Справа № 420/16347/22
(додаткове)
18 травня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Григоренка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та стягнення невиплаченої премії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 був частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та стягнення невиплаченої премії.
Судом визнано протиправними накази командира військової частини НОМЕР_1 : № 337 від 19.08.2022 про притягнення солдата ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту "б" статті 48 та статті 55 розділу III Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України у вигляді оголошення догани, № 373 від 13.09.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності солдата ОСОБА_2 відповідно до пункту "в" статті 48 та статті 55 розділу III Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України у вигляді оголошення суворої догани. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу в сумі 7800 грн. (сім тисяч вісімсот гривень).
01.05.2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та стягнення невиплаченої премії, а саме: включити до судових витрат ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у справі № 420/16347/22 у розмірі 4 500,00 грн. під час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді та стягнути їх з військової частини НОМЕР_1 на його користь.
03.05.2023 року до суду надійшли заперечення на заяву, подану представником позивача 01.05.2023 року, та просить залишити її без задоволення.
Розглянувши матеріали заяви суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Згідно із ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому ст. 134 КАС України. Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу було надано наступні докази: засвідчений акт № 9 приймання-передачі правової допомоги (послуг) до договору про надання правової (правничої) допомоги № 2705/22 від 27.05.2022 та додатку № 1 від 18.10.2022; засвідчений звіт про втрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат; копія квитанції № КА42-9В00-76НМ-ММ8Н від 28.04.2023 року; копія сертифікатів.
Позивач стверджує, що поніс такі витрати на професійну правничу допомогу:
- судове представництво усього 1 година (25.04.2023) - 2500 грн.,
- підготовка та подання заяви про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу адвоката та ухвалення додаткового рішення 28.04.2023 - 2000 грн.
Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу, зазначає, що представником позивача не повідомлялось про намір подання доказів витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з дати ухвалення рішення у справі.
Проаналізувавши зазначені документи у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, з урахуванням наведеної практики Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, заслухавши доводи сторін, суд погоджується з тим, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Щодо вимог про стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу судом зазначається, що з врахуванням обставин, які існують в країні на даний час (воєнний стан), оплата однієї години праці адвоката за участь в судових засіданнях - в режимі відеоконференції 2500 грн., на переконання суду, є завищеною.
Керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд дійшов висновку про стягнення 1000,00 грн. за судове представництво усього 1 година (25.04.2023) на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час. Враховуючи предмет позову та зміст і характер наданих послуг, оскільки справа не містила великого обсягу письмових доказів, розглядалась тривалий час тільки через необхідність допиту свідків, з огляду на незначну складність спору, суд приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 1000 грн. за одну годину праці.
Щодо стягнення витрат за підготовку та подання заяви про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу адвоката та ухвалення додаткового рішення 28.04.2023 - 2000 грн., суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 вже було стягнуто 1000 грн. за складання та подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Отже, розподілу підлягають судові витрати в сумі 1000 грн. Враховуючи, що позов задоволений частково, суд застосовує правила ч.3 ст. 139 КАС України та стягує з відповідача на користь позивача 500 грн. вартості витрат на правничу допомогу (50%), що є справедливим і співрозмірним, враховуючи обставини справи, предмет позову, тривалість справи, з урахуванням доцільності витрат, їх обов'язковості , підтвердженості їх нагальної потреби, обсягу часу на технічну підготовку документів тощо.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 295, 297 КАС України, суд,
Заяву представника позивача Григоренка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та стягнення невиплаченої премії - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу в сумі 500,00 грн. (п'ятсот гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В.Хом'якова