вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" травня 2023 р. Справа№ 910/14570/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - Ізвєков В.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Будинки столиці"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 (повний текст складено 21.11.2022)
у справі №910/14570/21(суддя Грєхова О.А.)
За позовом Приватного підприємства "Будинки столиці"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19"
про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 1620402,88 грн.
У 2021 році Приватне підприємство "Будинки столиці" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19" про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 1 620 402, 88 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 року стягнуто з Приватного підприємства "Будинки столиці" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000, 00 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 70 000, 00 грн. є підтвердженими, а відповідачем не доведено неспівмірності цих витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України.
Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, Приватне підприємство "Будинки столиці" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 року у справі №910/14570/21 не набрало законної сили, то винесення додаткового рішення судом першої інстанції є передчасним. Також скаржник вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката заявлений відповідачем є абсолютно не співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 14.12.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будинки столиці" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 року, розгляд справи призначено на 30.01.2023 року.
10.01.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19", відповідача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення без змін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023 року, у зв'язку з обранням головуючого судді (судді-доповідача) Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя, сформовано для розгляду справи №910/14570/21 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будинки столиці" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/14570/21 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 15.02.2023 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 року розгляд справи відкладено на 22.03.2023 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26.04.2023 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17.05.2023 року.
В судовому засіданні 17.05.2023 року представник відповідача надав суду усні пояснення, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").
Колегія суддів зазначає, що відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просив суд стягнути витрати на правову допомогу в сумі 87 000, 00 грн. (т.4, а.с. 175).
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених ним судових витрат заявник долучив до заяви:
- додаток №5 до договору про надання професійної (правничої) допомоги №01-11/11/21 від 11.11.2021 року; (т.2, а.с. 3)
- платіжне доручення №2776 від 13.07.2022 року про сплату 70 000, 00 грн.; (т.4, а.с. 113)
- рахунок на оплату №2-21/02-22 від 21.02.2022 року на суму 70 000, 00 грн.; (т.4, а.с. 114)
- додаток №6 до договору про надання професійної (правничої) допомоги №01-11/11/21 від 11.11.2021 року; (т.4, зворот а.с. 114)
- рахунок №1-24/10-22 від 24.10.2022 року на суму 17 000, 00 грн.; (надані в електронному вигляді, роздруковані та долучені колегією суддів)
- додаткова угода №2 до договору №01-11/11/21 від 08.09.2022 року. (надані в електронному вигляді, роздруковані та долучені колегією суддів)
Колегія суддів зазначає, що відповідно до розділу 1 додатку №5 сторони погодили, що Клієнт доручає Адвокатському об'єднанню надання професійної правничої (правової) допомоги у Господарському суді міста Києва щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як Відповідача у справі № 910/14570/21 за позовом Приватного підприємства «Будинки столиця по Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХШ МЕГА 19» про стягнення заборгованості за договором, включаючи, але не виключно:
1.11 вивчення та аналіз документів, інформації Клієнта та надання правової оцінки позиції Клієнта відповідно до поставлених Клієнтом цілей;
1.1.2 ознайомлення з матеріалами справи у Господарському суді міста Києва;
1.1.3 здійснення підготовки та направлення необхідних адвокатських запитів;
1.1.4 збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази;
1.1.5 підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, зустрічної позовної заяви;
1.1.6 підготовка та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (у т.ч. заяв, клопотань тощо) та доказів;
1.1.7 забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час розгляду справи у Господарському суді міста Києва, включаючи, але не виключно, представництво Клієнта як учасника справи у суді першої інстанції зі всіма правами, що надані відповідним учасникам справи законодавством.
Пунктом 1.1. додатку №6 сторони погодили, що розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Адвокатському об'єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп.1.1.1-1.1.6 Додатку № 5 до Договору та пп. 1.1.7 Додатку №5 до Договору (до чотирьох судових засідань включно, зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбулися незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв'язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав)) становить 70 000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ.
Відповідно до п. 1.2. додатку 5 передбачено, що надання професійної правничої (правової) допомоги з питань, не передбачених Договором та Додатком №5, може надаватися Клієнту у разі погодження Сторонами умов їх надання. Таке погодження може бути здійснено також у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, електронними листами тощо, а також шляхом письмового (електронною поштою) підтвердження прийняття до виконання завдань Клієнтів.
Отже, сторони в додатковій угоді №2 до договору №01-11/11/21 від 08.09.2022 року встановили, що у зв'язку із необхідністю участі адвокатів Адвокатського об'єднання у більше ніж 4 (чотирьох) судових засіданнях у Господарському суді міста Києва у справі 910/14570/21 за позовом ПП «БУДИНКИ СТОЛИЦІ» до ОСББ «ХШ МЕГА 19 про стягнення заборгованості за договором, Сторони погодили поповнити п. 1.1. Додатку №6 від 11.11.2021 другим абзацом у такій редакції:
«Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Адвокатському об'єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги обсяг і зміст якої визначені у пл. 1.1.7. Додатку №5 до Договору, у 5-му і кожному наступному судовому засіданні, зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбулися незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв'язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав) становить 8 500, 00 грн. без ПДВ за кожне судове засідання».
Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-24/10/22 від 24.10.2022 року (т.4, зворот а.с. 178) виконавець надав, а замовник отримав такі послуги:
- Правова допомога, передбачена Додатком №5, а саме:
надання професійної правничої (правової) допомоги у Господарському суді міста Києва щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як Відповідача у справі №910/14570/21 за позовом Приватного підприємства «Будинки столиці» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХШ МЕГА 19» про стягнення заборгованості за договором вартістю 70 000, 00 грн.;
- Правова допомога, передбачена Додатковою угодою №2 від 08.09.2022, а саме:
участь адвокатів Адвокатського об'єднання у судових засіданнях 09.09.2022 та 24.10.2022 у Господарському суді міста Києва щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як Відповідача у справі № 910/14570/21 за позовом Приватного підприємства «Будинки столиці» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХШ МЕГА 19» про стягнення заборгованості за
договором вартістю 17 000, 00 грн.
Втім, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про, що вже колегією суддів зазначалось вище. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. (зазначений правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі №910/7520/20 та від 24.01.2022 року №911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що у відповідача в суді першої інстанції був представник Татарчук О.Л. на підставі довіреності №1 від 26.08.2021 року, якого було обрано відповідно до протоколу №1 Загальних зборів від 26.08.2021 року радником з правових питань. (т.1, а.с. 76-77).
Представник Татарчук О.Л. ознайомлювався з матеріалами справи 23.09.2021 року. (т.1, а.с. 75).
Також, в матеріалах справи наявний відзив на позов, який підписано головою правління ОСББ Вишнівецьким А.О. (т.1, а.с. 118).
Відповідно до протоколу судового засідання від 18.10.2021 року в якості представника відповідача в судовому засіданні був Татарчук О.Л. (т.1, а.с. 177).
Також в матеріалах справи наявні заперечення на відповідь на відзив, які підписані головою правління ОСББ Вишнівецьким А.О. (т.1, а.с. 214).
В матеріалах справи наявний ордер виданий на ім'я Чернявського Д.Є. на підставі договору №19/08/19 від 19.08.2019 року. (т.1, а.с. 198).
Крім цього в матеріалах справи наявне клопотання про зупинення провадження, яке підписано головою правління ОСББ Вишнівецьким А.О. (т.2, а.с. 27).
Наявні в матеріалах справи заперечення на письмові пояснення підписані головою правління ОСББ Вишнівецьким А.О.(т.2, а.с. 92-93).
Отже, перераховані вище послуги не були надані відповідачу адвокатським об'єднанням «Есквайрс» на підставі договору №01-11/11/21 від 11.11.2021 року, водночас додатком №5 такі послуги були обумовлені сторонами, зокрема:
1.1.2 ознайомлення з матеріалами справи у Господарському суді міста Києва;
1.1.5 підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, зустрічної позовної заяви;
1.1.6 підготовка та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (у т.ч. заяв, клопотань тощо) та доказів;
1.1.7 забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час розгляду справи у Господарському суді міста Києва, включаючи, але не виключно, представництво Клієнта як учасника справи у суді першої інстанції зі всіма правами, що надані відповідним учасникам справи законодавством.
Водночас, в матеріалах справи наявний ордер виданий на ім'я Шкелебей О.В. на підставі договору №01-11/11/21 від 11.11.2021 року. (т.2, а.с. 2).
Адвокатом Шкелебей О.В. було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. (т.2, а.с. 1).
В матеріалах справи наявний ордер виданий на ім'я Ласточкіна С.О. на підставі договору №01-11/11/21 від 11.11.2021 року. (т.2, а.с. 72).
Адвокатом Ласточкіним С.О. було подано клопотання про зобов'язання позивача надати оригінали письмових доказів (т.2, а.с. 61-65), заяву про продовження процесуального строку (т.2, а.с. 66-70).
Відповідно до протоколу судового засідання від 13.12.2021 року в якості представника відповідача в судовому засіданні був Ласточкін С.О. (т.2, а.с. 91).
Клопотання про витребування доказів підписано адвокатом Ласточкіним С.О. (т.2, а.с. 108-113).
Крім цього в матеріалах справи наявні адвокатські запити Ласточкіна С.О. (т.2, а.с. 114-115), заперечення на заяву про зупинення провадження у справі та клопотання про долучення доказів, а також клопотання про витребування доказів, що підписані адвокатом Ласточкіним С.О. (т.2, а.с. 125-132, 238-245).
Крім цього, в матеріалах справи наявний ордер виданий на ім'я Карлін О.В. на підставі договору №01-11/11/21 від 11.11.2021 року. (т.3, а.с. 2).
Відповідно до протоколу судового засідання від 20.12.2021 року в якості представника відповідача в судовому засіданні був Карлін О.В. (т.3, а.с. 20).
Відповідно до протоколу судового засідання від 10.01.2022 року в якості представника відповідача в судовому засіданні був Ласточкін С.О. (т.3, а.с. 67).
Крім цього адвокатом відповідача Шкелебей О. було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. (т.3, а.с. 91).
Також адвокатом Ласточкіним С.О. було подані клопотання про долучення доказів, про зупинення провадження у справі. (т.3, а.с. 96-101, 117-118, 183-185).
Відповідно до протоколу судового засідання від 07.02.2022 року в якості представника відповідача в судовому засіданні був Ласточкін С.О. (т.3, а.с. 197).
В матеріалах справи наявна також заява про ознайомлення з матеріалами справи подана адвокатом відповідача Шкелебей О. (т.4, а.с. 95).
Відповідно до протоколу судового засідання від 09.09.2022 року в якості представника відповідача в судовому засіданні був Ізвєков В.В. на підставі ордер виданого на підставі договору №01-11/11/21 від 11.11.2021 року. (т.4, а.с. 125, 127).
Відповідно до протоколу судового засідання від 24.10.2022 року в якості представника відповідача в судовому засіданні був Ізвєков В.В. (т.4, а.с. 148).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів повного виконання своїх обов'язків адвокатом відповідача, які включені до п. 1 акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-24/10/22 від 24.10.2022 року вартістю 70 000, 00 грн., оскільки участь в одному судовому засіданні приймав Татарчук О.Л. , а також він ознайомлювався з матеріалами справи, відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив, клопотання про зупинення провадження, заперечення на письмові пояснення були подані головою правління ОСББ Вишнівецьким А.О.
Водночас, участь адвокатів адвокатського об'єднання «Есквайрс» на підставі договору №01-11/11/21 від 11.11.2021 року в якості представників відповідача підтверджена в 6-ти судових засіданнях, як і було обумовлено сторонами спочатку додатком №6, а потім додатковою угодою №2.
Отже, колегія суддів дослідивши надані відповідачем докази понесення витрата на правову допомогу в розмірі 87 000, 00 грн. вважає, що відповідачем не доведено в повному обсязі надання відповідних адвокатських послуг.
В той же час, як вбачається з додаткового рішення суду першої інстанції, місцевий господарський суд стягнув витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000, 00 грн., тобто частково задовольнив заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, що по суті є цілком обґрунтовано з врахуванням того, що відвідачем частково не надано доказів надання адвокатських послуг.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
В свою чергу скаржником в апеляційній скарзі не наведено жодної підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції, а лише зазначено про не набрання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 року у справі №910/14570/21 законної сили та те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката заявлений відповідачем є абсолютно не співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт, без зазначення будь-яких обґрунтувань цього.
В той же час, колегія суддів звертає увагу скаржника, що відповідно до норм господарського процесуального права, вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі не перебуває в залежності від набрання рішенням, яким вирішено спір по суті, законної сили.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 року у справі № 910/14570/21.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будинки столиці" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 року у справі №910/14570/21 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 року у справі № 910/14570/21 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14570/21.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.05.2023 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко