вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"15" травня 2023 р. Справа№ 925/1919/15(925/63/22)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Доманської М.Л.
розглядаючи матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.04.2023 року
у справі №925/1919/15(925/63/22) (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою Приватного підприємства "Віталком" в особі ліквідатора банкрута
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язанням боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1,
поданої у межах справи №925/1919/15
за заявою Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс"
до Приватно підприємства "Віталком"
про банкрутство юридичної особи
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.04.2023 року у справі №925/1919/15(925/63/22) частково задоволено заяву боржника в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. та накладено арешт на грошові кошти у сумі 67 133,49 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 21.10.2022 №6 на рахунок UA668999980313121206082026001, отримувач коштів: Головне управління державного казначейства у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України, за подання ОСОБА_1. (19739, Черкаська область, Золотоніський район, с.Дібрівка, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.07.2022 у справі №925/1919/159(925/63/22). У решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДКС України у місті Києві звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2023 року апеляційну скаргу ГУ ДКС України у місті Києві передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 28.04.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.04.2023 року у справі №925/1919/15(925/63/22), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1919/15(925/63/22) за заявою ПП "Віталком" в особі ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язанням боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1
09.05.2023 супровідним листом Господарського суду Черкаської області №925/1919/15(925/63/22)/6000/2023 від 04.05.2023 витребувані матеріали справи №925/1919/15(925/63/22) надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
В силу приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI).
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом №3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі №915/955/15 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 року у справі №911/4241/15).
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 гривень.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду Черкаської області від 14.04.2023, прийнята за наслідками розгляду заяви про накладення арешту на грошові кошти боржника, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2 684,00 грн.
Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.
При цьому, в апеляційній скарзі міститься клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або звільнення його від такої сплати, яке мотивовано відсутністю у нього достатніх грошових коштів для сплати судового збору у зв'язку з введенням на території України режиму воєнного стану.
Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав зазначених в п. 3 вказаної норми.
Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Посилання скаржника на введення на території України воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, як на підставу для відстрочення або звільнення скаржника від сплати судового збору, колегією суддів відхиляється, оскільки апелянтом не доведено суду та не надано жодних документів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану обумовило неможливість сплатити суду судового збору.
Інших беззаперечних доводів в обґрунтування клопотання про відстрочення або звільнення скаржника від сплати судового збору скаржником не наведено, жодних доказів на підтвердження відповідних доводів, не надано та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому відсутність у скаржника коштів для сплати судового збору не може вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
За таких обставин, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДКС України у місті Києві про відстрочення або звільнення його від такої сплати з наведених у клопотанні мотивів.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За вказаних вище обставин, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.04.2023 у справі №925/1919/15 (925/63/22) підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.04.2023 року у справі №925/1919/15(925/63/22) залишити без руху.
3.Надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4.Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 її резолютивної частини строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
5.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
М.Л. Доманська