Номер провадження: 22-ц/813/2326/23
Справа № 521/1939/21
Головуючий у першій інстанції Леонов О. С.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
18.05.2023 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2021 року у складі судді Леонова О.С.,
У лютому 2021 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про скасування реєстрації декларації, рішення державного реєстратора та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення прибудови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що здійснене ОСОБА_1 будівництво прибудови до нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 має ознаки самочинного будівництва, реконструкція проведена зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані та збільшена площа об'єкта нерухомого майна шляхом самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси. У зв'язку з цим позивач просив скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », яка була зареєстрована управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 23.04.2020 року № ОД 141201140149; скасувати рішення державного реєстратора від 12.05.2020 року індексний номер: 52202170, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна РНОНМ: 827525951101; зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 35 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення прибудови та стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради сплачений судовий збір.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Одеська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов та стягнути сплачений судовий збір на користь Одеської міської ради.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не враховано, що збільшення площі об'єкта нерухомості на 28,8 кв.м. неможливо провести без зміни геометричних розмірів об'єкта, оскільки спірне нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку. Судом проігноровано те, що вид будівництва, визначений в дозвільних документах (повідомленні про початок виконання будівельних робіт, містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об'єкта будівництва, декларації про готовність об'єкта до експлуатації), не відповідає фактично проведеним роботам, оскільки здійснено будівництво прибудови до приміщення, що розташована на першому поверсі п'ятиповерхового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності орієнтовною площею 35 кв.м. Під час вирішення спору по суті не застосовано до спірних правовідносин положення статей 34, 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які встановлюють імперативний припис щодо можливості виконувати будівельні роботи тільки після набуття прав на земельну ділянку. Судом першої інстанції не встановлено обставини недостовірності відомостей, зазначених в спірній декларації, стосовно виду будівництва, проведеного зі збільшенням геометричних розмірів у плані та відсутності необхідності пред'явлення документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Суд першої інстанції усунувся від повного та всебічного дослідження вказаних обставин, надавши перевагу факту реєстрацій такої декларації органом державного архітектурно-будівельного контролю, не врахувавши, що реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації не є неспростовною презумпцією відсутності порушень містобудівного законодавства та, як наслідок, відсутності ознак самочинного будівництва. Крім того, внаслідок неправильного застосування положень законодавства, не застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.9 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, суд не встановив обставини проведення будівництва об'єкта зі зміною геометричних розмірів у плані, не встановив відсутність правових підстав для забудови земельної ділянки. Крім того, судом проігноровано, що у спірній декларації у графі інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою зазначено, що такий документ не зазначається відповідно до п. 4 Порядку №461. Судом першої інстанції неправильно застосовано положення чинного законодавства, які регулюють правовий режим самочинного будівництва. Суд неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють державну реєстрацію речових прав на об'єкт нерухомого майна зі збільшеною площею. Судом першої інстанції не застосовано норми матеріального права, які регулюють державну реєстрацію права власності на реконструйовані об'єкти нерухомості, неправильно застосовані норми, які регулюють набуття права власності, в тому числі на самочинне будівництво, не враховано те, що на нежитлове приміщення реконструйоване за рахунок земельної ділянки комунальної власності без дозволу власника земельної ділянки. Судом неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють набуття у власність земельних ділянок комунальної власності, а також не було досліджено обставини передачі у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок та прибудинкової території. Суд першої інстанції оскаржуваним рішенням підтвердив узаконення самочинного будівництва на землях комунальної власності територіальної громади міста Одеси, що розташовані під реконструйованим приміщенням, які не виділялись для таких цілей власником - Одеською міською радою у встановленому законом порядку, тим самим перебравши на себе дискреційні повноваження Одеської міської ради щодо вирішення питань розпорядження землями комунальної власності.
21.01.2022 ОСОБА_1 надала суду відзив на апеляційну скаргу та просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано проведення реконструкції нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі житлового будинку під АДРЕСА_1 без втручання у фундамент та відповідно зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту у плані. За таких обставин, відповідач правомірно не повинен був пред'являти документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, в тому числі під час подачі декларації, на яку посилається представник позивача. Відповідачем для реєстрації свого права власності були надані всі документи з зазначеного переліку, а зазначення в судовому рішення іншого положення такого Порядку жодним чином не впливає на правомірність проведеної реєстрації. У матеріалах справи відсутні будь-які документи від компетентних органів, здійснюючих контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які б підтверджували, що реконструкція вказаного нежитлового приміщення була проведена з порушенням. Відповідач зазначила, що позивачем не доведено, що нею була самовільно зайнята земельна ділянка, яка належить територіальній громаді міста Одеси.
Від представника Одеської міської ради надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині скасування реєстрації декларації виходив з того, що остання вичерпала свою дію фактом виконання, у зв'язку з чим скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Суд також дійшов висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги чинного законодавства України і вимоги Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва “Реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані. З посиланням на те, що реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С., при розгляді та прийняті оскаржуваного рішення було дотримано встановлені Законом норми та дозвільні документи (декларація № 141201140149 від 23.04.2020, видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю) отримано відповідачем у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення державного реєстратора № 52202170 від 12.05.2020.
Апеляційний суд в повній мірі погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу №1297 від 22 травня 2018 року відповідачу належить на праві власності нежитлове приміщення, загальною площею 69, 00 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
03.04.2019 відповідач отримала Містобудівний розрахунок «Реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ». Відповідно до Містобудівного розрахунку в розділі 3.2. Проектні рішення, заначено, конструктивна схема консольної прибудови - металеві рами. Також зазначено, що після реконструкції загальна площа офісу-магазину складатиме 97, 10 кв.м.
03.09.2019 відповідачем отримано Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об'єкта «Реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 » відповідно до якого реконструкція відноситься до класу наслідків (відповідальності) - СС1.
У вересні 2019 року відповідач звернулася до Департаменту Архітектури та Містобудування Одеської міської ради з заявою про отримання Містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ».
09.09.2019 відповідачем отримано Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва “Реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ”. Затверджені Наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 09.09.2019 № 01-07/308.
Відповідно до пункту 3 Загальних положень Містобудівних умов та обмежень - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів у плані можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності та користування земельною ділянкою.
У вересні 2019 року відповідачем було замовлено та отримано Технічний висновок інженерно-геологічні вишукування «Проекту реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 » .
На початку вересня 2019 року відповідач отримала Технічний звіт про стан конструкцій для реконструкції нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з влаштуванням консольної прибудови та вхідного вузла, за адресою: АДРЕСА_1 , який є підставою для виконання проекту реконструкції.
15.10.2019 відповідачем було укладено договір №03/10-19-А з ПП «А-2» на проведення авторського нагляду за реконструкцією нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .
15.10.2019 між відповідачем та інженером технічного нагляду в сфері будівництва ОСОБА_2 було укладено договір про технічний нагляд на проведення технічного нагляду за реконструкцією нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .
15.10.2019 відповідачем було отримано Експертний звіт від ТОВ «Перша приватна експертиза» щодо розгляду проектної документації в частині міцності та довговічності об'єкта будівництва за робочим проектом, згідно з яким проектна документація відповідає вимогам законодавства і чітко визначено, що при реконструкції влаштовується консольна прибудова з металевих рам.
22.10.2019 Управлінням ДАБК Одеської міської ради за заявою ОСОБА_1 було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) №ОД 061192960696 щодо проведення робіт із реконструкції нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .
31.10.2019 ОСОБА_1 отримано Дозвіл № 2381 від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради на проведення земляних робіт відповідно до наданої схеми за адресою: АДРЕСА_1 , встановлення тимчасового огородження відповідно до вимог розділу 10 Правил благоустрою території міста Одеси.
23.04.2020 до Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_1 було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 141201140149 щодо проведення робіт з реконструкції нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою в декларації не зазначалась з посиланням на п. 7 постанови КМУ від 13.04.2011 року №466.
Як вбачається зі змісту зазначеної декларації про готовність об'єкта до експлуатації, заповненої ОСОБА_1 , проведена реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .
Загальна площа об'єкту складала 69,00 кв.м., за проектом реконструкції збільшилася до 97,8 кв.м. Відповідно до декларації на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У пункті 11 вказаної декларації «Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт» зазначено повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061192960696 від 23.10.2019 року.
У пункті12 вказаної декларації ОСОБА_1 заначила, що дата початку будівництва 23.10.2019, дата закінчення 13.04.2020.
У пункті 13 декларації зазначено, що інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідно до п. 7 постанови КМУ від 13.04.2011 року №466 відомості щодо земельної ділянки не зазначаються у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об'єктів будівництва без зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкції або капітального ремонту автодоріг. Залізничних колій, ліній електропередач, зв'язку трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення.
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час перевірки відомостей, зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «реконструкція нежитлового приміщення 1-го поверху під офіс-магазин з улаштуванням прибудови консольного типу та фасадного входу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 » порушень установлених вимог не виявлено та здійснено реєстрацію за № ОД 141201140149 від 23.04.2020.
12.05.2020 державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. на підставі технічного паспорту від 14.04.2020 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації серія та номер ОД 141201140149 від 23.04.2020 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення офісу-магазину, загальною площею 97,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом Одеської місцевої прокуратури №2 прокуратури Одеської області №5465/вих 20 від 26.06.2020 повідомлено Департамент комунальної власності Одеської міської ради про порушення інтересів держави шляхом здійснення відповідачем прибудови до п'ятиповерхневого житлового будинку без правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
21.07.2020 Відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотримання вимог земельного законодавства було складено Акт огляду земельної ділянки відповідно до якого інформація щодо документів, які підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою на якій розташовані прибудови у департаменті комунальної власності Одеської міської ради відсутня.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Водночас як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи надані відповідачу дозвільні документи на реконструкцію нежитлового приміщення передбачали улаштування прибудови консольного типу і фасадного входу, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку.
Наявні у справі фотокопії спірної прибудови свідчать про те, що відповідачем здійснена реконструкція нежитлового приміщення у відповідності до отриманих дозвільних документів, а саме облаштована прибудова консольного типу, яка межує зі стіною будинку та уявляє собою навісну споруду, за рахунок якої і була збільшена загальна площа приміщення. Проте, таке збільшення відбулося не за рахунок земельної ділянки, оскільки облаштоване на навісній конструкції. Зовнішні геометричні розмірі фундаменту під навісною спорудою не змінені (т.1, а.с. 162-167).
Позивачем на спростування вищенаведеного не надавалися належні та допустимі докази, які б свідчили, про те, що реконструкція приміщення здійснена відповідачем шляхом забудови земельної ділянки, яка належить позивачу. Матеріали справи не містять доказів зміни фундаменту будинку, стіни якого межують з облаштованою відповідачем конструкцією.
У справі наявний акт огляду земельної ділянки від 21.07.2020 року, складений Відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотримання вимог земельного законодавства Департаменту комунальної власності ОМР, в якому зазначено, що за результатом обстеження спірного об'єкту встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 35 кв. м. розташована прибудова до квартири на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку. Інформації щодо документів, які підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою на які розташовані прибудови у департаменті відсутні.
До вказаного акту позивачем додані роздруківки фотокопій місця огляду з яких вбачається, що прибудова на момент складання вказаного акту була огороджена металевою конструкцією. З вказаних роздруківок не вбачається, що споруда розташована на земельній ділянці та були змінені геометричні форми фундаменту будинку.
З урахуванням викладеного, доводи позивача про те, що будівництво прибудови до нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 має ознаки самочинного, оскільки реконструкція проведена зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані та збільшена площа об'єкта нерухомого майна шляхом самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси є безпідставними.
Враховуючи, що після реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення, після реєстрації права власності ОСОБА_1 на реконструйований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, у зв'язку з чим скасування реєстрації такої декларації не несе будь-яких правових наслідків.
Зі змісту положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку N 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку із чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі N804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі N 465/1461/16-а.
Отже, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, у зв'язку із чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі N 910/10987/18 зазначено, що "пункт 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі N 916/675/15".
У пункті 41 Порядку про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1127, зазначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються, зокрема, 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
На підставі технічного паспорту, виданого 14.04.2020 року та на підставі декларації №141201140149 від 23.04.2020 року, видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю, отриманих відповідачем у встановленому законом порядку, державним реєстратором Турецьким О.С. 12.05.2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення державного реєстратора Турецького Олександра Сергійовича № 52202170 від 12.05.2020.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 19.05.2023.
Головуючий:
Судді: