Справа № 420/5136/23
18 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2022р. перерахованої ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 по справі № 420/11251/22 розміром 24256,14 грн. без врахування нарахованої індексації пенсії та збільшень розмірів надбавки за статус інваліда війни 2 групи;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати нараховану ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 по справі № 420/11251/22, пенсію у розмірі 85% грошового забезпечення з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та збільшеної надбавки за статус інваліда війни 2 групи, без обмеження її максимального розміру, з 01.03.2022 p.;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом термін з моменту набрання законної сили звіт про виконання рішення суду у цій справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, як зазначає позивач, пенсію було призначено йому у розмірі 85% грошового забезпечення, однак після перерахунку з 01.12.2019 року основний розмір пенсії зменшено до 70% грошового забезпечення.
Позивач оскаржив у судовому порядку зменшення відсоткового значення розміру пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/11251/22 визнано протиправним зменшення з 01.12.2019 року основного розміру пенсії позивача з 85 % на 70 % грошового забезпечення, а також дії щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Позивач вказує, що на виконання вказаного судового рішення йому нарахована виплата пенсії без обмеження максимальним розміром.
У подальшому в березні 2022 р. на виконання вимог постанови КМУ № 118 від 16.02.2022 відповідачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням індексації, в результаті чого її розмір з надбавками склав - 27 735,28 грн., однак, у підсумку максимальний розмір пенсії обмежено розміром 24 256,14 грн.
Також, згідно ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,_у зв'язку зі збільшеннями прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, надбавка за статус інваліда війни 2 групи 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) станом на 01 березня 2022 року сягала 483, 50 грн., станом на 01 лютого 2023 р. - 837, 20 грн. В результаті вказаного розмір пенсії з урахуванням індексації та з надбавкою за статус інваліда війни 2 групи з 01 лютого 2023р. склав - 27735,28 грн., однак у підсумку максимальний розмір пенсії знову обмежено розміром 24256,14 грн., як згідно перерахунку від 01.12.2019 р.
Таким чином позивач вказує, що відповідач обмежив йому пенсію до виплати сумою 24 256,14 грн., яку зафіксовано на дату рішення суду по справі №420/11251/22 .
На підставі викладеного, позивач вважає, що з 01 березня 2022 р. йому не виплачується нарахована індексація пенсії, виплата якої врегульована Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року, та не виплачується у повному розмірі надбавка за статус інваліда війни 2 групи (40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», бо у підсумку максимальний розмір пенсії обмежено розміром 24 256,14 грн. станом на 01.12.2019 р.
З метою усунення зазначеного порушення щодо виплати належного розміру пенсії позивач звертався до відповідача, проте відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача.
Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Позивач посилається на те, що обмеження пенсії максимальним розміром є протиправним, не відповідаючим рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Ухвалою суду від 20.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
Відзив на адміністративний позов до суду не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером МВС та з 1997 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, виходячи з основного розміру 85% грошового забезпечення, що встановлено рішенням суду від 03.03.2021 року у справі № 420/15382/20.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року по справі №420/15382/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 85% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2016 із врахуванням раніше виплачених сум.
У подальшому рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року по справі № 420/22454/21 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області” №33/36-2920 від 11.08.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року по справі № 420/11251/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року відповідно до довідки від 11.08.2021 № 33/36-2920 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виготовленої державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/36-2920 від 11.08.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року по справі № 420/11251/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено відповідні перерахунки пенсії позивача.
Зокрема, згідно аркушу перерахунку від 20.01.2023 року про перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року (а.с. 13), вказаний перерахунок проведений таким чином:
- сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 22165,59 грн.,
- основний розмір пенсії 85% грошового забезпечення, що складає 18840,75 грн., з урахуванням доплати - 23550,94 грн.;
- підсумок пенсії (з надбавками) - 24256,14 грн.;
- остаточно до виплати - 24256,14 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” установлено з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт 1,14, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством.
Окрім того, враховуючи, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, відповідачем також проведений перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно аркушу перерахунку від 20.01.2023 року (а.с. 14), перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року з урахуванням індексації та доплати по інвалідності, проведений таким чином:
- сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 22165,59 грн.,
- основний розмір пенсії 85% грошового забезпечення, що складає 18840,75 грн.;
- з урахуванням індексації - 21478,46 грн.;
- з урахуванням доплати - 26848,08 грн.;
- підсумок пенсії (з надбавками) - 27735,28 грн.;
- остаточно до виплати з рахуванням максимального розміру пенсії - 24256,14 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 під час перерахунку з 01.02.2023 року відповідачем здійснено обмеження максимального розміру пенсії до розміру, який визначений на виконання рішення суду від 09.09.2022 року по справі № 420/11251/22.
23.02.2023 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адвокатським запитом щодо здійснення перерахунку на підставі рішення суду у справі № 420/11251/22 від 09 вересня 2022 року та без застосування обмежень, зокрема запитано, чому при нарахуванні пенсії (з надбавками) - 27 735,28 грн. до виплати встановлено - 24 256,14 грн. Також представник позивача просив повідомити чи виплачується ОСОБА_1 індексація його пенсії, установлена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022р. (а.с. 15).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.03.2023 року вих. №1500-0308-8/23784 (а.с.16) надано позивачу відповідь, у якій повідомляється, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” з 01.03.2022 ОСОБА_1 нарахована індексація в сумі 1285,84 грн. Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 по справі № 420/11251/22 було установлено з 01.12.2019 провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії ОСОБА_1 визначений на зазначену дату, тобто складає 24256,14 грн.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром з 01.03.2022 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
01.01.1992 року введений у дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Предметом спірних правовідносин між сторонами стало обмеження позивачу пенсії максимальним розміром під час перерахунків з 01.03.2022 року та з 01.02.2023 року.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність.
Що ж до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року” замінено словами і цифрами “по 31.12.2017 року” слід зазначити наступне.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17.
При цьому, слід зазначити, що будь-яких змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не вносилось.
Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Однак, при індексації суми пенсії з 01 березня 2022 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, а також нарахування підвищення суми пенсії, у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу зі встановленням обмеження її максимальним розміром на рівні, визначеному під час перерахунку на підставі рішення суду від 09.09.2022 року по справі №420/11251/22.
Проте, суд такі обмеження знаходить протиправними.
Суд зауважує, що спірним у даній справі є не питання права позивача на індексацію пенсії з 01 березня 2022 року та підвищення пенсії. Відповідачем вже здійснено індексацію пенсії позивача.
Також відповідачем нараховано позивачу підвищення суми пенсії, у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,
Спірним є питання щодо обмеження позивачу виплати пенсії максимальним розміром після перерахунків з 01.03.2022 року та 01.02.2023 року (а.с. 14).
Як вже було зазначено, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI та/або іншого акта.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 року у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 року у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 року у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 року у справі №380/12337/20.
Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його положення слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст. 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону №2262-XII.
Застосування положень Закону №3668-VI по відношенні до військовослужбовців, фактично нівелює наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Як встановлено судом, відповідачем проведено індексацію пенсійної виплати позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, а також нараховано підвищення суми пенсії, у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, внаслідок чого основний розмір пенсії ставить 27735,28 грн. (а.с. 14).
Однак, враховуючи, що відповідач одночасно встановив обмеження цієї пенсії максимальним розміром - 24 256, 14 грн., визначеним згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року по справі №420/11251/22, розмір пенсії позивача після індексації та підвищення надбавки фактично не змінився.
До виплати з 01.02.2023 року позивачеві нараховано пенсію у розмірі 24 256, 14 грн., яку зафіксовано на дату рішення суду від 09.09.2022 року по справі №420/11251/22.
Проте, вирішуючи цей спір, суд дійшов висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, а такому посилання відповідача на те, що розмір пенсії визначений на дату, зазначену в рішенні Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/11251/22, судом відхиляються.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2022 року та з 01.02.2023 року перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, обчисленої в розмірі 85% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням індексації пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, та підвищення надбавки до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни ІI групи.
Крім того, для належного захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2022 року та з 01.02.2023 року обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої в розмірі 85% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням індексації пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, та підвищення надбавки до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни ІI групи, без обмеження максимальним розміром.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.
У позовній заяві позивач також просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Приписами 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Позивачем до суду не надано доказів того, що відповідач може ухилятися від виконання даного рішення суду. Позивачем не наведено інших причин та не надано доказів на їх підтвердження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області подати Звіт про виконання судового рішення у справі за цим позовом, та встановити відповідачу строк, упродовж якого ним має бути виконане судове рішення, та надано до суду Звіт.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 165, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 року та з 01.02.2023 року перерахованої ОСОБА_1 пенсії, обчисленої в розмірі 85% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, та підвищення надбавки до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни ІI групи.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2022 року та з 01.02.2023 року обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої в розмірі 85% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, та підвищення надбавки до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни ІI групи, без обмеження максимальним розміром.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук