іменем України
20 серпня 2010 року №2-7863 /10
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Тихої І.М.,
з участю секретаря Жулківської О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі про перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополя про перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що за рішенням МСЕК вони є інвалідами по захворюваннях, пов”язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та у відповідності до вимог ст.49 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” отримують державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, виходячи з розмірів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року та від 11.03.2009 року № 198. Проте, за редакцією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинні отримувати пенсію у розмірах, визначених статтями 49, 50, ч. 4 ст. 54 цього закону. При призначенні та нарахуванні належних позивачам пенсійних виплат та при визначенні обсягу їх прав на їх розмір всупереч п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач керується не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому державна пенсія і додаткова пенсія призначається і нараховується їм в меншому розмірі, аніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що вони звертали увагу відповідача в своїх зверненнях. При таких обставинах позивачі просять зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та доплату державної та додаткової пенсій з 1.01.2008 року по 20.08.2010 року.
Позивачі до суду не з”явились, проте, надіслали письмові заяви про слухання справи у їх відсутності, у яких повідомили про повне підтримання ними своїх вимог, просять суд їх задовольнити з викладених у позові мотивів .
Відповідач Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі не направив в судове засідання свого представника, проте, надіслав письмові заперечення проти позову, у яких просить слухати справу у його відсутності та в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Пенсія за віком призначається (перераховується) виключно за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншими законами України такий вид пенсії взагалі не передбачено. Тобто поняття «мінімальна пенсія за віком» визначено виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і в інших законах не може бути, а, отже, розмір мінімальної пенсії за віком, установлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», не може застосовуватися як розрахункова величина для розрахунку розмірів будь-яких пенсійних виплат. Мінімальний розмір пенсії за віком ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлюється. Цією статтею визначено мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що сталася через каліцтво чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, та пенсії в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який за наявності в чоловіків - 25, а в жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (установленого законом), і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто мінімальний розмір пенсії за віком для осіб, яким пенсія призначається за цим Законом, дійсно не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік. Статтею 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено основні державні соціальні гарантії та порядок визначення їхніх розмірів. Згідно із цією статтею до числа основних державних соціальних гарантій включається, зокрема, показник «мінімальний розмір пенсії за віком». При цьому зазначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму. встановленого законом. Соціальна гарантія - мінімальний розмір пенсії за віком виконується як це передбачено ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадився розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону, додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4) під час призначення та перерахунку пенсій за цим Законом. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2007р. № 684 «Про поліпшення матеріального забезпечення окремих категорій населення» з 01 травня 2007 року суттєво було підвищено розміри пенсій, зокрема, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і яких віднесено до категорій інвалідів війни. Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було підвищено розміри мінімальної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначаються відповідно до Закону. Хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційними норми положень п. 24-34 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі щодо пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак у зв'язку з ухваленням цього рішення змін щодо збільшення бюджетних призначень на фінансування бюджетних програм, зокрема з пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1. до Законів України про Державний бюджет не вносилося. Під час призначення мінімальних пенсій, зокрема громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд України керується постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». З 01 липня 2008 року додатково було підвищено рівень пенсійного забезпечення категорії громадян, завдяки встановленим доплатам до пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є відповідно потерпілим та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно п.2 ст.7 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” внаслідок захворювання, пов”язаного з аварією на Чорнобильській АЕС їх визнано інвалідами відповідно 2 та 3 групи, що підтверджується відповідними рішеннями медичних комісій та посвідченнями, копії яких містяться в матеріалах справи
У відповідності до вимог ст.14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991, № 796-XII позивачів віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно вимог ст.ст.49,50,ч.4 ст.54 вказаного Закону вони отримують в управлінні Пенсійного фонду в м.Тернополі пенсію у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Статтею 54 цього Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно зі ст. 50 вказаного Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, у відповідності до яких мінімальний розмір державної пенсії, належної до виплати позивачам визначався у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія встановлювалась в розмірі 20 % для інвалідів 2-ї групи та 15 процентів для інвалідів 3-ї групи прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що відповідачем з 01.01.2008 року розрахунок позивачам державної та додаткової пенсії проводився у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вищевказана норма Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратила чинність з 22.05.2008 року та не підлягала застосуванню і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, з 22.05.2008 року позивачі мали право на виплату пенсій в розмірі, не нижчому 6 (інвалідам 3-ї групи), 8 (інвалідам 2-ї групи) мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і право на виплату додаткової пенсії у розмірі відповідно 50 та 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Що стосується обчислення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, то згідно вимог статтей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за основу їх нарахування повинна братись мінімальна пенсія за віком.
Для обчислення її розміру підлягають застосуванню положення ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2008 році встановлений ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а у 2009 році - ст.54 ЗУ “Про державний бюджет на 2009 рік”.
Відповідач всупереч вищенаведеному при обчисленні мінімальної пенсії за віком позивачам керується постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” , виходячи зі сталої величини 19,91 грн., встановленої для обрахунку спірних пенсій постановою КМУ №1від 3.01.2000р.”Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету”. Проте, на думку суду, ці суми не відповідають мінімальним розмірам пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. В зв'язку з цим суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірності застосування положення ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій позивачам, передбаченої статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, встановлений постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своїх поясненнях, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом
Згідно ч. З ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до категорії 1. 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про те, що слід частково задовольнити позовні вимоги шляхом зобов”язання відповідача здійснити перерахунок та провести доплату позивачам вказаних пенсії з 22.05.2008 року по 20.08.2010 року з урахуванням вищенаведених вимог закону, установивши, що при визначенні її розміру слід обраховувати мінімальну пенсію за віком у відповідності до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
При цьому частково задовольняючи позов суд виходить з того у період з 1.01.2008 року по 21.05.2008 року спірні пенсії виплачувались позивачам у розмірах, встановлених діючими на той час законодавчими актами та обмежуючи стягнення недоплачених сум датою винесення рішення у справі суд виходить з того, що закон не передбачає захист прав особи на майбутнє, оскільки вони ще не порушені.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10, 15 ч.1, 60, 61 ч.1, 82 ч.1, 88, 209 ч.1, 2; 212-215; 217; 218; 294 ч.1; 295 ч.4 ЦПК України, ст.ст. 22, 46, 64, 152 ч.2 Конституції України, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 р., п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до ст. 50, ч.4. ст. 54, ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, пенсію по інвалідності за період з 22.05.2008 року по 20.08.2010 року, із розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за даний період в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та раніше виплачених сум.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 у відповідності до ст. 50, ч.4.ст. 54, ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, пенсію по інвалідності за період з 22.05.2008 року по 20.08.2010 року, із розрахунку 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за даний період в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів від його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуюча І.М.Тиха