Справа № 2-157/2010 року
іменем України
25 серпня 2010 року Зміївський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Нестерцової Н.В.
секретаря - Подмаркової Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про нього, як батька дитини, з актового запису про народження,
10 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
У позові вона зазначила, що 07 червня 2008 року вступила в зареєстрований шлюб з відповідачем, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції в Харківській області, актовий запис №38.
Шлюбні відносини тривали до листопада 2008 року.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач на утримання та виховання дитини матеріальної допомоги не надає, чим ставить її та дитину в тяжке матеріальне становище.
Як вказала, позивач, ОСОБА_2 працює по найму у приватних осіб, отримує щомісячний дохід не менше 4000 грн., але місця роботи та розмір свого доходу не сповіщає, добровільно не бажає виконувати своїх батьківських обов'язків по утриманню та вихованню сина.
ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 500 грн. щомісячно.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою в якій оспорюває своє батьківство відносно дитини ОСОБА_3, просить суд виключити відомості про нього, як батька, з актового запису про народження дитини.
У позові він зазначив, що після одруження, вони з ОСОБА_1 проживали у його батьків. Позивач поводила себе дивно. Її поведінка, на думку ОСОБА_2, свідчила про те, що ОСОБА_1 приховувала вагітність, хоча вона заперечувала цей факт.
В кінці липня 2008 року вони відпочивали на морі, а після повернення, ОСОБА_1 переїхала до матері, мотивуючи тим, що хворіє, і у матері їй буде спокійніше.
В кінці серпня 2008 року ОСОБА_1 повідомила йому про свою вагітність. Через тиждень її було направлено до лікарні. Однак, стосунки на той час були зіпсовані.
В кінці листопада 2008 року він та ОСОБА_1 остаточно посварились і з цього моменту стали проживати окремо.
ОСОБА_2 вказав у позові, що протягом нетривалого сімейного життя з ОСОБА_1 вона не ходила на роботу, про що повідомляла його щоранку, а коли не ходила на роботу, то перебувала у невідомому для нього місці.
ОСОБА_2 має сумніви щодо свого батьківства відносно народженої дитини, просить суд виключити його, як батька, з актового запису про народження ОСОБА_3.
ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3, вказуючи на те, що фактично існує разом з дитиною на 130 грн. Відповідач покинув її та дитину. Жодного разу не відвідав дитини, матеріально не допомагав. ОСОБА_1 не може пояснити поведінки ОСОБА_2
ОСОБА_1 не визнає позовних вимог ОСОБА_2 щодо оспорювання батьківства, вказуючи що він є батьком дитини. Однак, вона погоджується зі своєю долею, і, оскільки ОСОБА_2 не бажає допомагати дитині, бачити її, не заперечувала проти того, щоб виключити його як батька з актового запису про народження дитини, оскільки не має можливості примусити відповідача полюбити сина, допомагати йому матеріально.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 вона пояснила, що тривалий час хворіє на захворювання нирок. В перші місяці одруження, за твердженнями ОСОБА_1, їй стало зле. Вона зверталась до лікарів щодо свого хронічного захворювання. Зі свого хворобливого стану вона не могла розпізнати вагітності. Про свій стан соромилась сказати чоловікові. А в подальшому, коли підтвердилось що вона вагітна, стосунки з ОСОБА_2 зіпсувались. Вона знаходилась в чужому для неї будинку, тому вирішила поїхати до матері, яка їй допомагала в цей складний період і допомагає зараз.
ОСОБА_1 стверджувала те, що не має наміру потурати відповідачеві, коли він безпідставно звинувачує її в подружній зраді, вимагає проведення судово-генетичної експертизи. Вона категорично відмовляється надавати свою дитину для дослідження. ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 є батьком. Інших чоловіків у неї не було.
ОСОБА_1 вказала, що не має доказів щодо фактичних доходів відповідача та місця його роботи. Тому питання щодо розміру аліментів віднесла на розгляд суду.
ОСОБА_2 у судовому засіданні позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів не визнав, пов'язуючи це тим, що виплату аліментів буде проводити лише після того, як буде проведена судово-генетична експертиза, висновки якою підтвердять, що він є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Свої сумніви щодо батьківства, ОСОБА_2 грунтує на тому, що ОСОБА_1 за своїм характером не відкрита людина. В період сумісного проживання, коли він знаходився на роботі, ОСОБА_1 могла знаходитись де завгодно. Крім того, інколи їй телефонували невідомі особи, він не знав хто телефонує, а ОСОБА_1 не вважала за потрібне назвати цих осіб. За відсутності довіри один до одного, відносини зіпсувались. Крім того, як вважає ОСОБА_2, ОСОБА_1 своєчасно не повідомила його про вагітність. Всі ці обставини, породили недовіру до неї та дали підставу для сумніву щодо батьківства.
ОСОБА_2 категорично не відмовляється від свого батьківства, але наполягає на перевірці шляхом проведення експертизи. Він пояснив, що оскільки ОСОБА_1 не прийняла участі в проведенні експертизи, то його сумніви щодо свого батьківства, укріпились.
Крім того, ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 не мала наміру створювати сім'ю, лише в шлюбі хотіла народити дитину.
Щодо сплати аліментів, то він стверджував, що не працює, не має можливості виплачувати аліменти. ОСОБА_2 не заперечував того, що не бачив дитину, матеріально не допомагав їй та дружині в період вагітності, пологів, протягом першого року життя дитини. Однак, стверджував, що ОСОБА_1 не давала можливості бачити дитину, не хотіла спілкуватись, на телефоні дзвінки не відповідала.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення сторін, дослідив надані докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) зареєстрували шлюб 07 червня 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. (а.с.3)
Копією свідоцтва про народження підтверджується, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4)
Дитина ОСОБА_3. проживає разом з матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Задінецького сільського голови Зміївського району Харківської області. (а.с.6)
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Суду не надано безперечних доказів того, що ОСОБА_2 не є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сумніви ОСОБА_2 щодо свого батьківства ґрунтуються лише на його припущеннях та не доведені.
Судом встановлено, що в перші місяці подружнього життя, між сторонами склались ненормальні стосунки.
Відсутність довіри, поваги, розуміння щодо стану вагітної жінки, терпіння, стали причиною відчуження. Внаслідок шлюбні відносини було припинено. Сторони не бажали примиритись та з'ясувати всі питання щодо подальших життєвих планів та існування їх сім'ї. Всі заходи, прийняті судом щодо примирення, розуміння ситуації, що склалась, не дали позитивних результатів.
Однак, за таких обставин, суд приймає рішення в інтересах малолітньої дитини, яка має право на отримання від батька матеріальної допомоги.
Факт того, що ОСОБА_1 не з'явилась до експертної установи для проведення генетичної експертизи, на думку суду, не є вирішальним для вирішення спору.
ОСОБА_2 не доведено, що ОСОБА_1 допускала подружню зраду.
За таких обставин, у задоволенні позову щодо оспорювання батьківства необхідно відмовити.
Судом встановлено, що відповідач не працює.
На підставі ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів, суд, враховує те, що відповідач має нерегулярний дохід, приходить до висновку про стягнення з нього аліментів у розмірі 230 грн. щомісячно.
ОСОБА_1 не надала доказів того, що з урахуванням матеріального становища відповідача він може виплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 500 грн. щомісячно.
Стягнення аліментів з ОСОБА_2 необхідно проводити з дня подачі позову - 10 серпня 2009 року.
Судові витрати по отриманню ОСОБА_1 правової допомоги необхідно покласти на відповідача.
Судові витрати по оплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 180,184 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Зміїв Харківської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 230 (двісті тридцять) грн.. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 10 серпня 2009 року до повноліття дитини.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про нього, як батька дитини, з актового запису про народження -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 (сто двадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 110 (сто десять) грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуючий: