Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1160/23
Провадження № 3/935/879/23
Іменем України
17 травня 2023 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка не працює, РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
установила:
До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, відповідно до якого остання 14.04.2023 о 15 год 00 хв за місцем свого проживання здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання , а саме здійснювала продаж пива «Чернігівське» 60 грн. за 0,9 л, чим порушила ст. 3 ГКУ.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, до матеріалів протоколу долучено її заяву, просить судовий розгляд проводити без її участі.
За таких обставин, враховуючи положення ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи:
- протокол про адміністративне правопорушення від 14.04.2023, копію якого ОСОБА_1 отримала;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.04.2023, в яких свою вину визнала;
- копію паспорта громадянина України
- квитанцію №275 п.9 від 14.04.2023 про прийняття вилучених речей,
суд дійшов такого висновку.
оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.
Ст.7 КУпАП гарантовано забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, зокрема: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності із законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а крім того, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Об'єктивність суду, тісно пов'язана із безсторонністю і неупередженістю суду й забезпечується різними чинниками та шляхом регламентування судових процедур, у тому числі шляхом відсторонення суду від процесу збирання доказів вчинення чи невчинення адміністративного правопорушення, винуватості чи невинуватості особи (на користь чи проти обвинувачення), оскільки в іншому випадку суд в тій чи іншій мірі виступав би в інтересах певної сторони (учасника), що ставило би під сумнів можливість суду забезпечити об'єктивність під час вирішення справи, а отже, і статус суду як незалежного, безстороннього і справедливого органу правосуддя.
Суди першої та апеляційної інстанцій за нормами КУпАП є судами «факту і права», а отже, мають право і зобов'язані встановлювати фактичні обставини, досліджувати і оцінювати докази для розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення на основі суворого додержання законності як у частині кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлення юридичного складу правопорушення, так і в частині застосування заходів адміністративного впливу до такої особи у точній відповідності із законом.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні , чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно положень ч.1 ст.3 ГКУ під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва- підприємцями.
Поняття підприємницької діяльності визначається ч.1 ст.42 ГКУ, як вид господарської діяльності, а саме: самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину провадження господарської діяльності з продажу алкогольних напоїв (слабоалкогольних напоїв) без державної реєстрації , як суб'єкта господарювання.
Разом з тим, матеріали про адміністративне правопорушення (у першу чергу, протокол про адміністративне правопорушення, фабула якого не містить об'єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП) не містять конкретних обставин здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності саме з продажу пива, оскільки відсутні відомості щодо осіб, яким ОСОБА_1 реалізувала алкогольні напої, та в якій кількості, а також розмір отриманого від такої діяльності доходу, що унеможливлює встановити мету суб'єкта господарювання у виді отримання прибутку, адже сам факт зберігання алкогольних напоїв (без мети отримання прибутку) не узгоджується з диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП.
Матеріали про адміністративне правопорушення складаються лише з протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень ОСОБА_1 , що не є беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Суд також звертає увагу, що хоча у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 фактично визнає свою вину, проте, це викликає обґрунтовані сумніви, позаяк матеріали протоколу про адміністративне правопорушення не містять доказів вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а відомості про роз'яснення останній прав, передбачених ст..63 Конституції України та ст.268 КУпАП суду не надано.
Суд вкотре застерігає службових осіб ВП №2 Житомирського РУП, якими складаються протоколи про адміністративне правопорушення за ст.164 КУпАП , щодо формального та непрофесійного оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, наслідком чого є уникнення винними особами відповідальності.
Натомість суд наполягає на проведенні належним чином відповідними службовими особами ВП №2 у кожному конкретному випадку досудової перевірки усіх обставин справи.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддею застосовуються правові позиції Європейського Суду з прав людини, якій у своєму рішенні від 10.02.1995 по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» відмітив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
Також, ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, у розумінні ст.251 КУпАП, органом поліції надано не було.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.283,284, п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М.Рибнікова