8 вересня 2010 року. місто Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів - Собіни І.М., Буцяка З.І.,
при секретарі - Сеньків Т.Б.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Лукашина В.Є.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” на рішення Володимирецького районного суду від 19 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про визнання недійсним умов кредитного договору, визнання недійсним одностороннього збільшення процентної ставки по кредитному договору, зобов”язання вчинити дії,
Рішенням Володимирецького районного суду від 19 травня 2010 року частково задоволенно позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ „Приватбанк”.
Цим рішенням визнано недійсним одностороннє збільшення відповідачем процентної ставки за кредитним договором № ROVWGA00001838 від 2 березня 2007 року, зобов”язано банк провести перерахунок заборгованості за даними договором виходячи з ставки 1,17% в місяць з урахуванням фактично сплачених позивачем сум, визначити розмір заборгованості та щомісячного платежу.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник банку вказує, що рішення є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального права. А саме, суд не взяв до уваги умови договору якими було передбачено, що банк має право збільшувати в односторонньому порядку розмір процентної ставки за користування кредитом в разі зміні кон”юктури ринку грошових ресурсів в Україні. На день укладення кредитного договору відповідно до ст.47,55 Закону України „Про банки та банківську діяльність” банк мав право збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку, якщо це було передбачено умовами договору. Про зміну відсоткової ставки позивач повідомлявся протягом семи календарних днів з дня її підвищення. Також судом не враховано, що повідомлення про підвищення відсоткової ставки направлено позивачу до вступу в дію Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку”. окрім цього, цей закон регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов”язані з оплатою за користування кредитом.
З цих підстав просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно керувався вимогами діючого законодавства і прийшов до правильного висновку, що дії банку щодо зміни
Головуючий в 1 інстанції: Іванків О.В. Справа 22-997 -2010 р.
Доповідач :Ковальчук Н.М.
в односторонньому порядку розміру процентної ставки по кредитному договору є незаконними.
Вірним також, на думку колегії, є висновок суду про відмову в задоволенні позову про визнання умов кредитного договору недійсним, оскільки такі вимоги є безпідставними.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Як видно з матеріалів справи між ЗАТ КБ „Приватбанк”(Кредитор) та ОСОБА_3(Позичальник) 2 березня 2007 року укладений кредитний договір № ROVWGA00001838 (далі Договір ) відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику кредит в сумі 66434 гривні з сплатою процентів 1,17 в місяць з кінцевим строком погашення до 1 березня 2017 року.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору банк має право збільшувати в односторонньому порядку розмір процентної ставки за користування кредитом в разі зміні кон”юктури ринку грошових ресурсів в Україні. А саме: зміні курсу долара до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні розміру відрахувань у страховий(резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Наведеними в справі доказами доведено, що підвищення відсоткової ставки за Договорами здійснено з 10 червня 2008 року, а повідомлення позивачу про зміну відсоткової ставки направлено 29.09.2008 року.
Зазначене свідчить, що відповідачем не дотримані умови п. 2.3.1 Договору. Жодних доказів про те, що позивачу були повідомлення було направлено вчасно, відповідач в судове засідання не подав.
Враховуючи, що листа про підвищення процентної ставки та умов додаткової угоди позивач отримав в жовтні 2009 року, є підстави вважати, що банком при підвищенні відсоткової ставки порушенні зобов”язання за Договором , а тому ці дії є незаконними.
Окрім цього, відповідачем не наведено конкретних обставин, в тому числі і стосовно змін курсу долара США, які б давали йому підстави для збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повинен бути повідомлений кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни Без такого повідомлення зміна відсоткової ставки є недійсною.
Відповідно до вимог ст.1056-1 Цивільного кодексу України, яка вступила в законну силу з 9 січня 2009 року, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Доводи апелянта про те, що зміна в односторонньому порядку процентної ставки є законною, оскільки така умова передбачена договором, а Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” вступив у дію після повідомлення позивача про підвищення процентів, не заслуговують на увагу і не спростовують законних висновків суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач змінив умови договору з 1 лютого 2009 року.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з”ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам у справі, вірно визначився у правовідносинах, що виникли між сторонами, і правильно вирішив спір.
За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.308,313,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” відхилити.
Рішення Володимирецького районного суду 19 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: Ковальчук Н.М.
Судді: Собіна І.М.
Буцяк З.І.