Справа № 368/196/23
2/368/260/23
Рішення
Іменем України
"17" травня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради (м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 1) про визнання права власності в порядку спадкування, -
встановив :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 27.11.2006 року визнало право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 було у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на зазначений будинок, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2007 року №13202991.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області серії НОМЕР_1 , актовий запис про смерть №5.
Спадщину ОСОБА_2 , у тому числі вищевказаний будинок по АДРЕСА_1 прийняв її чоловік ОСОБА_3 ..
Разом з тим, за життя ОСОБА_3 не встиг оформити право на спадщину після своєї дружини ОСОБА_2 та отримати правовстановлюючі документи на будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області внесено актовий запис про смерть № 15 та видано свідоцтво про смерті, від 28.10.2009 року серії НОМЕР_2 .
Після смерчі ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у тому числі на належний йому житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 не було складено заповіту на належне йому майно.
ОСОБА_1 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та спадкоємицею його майна за законом першої черги.
Інших спадкоємців на майно ОСОБА_3 крім позивачки, не залишилося.
Син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після ОСОБА_4 спадщину прийняла позивачка, що підтверджується доданою заявою ОСОБА_3 .
Листом від 25.01.2023 року №1/01-16 нотаріус повідомив позивачу про неможливість видати свідоцтво у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та знищенням самого об'єкту нерухомого майна. Нотаріус роз'яснив, що дане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.
А тому просить визнати за нею право власності на будинок в порядку спадкування.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала та просила його задоволити.
Представник відповідача проти позову не заперечила.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 27.11.2006 року визнало право власності ОСОБА_2 па житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 було у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на зазначений будинок, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2007 року №13202991.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області серії НОМЕР_1 , актовий запис про смерть №5.
Спадщину ОСОБА_2 , у тому числі вищевказаний будинок по АДРЕСА_1 прийняв її чоловік ОСОБА_3 .
Разом з тим, за життя ОСОБА_3 не встиг оформити право на спадщину після своєї дружини ОСОБА_2 та отримати правовстановлюючі документи на будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області внесено актовий запис про смерть № 15 та видано свідоцтво про смерті, від 28.10.2009 року серії НОМЕР_2 .
Після смерчі ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у тому числі на належний йому житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 не було складено заповіту на належне йому майно.
ОСОБА_1 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та спадкоємицею його майна за законом першої черги.
Інших спадкоємців на майно ОСОБА_3 крім позивачки, не залишилося.
Син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після ОСОБА_4 спадщину прийняла позивачка, що підтверджується заявою ОСОБА_3
25.01.2023 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мозгового C.B. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 .
Листом від 25.01.2023 року №1/01-16 нотаріус повідомив позивачу про неможливість видати свідоцтво у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та знищенням самого об'єкту нерухомого майна. Нотаріус роз'яснив, що дане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.
Разом з тим, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 не був знищений, він існує як об'єкт цивільних прав, а тому може бути успадкований позивачкою.
Дійсно, у 2015 році в будинку сталася пожежа, про що комісією у складі провідного інспектора Кагарлицького PC ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Лукашенка О.В., громадянки ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_6 був складений акт про пожежу від 18.08.2015 року. Згідно з актом, внаслідок пожежі були знищені: господарська будівля площею 20 кв.м. та речі домашнього вжитку, а також пошкоджено приміщення житлового будинку площею 20 кв.м. та речі домашнього вжитку.
Внаслідок цього, позивачка не може у встановленому законом порядку виготовити технічний паспорт на будинок. Разом з тим, у позивачки наявний технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 від 23.11.2007 року.
Отже, як зазначалося вище, житловий будинок не був знищений та існує як об'єкт цивільних прав, а тому за позивачкою може бути визнано право власності на зазначений житловий будинок в порядку спадкування після ОСОБА_3 .
Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 Цивільного кодексу України.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом., а також: у разі неохоплення заповітом усієї, спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1258 1 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім, випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1,3 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з довідкою, виданою сільським головою с. ІІІпендівка від 28.08.2014 р. №372, позивачка прийняла спадщину свого батька ОСОБА_3 шляхом спільного проживання з ним у будинку за адресою АДРЕСА_2 з 2007 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, позивачка, як спадкоємець першої черги за законом може успадкувати житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 в порядку спадкування після свого батька ОСОБА_3 .
Згідно з ст. 1297 Цивільного кодексу України право власності на спадкове майно надувається шляхом, отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У випадку, коли нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Передумовою для подачі позову до суду про визнання за позивачем права власності на вищевказане спадкове майно, є відсутність іншого, крім судового, шляху для визнання її права.
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року №19- 32/319, в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Разом з тим, відсутність правовстановлювальних документів на спірне нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 в рамках справи № 557/1209/16-ц).
Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України, положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право) (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.06.2018 по справі №597/1070/15-ц).
Таким чином, за наявності перешкод у оформленні спадкових прано через нотаріуса, спадкоємець може звернутися з позовом про визнання права власності до суду.
Факт того, то спадкодавець за життя не оформив свого права па спадкове майно, не мас правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це манно у його спадкоємців, оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2020 року по справі № 350/1850/17).
Щодо того, що будинок було пошкоджено при пожежі, що стало однією з підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі знищення цього майна. Таке знищення може бути результатом дій власника або інших осіб. Зокрема, це може бути таке використання майна, в результаті якого воно повністю і назавжди втрачає свої властивості, індивідуальні ознаки тощо. Знищення майна може трапитися і незалежно від волі власника. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру (ч. 2 ст. 349 ЦК України).
Припинення права власності на таке майно пов'язується з наявністю юридичної сукупності: дії або події, що потягли знищення речі; правочину - звернення власника до відповідного органу; адміністративного акту - рішення цього органу про виключення знищеної речі з державного реєстру.
А як зазначено в п. 17 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України від 25.09.2015 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності па житловий будинок», застосовуючи зазначену норму ЦК України, не всі суди звертають увагу на ч. 2 ст. 349 ЦК України, відповідно до якої право власності на знищене майно припиняється тільки за наявності відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Таким чином, умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно до вимог ст. 349 ЦК України є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна, тощо (Постанова ВС від 17.01.2019р. № 708/254/1 8).
Отже, пошкодження будинку внаслідок пожежі не припиняє право власності на нього.
Оскільки майно, а саме, житловий будинок, не було повністю знищене, його власник не звертався із заявою до уповноважених органів та такими органами не приймалося рішення про внесення змін до державного реєстру, то слід дійти висновку, що підстав для припинення права власності на зазначений будинок немає, а тому на нього поширюються загальні норми щодо об'єктів цивільних прав та він може бути успадкований на загальних підставах.
Наведене свідчить, що за позивачкою може бути визнано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268ЦПК України, ст.. 328,1261 ЦК України, п. 9 ст. 37 ЗУ Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», суд,-
Позовну заяву задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який належав та був успадкований після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.
Повний текст рішення виготовлено 17.05.2023 року.
Суддя: Т.Є. Іванюта.