що підтверджується звітом фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х".
На виконання пункту 1.6 додатку №1 до договору між оператором системи розподілу та постачальником підписано додаток №10 до договору "Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х", у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" за лютий 2022 (т.1 а.с.36-45).
Даним звітом підтверджується обсяг розподіленої електричної енергії у обсязі 6419268 кВт/год., в тому числі за 1 класом - 306298 кВт/год, за 2 класом - 6040180 кВт/год.
Відповідно до пункту 2.4 додатку №1 до договору, постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта наданих послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи та постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду (пункт 2.9 додатку №1 до договору), та рахунку-фактури (пункт 5.1. додатку №.1 до договору) протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання.
За підсумками розрахункового періоду, на виконання пункту 2.4 додатку №1 до договору, 28.02.2022р. сторонами було складено та підписано акт наданих послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року про те, що у лютому (з 00-00 годин 01 лютого 2022 року до 24-00 годин 28 лютого 2022 року) Акціонерним товариством "Харківобленерго" розподілено для споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" електроенергію по 1 (першому) класу 306298 кВт/год та по 2 (другому) класу 6040180 кВт/год. - на загальну суму 6748492,02 грн. (з ПДВ) (т.1 а.с.47).
Протягом розрахункового періоду Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" було частково сплачено суму нарахувань за лютий 2022 року на загальну суму 6665426,88 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень №2926 від 04.02.2022р., №5606 від 10.02.2022р., №2940 від 14.02.2022р., №5634 від 17.02.2022р., №5649 від 21.02.2022р. та №29621 від 21.02.2022р. (т.1 а.с.118-120).
28.02.2022р. Акціонерним товариством "Харківобленерго" було сформовано рахунок - фактуру за розподіл електричної енергії за лютий 2022 року, з урахуванням проведених оплат, на загальну суму 83065,14 грн. (т.1 а.с.49).
З матеріалів справи вбачається, що рахунок за лютий 2022 року та акт наданих послуг оператором системи направлено електронною поштою на електронну пошту постачальника energo_h@ukr.net (т.1 а.с.50), а саме 14.03.2022р., у зв'язку із неотриманням постачальником зазначених документів, як це передбачено пунктом 2.6 додатку №1 до договору. У такому разі рахунки та акт вважається отриманим постачальником з дня їх відправлення та повинні бути сплачені протягом 5 банківських днів.
30.04.2022р. сторонами було складено та підписано акт корегування наданих послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 (на підставі коригування до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії), відповідно до якого обсяг корегувань за надані послуги по II класу напруги склав 7690 кВт/год на суму 8489,58 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.51-53)
31.05.2022р. сторонами складено та підписано акт корегування наданих послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 (на підставі коригування до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії), відповідно до якого обсяг корегувань за надані послуги по II класу напруги склав 353881 кВт/год на суму 390676,13 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.55-57)
Отже, скоригована вартість послуг за лютий 2022 складає 7130678,57 грн (з ПДВ).
Таким чином, з урахуванням проведених відповідачем оплат, заборгованість за послуги фактично розподіленої електричної енергії за лютий 2022 року становить 378596,23грн. (у тому числі ПДВ).
Крім того, за березень 2022 року (з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року) мережами Акціонерного товариства "Харківобленерго" розподілено споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" електричну енергія у загальному обсязі 1975852 кВт/год, що підтверджується звітом фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х".
На виконання пункту 1.6 додатку №1 до договору між оператором системи розподілу та постачальником підписано додаток №10 до договору "Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х", у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" за березень 2022 року (т.1 а.с.59-78).
Даним звітом підтверджується обсяг розподіленої електричної енергії у обсязі 1875852 кВт/год, з яких за 2 класом 1975852 кВт/год.
Постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи та постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду (пункт 2.9. додатку 1 до договору), та рахунку-фактури (пункт 5.1. додатку №.1 до договору) протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання (пункт 2.4 додатку №1 до договору).
За підсумками розрахункового періоду, на виконання пункту 2.4 додатку №1 до договору, 31.03.2022р. сторонами було складено та підписано акт наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року про те, що у березні (з 00-00 годин 01 березня 2022 року до 24-00 годин 31 березня 2022 року) Акціонерним товариством "Харківобленерго" розподілено для споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" електроенергію по 2 (другому) класу 1975852 кВт/год - на суму 2181293,18 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.81).
31.03.2022р. Aкціонерним товариством "Харківобленерго" сформовано рахунок - фактура за розподіл електричної енергії за березень 2022 року на загальну суму 2181293,18 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.83).
Рахунок за березень 2022 року та акт наданих послуг оператором системи направлено постачальнику електронною поштою на адресу energo_h@ukr.net (т.1 а.с.84), а саме 12.04.2022р., у зв'язку із неотриманням постачальником зазначених документів, як це передбачено пунктом 2.6 додатку №1 до договору. У такому разі рахунки та акт вважається отриманим постачальником з дня їх відправлення та повинні бути сплачені протягом 5 банківських днів.
30.04.2022р. сторонами складено та підписано акт корегування до акту наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 (на підставі коригування до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії), відповідно до якого обсяг корегувань за надані послуги по II класу напруги склав 49 кВт/год на суму 54,10 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.85-87).
31.05.2022р. сторонами складено та підписано акт корегування наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 (на підставі коригування до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії), відповідно до якого обсяг корегувань за надані послуги по II класу напруги склав 449043 кВт/год на суму 495732,69 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.89). Отже, скоригована вартість послуг за березень 2022 складає 1685614,59грн. (з ПДВ).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рахунок за березень 2022 року не було сплачено, у зв'язку з чим перед Акціонерним товариством "Харківобленерго" утворилась заборгованість на суму 1685614,59 грн (з ПДВ).
Крім того, за квітень 2022 року (з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року) мережами Акціонерного товариства "Харківобленерго" розподілено споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" електричну енергію у загальному обсязі 210035 кВт/год, що підтверджується звітом фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживані постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х".
На виконання пункту 1.6 додатку №1 до договору між оператором системи розподілу та постачальником підписано додаток №10 до договору "Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х", у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" за квітень 2022 року (т.1 а.с.93-106).
Даним звітом підтверджується обсяг розподіленої електричної енергії у обсязі 210035 кВт/год, з яких за 2 класом 210035 кВт/год.
Постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи та постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду (пункт 2.9. додатку 1 до договору), та рахунку-фактури (пункт 5.1. додатку №.1 до договору) протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання (пункт 2.4 додатку №1 до договору).
За підсумками розрахункового періоду, на виконання пункту 2.4 додатку №1 до договору, 30.04.2022р. сторонами було складено акт наданих послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року про те, що у квітні (з 00-00 годин 01 квітня 2022 року до 24-00 годин 30 квітня 2022 року) Акціонерним товариством "Харківобленерго" розподілено для споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" електроенергію по 2 (другому) класу 210035 кВт/год. - на суму 231873,60 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.108).
30.04.2022р. Акціонерним товариством "Харківобленерго" сформовано рахунок - фактуру за розподіл електричної енергії за квітень 2022 на загальну суму 231873,60грн. (у тому числі ПДВ) (т.1 а.с.110).
Рахунок за квітень 2022 року та акт наданих послуг оператором системи направлено постачальнику електронною поштою на адресу energo_h@ukr.net (т.1 а.с.111), а саме 17.05.2022р., у зв'язку із неотриманням постачальником зазначених документів, як це передбачено пунктом 2.6 додатку №1 до договору. У такому разі рахунки та акт вважається отриманим постачальником з дня їх відправлення та повинні бути сплачені протягом 5 банківських днів.
31.05.2022р. сторонами складено та підписано акт корегування до акту наданих послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 (на підставі коригування до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії), відповідно до якого обсяг корегувань за надані послуги по II класу напруги склав 32977 кВт/год на суму 36405,82 грн (з ПДВ) (т.1 а.с.112-115). Таким чином скоригована вартість послуг за квітень 2022 складає 195467,78 грн (з ПДВ).
Акти корегувань наданих послуг з розподілу електричної енергії за лютий, березень, квітень 2022 року направлені постачальнику на офіційну електронну адресу - energo_h@ukr.net 21.06.2022р. (т.1 а.с.116-117).
Відповідачем рахунок за квітень 2022 року сплачено не було, у зв'язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 195467,78 грн (з ПДВ).
Отже, як зазначав позивач, загальна сума заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" за розподілену електричну енергію за період лютий - квітень 2022року становить 2259678,60грн.
З метою досудового врегулювання спору, 21.04.2022р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості (т.1 а.с.121), проте відповіді на вказаному вимогу надано не було, як і не було в добровільному порядку сплачено суму боргу.
Вказані обставини і стали підставою для звернення 18.08.2022р. Акціонерного товариства "Харківобленерго" до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" про стягнення з відповідача 2259678,60грн. (т.1 а.с.1-125).
02.12.2022р. Акціонерним товариством "Харківобленерго" було подано до господарського суду Харківської області заяву про зміну предмету позову (т.1 а.с.163 -167), в якій просив суд стягнути з відповідача 2259678,60грн. заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, в тому числі 2239678,60грн. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 431608,87грн. пені, 30796,52грн. 3% річних та 173910,37грн. інфляційних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.1 а.с.245-258).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія з урахуванням приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно частини 6-7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Враховуючи викладене та те, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за електричну енергію за період лютий - квітень 2022 року у розмірі 2239678,60 грн (з ПДВ), місцевим господарським судом було задоволено позовні вимоги у відповідній частині.
Судова колегія зазначає, що рішення господарського суду у відповідній частині не оскаржено учасниками справи, а отже, не є предметом розгляду в даному апеляційному провадженні.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 431608,87грн. за період з березня 2022 року по вересень 2022 року, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За змістом частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Як було зазначено вище, пунктом 6.6. договору та пунктом 4.1. додатку № 1 "Порядок розрахунку" до договору сторони погодили, що за внесення платежів за надання послуг з розподілу електроенергії споживачам постачальника та додаткових робіт (послуг) з порушенням термінів, визначених цим додатком до договору, оператор системи має право нараховувати постачальнику пеню у розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність у позивача правових підстав для нарахування заявленої до стягнення пені в розмірі 431608,87грн.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовні заяву поданому Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" до господарського суду Харківської області, відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені в сумі 431608,87грн. на 90% до 43160,89грн. (т.1 а.с.201-207).
Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019р. у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019р. у справі № 916/553/19.
Крім того, позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть рівні ризики під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань, кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Аналіз чинного законодавства України свідчить про відсутність вичерпного переліку виняткових випадків, які є безумовними підставами для зменшення неустойки. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019р. у справі №910/9765/18, від 12.09.2019р. у справі № 910/10427/18.
З наданих відповідачем документів на підтвердження скрутного фінансового стану, а саме: роздруківки з офіційного веб - сайту Національної енергетичної компанії "Укренерго" щодо учасників ринку, яким надано статус «Переддефолтний»/«Дефолтний» згідно з п.1.7.1 та п.1.7.4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 вбачається, що станом на 04.04.2022р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" надано статус переддефолтного учасника ринку.
Відповідно до відомостей розміщених на вказаному вище веб- сайті, станом на 11.05.2023р., Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" надано статус дефолтного учасника ринку (https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault).
Судова колегія також враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" зареєстровано та фактично до введення воєнного стану здійснювало господарську діяльність в м. Харкові, контрагенти відповідача також знаходяться на території м. Харків та Харківської області.
Відповідно до доданої відповідачем бухгалтерської довідки дебіторської заборгованості від 01.12.2022р. (т.1 а.с.210-212), заборгованість споживачів (контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х") становить 22695185,45грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи відповідача, враховуючи його фінансовий стан, а також підстави прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати, судова колегія, враховуючи інтереси сторін, погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, зменшення її розміру на 90 % та відповідно стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 43160,89грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 30796,52грн., судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Відтак, у даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність згідно статті 625 ЦК України, у вигляді сплати процентів річних від простроченої суми.
Як було зазначено вище, пунктом 4.2 додатку № 1 "Порядок розрахунку" до договору, сторони погодили, що у разі порушення постачальником строків оплати, передбачених пунктом 2.4 та пунктом 2.5. цього додатка до договору, оператор системи проводить нарахування 3% річних від суми боргу за кожний день прострочення платежу, у тому числі за день фактичної оплати.
Колегія суддів зазначає, що передбачена сторонами відповідальність за порушення постачальником строків оплати у вигляді сплати відповідачем 3% річних від суми боргу за кожний день прострочення платежу, у тому числі за день фактичної оплати не є «трьома процентами річних від простроченої суми» у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (аналогічні положення містяться у статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.
З положень пункту 4.2 додатку № 1 "Порядок розрахунку" до договору, вбачається, що «3% річних від суми боргу» визначені сторонами як відсоток від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, отже вказані 3% річних в даному випадку мають ознаки штрафних санкцій, зокрема, пені.
Отже, погоджена сторонами у пункті 4.2 додатку № 1 "Порядок розрахунку" до договору, відповідальність - є пенею, стягнення якої має відбуватися з урахуванням положень статей 549, 551 Цивільного кодексу України та статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України.
Водночас, як було зазначено вище, умовами пункту 6.6. договору та пункту 4.1. додатку № 1 "Порядок розрахунку" до договору також передбачено стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповерненої фінансової допомоги за кожен день прострочення, що фактично є подвійним стягненням.
Судова колегія зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин права передбачати у договорі можливість одночасного стягнення двох видів пені.
Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає, що одночасне стягнення з відповідача, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення та пені у розмірі 3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення суперечить приписам статті 61 Конституції України.
За наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені, суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2019р. у справі №912/1153/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 30796,52грн.
Судова колегія зауважує, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, з тих підстав, що його здійснено з певними арифметичними помилками. Проте, як було зазначено вище судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови, у відповідній частині позовних вимог слід відмовити з інших підстав.
Вказані обставини не призвели до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення та відповідно не є підставою для скасування господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 30796,52грн., водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в сумі 173910,37грн., судова колегія зазначає наступне.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 686/21962/15-ц.
Перевіривши розрахунок інфляційних, наданий позивачем, вважає його обґрунтованим та законним, що свідчить про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних в сумі 173910,37грн. та прийняття нове рішення, яким позовні вимоги у вказаній частині слід задовольнити.
Судова колегія також зауважує, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог у відповідній частині з тих підстав, що позивачем не було надано до матеріалів справи доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікації в офіційних періодичних виданнях останнього, проте, судова колегія вважає вказані висновку суду передчасними, оскільки жодна законодавча норма не містить вимог щодо зобов'язань позивача надавати докази здійснення розрахунку індексу інфляції Держстатом та публікації Держстату величини індексу інфляції в офіційних періодичних виданнях.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Індекс інфляції є загальнодоступною інформацією, і позивачу при зверненні з позовною заявою, у разі заявлення вимог про стягнення інфляційних, достатньо здійснити відповідний розрахунок інфляційних у позові.
А суд у тому числі і за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") перевіряє здійснений позивачем розрахунок.
Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки господарського суду першої інстанції щодо необхідності надання позивачем доказів на підтвердження того, що прострочення грошового зобов'язання від відповідача, виступає способом захисту майнового права у вигляді відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора саме від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, оскільки зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виникло у відповідача в силу вищенаведених приписів статті 625 Цивільного кодексу України.
Судова колегія зазначає, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та прийнятті оскаржуваного судового рішення не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 даним вимогам не відповідає, що є підставою для його часткового скасування, з урахуванням наведених вище обґрунтувань мотивувальної частини даної постанови та часткового задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго".
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п.3 ч.1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних в сумі 173910,37грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги у вказаній частині задовольнити.
Викласти резолютивну частини рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2023р. у справі №922/1280/22 в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька,95, код ЄДРПОУ 38000735) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 00131954) 2239678,60 грн заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 43160,89грн. пені, 173910,37грн. інфляційних та 36851,25грн. судового збору за подання позовної заяви.
В решті позову відмовити."
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" ((61023, м. Харків, вул. Мироносицька,95, код ЄДРПОУ 38000735) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3912,98грн.
Повний текст постанови складено 18.05.2023
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна