18 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 464/1207/23 пров. № А/857/6265/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду (постановлену головуючою-суддею Сабарою Л.В., час проголошення ухвали 11 год 15 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 22.03.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування рішення,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (далі - Департамент, відповідач), в якому просив скасувати постанову серії РАП №1009788523 від 26.01.2023 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 22.03.2023 позовну заяву було залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорювану постанову він отримав 23.02.2023, що підтверджується доказами, які додані до позовної заяви. Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги наданий ним оригінал конверту, оскільки на ньому не чітко проставлено відмітку штемпеля на пошті. Щодо не подання клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, то такий ним не пропущено, оскільки подано в межах десятиденного строку з дати отримання оспорюваної постанови.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наявного в матеріалах справи копії конверту, відповідач надіслав засобами поштового зв'язку позивачу примірник постанови. Однак, у зв'язку з тим, що копія є неякісною, судом не вбачається можливим встановити дату скерування відповідачем чи отримання позивачем вкладення. Також суд першої інстанції вказав, що позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду та не надано суду будь-яких інших доказів, які підтверджують факт отримання ним примірнику оспорюваної постанови саме 23.02.2023.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких суд прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 03.03.2023 на адресу суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії РАП №1009788523 від 26.01.2023 про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду 22.03.2023 позовну заяву було залишено без розгляду, оскільки таку подано поза межами строку звернення до суду, визначеного ст.286 КАС України.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою у встановленому КАС України порядку. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України, позовна заява щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи видно, що копію оспорюваної постанови позивач отримав 23.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером №7900604129300, який міститься на конверті та за яким відслідковується з офіційного сайту АТ “Укрпошта” дата отримання позивачем оспорюваної постанови саме 23.02.2023.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що строк звернення до суду з даним позовом слід обчислювати з 23.02.2023.
Позивачем позовну заяву подано 03.03.2023, тобто в межах десятиденного строку, встановленого ст.286 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ч.1, 2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом з тим, судом першої інстанції фактично не досліджено дати звернення до суду, оскільки не досліджено поштового конверта та не залишено позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та не поданням клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки позивачем належними доказами підтверджено дату отримання оспорюваної постанови та подання позовної заяви в межах строку визначеного КАС України з дати отримання оспорюваної постанови.
Суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведене та дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
У рішенні від 04.12.1995 у справі “Беллет проти Франції” ЄСПЛ зазначив, що статтею 6 Конвенції встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.
Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має “застосовуватися на практиці і бути ефективним” (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа “повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права” (рішення у справах “Bellet v. France” та “Nunes Dias v. Portugal”).
Згідно п.1, 4 ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №464/1207/23 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук