Ухвала від 08.09.2010 по справі 22-983-2010

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2010 року. місто Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Собіни І.М., Буцяка З.І.,

при секретарі - Сеньків Т.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Халупко В.М.,

третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Український автомобільний холдінг” на рішення Рівненського міського суду від 29 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український автомобільний холдінг”, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_3, про зміну формулювання причин звільнення, оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду від 29 квітня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ТзОВ „Український автомобільний холдінг”.

Цим рішенням визнано незаконним та скасовано наказ № 827-к від 1 вересня 2009 року про звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин, днем звільнення визнано 6 липня 2009 року за власним бажанням, стягнуто з відповідача на користь позивача 1861,29 грн середнього заробітку за період з дня звільнення по день видачі трудової книжки та стягнуто на його користь моральну шкоду в сумі 1500 гривень.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач вказує, що рішення є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального права. А саме, суд в рішенні невірно зазначив, що заробітна плата ОСОБА_1 в червні 2009 року зменшилась утричі в порівнянні з червнем 2008 року і що це було причиною написання ОСОБА_1 заяви про звільнення за власним бажанням. ОСОБА_1 знав про зменшення заробітної плати і погодився з цим, підписавши повідомлення. Відповідний наказ про звільнення позивача з роботи за власним бажанням підприємство не видавало через відсутність на підприємстві тонувальника, а тому помилковим є висновок суду про те, що позивач з 06.07.2009 року в трудових відносинах з товариством не перебував. Рішення суду не відповідає наявним у справі доказам, а саме: позивач не надав відповідь з прокуратури та не назвав поважності причин невиходу на роботу з 6 липня 2009 року до закінчення двотижневого строку попередження про розірвання трудового договору. З цих підстав просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами трудового законодавства і прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням з 6 липня 2009 року і підстав для його звільнення на прогули з 1 вересня 2009 року у відповідача не було. Вірним є висновок суду про стягнення на користь позивача середнього заробітку з дня звільнення до дня видачі трудової книжки та моральної шкоди.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд

перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. _______________________________________________________________________________________________________________

Головуючий в 1 інстанції: Цвіркун О.С. Справа 22-983 -2010 р.

Доповідач :Ковальчук Н.М.

Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових стосунках з відповідачем з 3 березня 2008 року. Згідно наказу № 140-к був прийнятий на посаду тонувальника.

6 липня 2009 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення за власним бажанням, цього ж дня був виданий наказ № 680-к, про звільнення його з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України.

Такі обставини підтверджуються наявними у справі доказами: випискою з книги реєстрації вхідної кореспонденції, де під вхідним № 708 зареєстрована заява ОСОБА_1 про звільнення (а.с.52) та копією трудової книжки (а.с.15).

Факт подачі письмової заяви про звільнення з роботи за власним бажанням відповідач не заперечує.

З огляду на викладене видача відповідачем наказу № 827/2к від 1 вересня 2009 року про звільнення позивача із займаної посади з 1 вересня 2009 року за допущений прогул без поважних причин є незаконним.

Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством.

На переконання колегії суддів апеляційного суду у відповідача не було законних підстав для видачі наказу № 827/2к від 1 вересня 2009 року. Крім цього, ним допущено порушення вимог ст. 148, 149 КЗпП України, які полягають у пропущенні строку для застосування дисциплінарного стягнення та порушено порядок його застосування. З матеріалів справи вбачається, що після подачі заяви на звільнення, ОСОБА_1 на роботу не вийшов. Разом з тим, представник відповідача не пояснив суду, які дні невиходу на роботу є прогулами, що стало підставою для звільнення.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач мав право розірвати з власної ініціативи трудовий договір на підставі статті 38 КЗпП України, оскільки з боку відповідача дійсно мало місце зменшення розміру заробітної плати.

Такий висновок суду відповідає наявним у справі доказам(а.с.33,38).

Так як ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 06.07.2009 року, а трудову книжку він отримав 7 жовтня 2009 року, то відповідно до вимог ч.4 ст.235 КЗПП України має бути стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки та у відповідності до ст.237-1 відшкодовано моральну шкоду.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними доказами і на увагу не заслуговують.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з”ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам у справі, вірно визначився у правовідносинах, що виникли між сторонами, і правильно вирішив спір.

За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.308,313,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Український автомобільний холдінг” відхилити.

Рішення Рівненського міського суду 29 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.

Головуючий: Ковальчук Н.М.

Судді: Собіна І.М.

Буцяк ЗІ.

Вступна та резолютивна частина

УХВАЛИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2010 року. місто Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Собіни І.М., Буцяка З.І.,

при секретарі - Сеньків Т.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Халупко В.М.,

третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Український автомобільний холдінг” на рішення Рівненського міського суду 29 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український автомобільний холдінг”, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_3, про зміну формулювання причин звільнення, оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

Керуючись ст.308,313,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Український автомобільний холдінг” відхилити.

Рішення Рівненського міського суду 29 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.

Головуючий: Ковальчук Н.М.

Судді: Собіна І.М.

Буцяк З.І

Головуючий в 1 інстанції: Цвіркун О.С. Справа 22-983 -2010 р.

Доповідач :Ковальчук Н.М.

Попередній документ
11093857
Наступний документ
11093859
Інформація про рішення:
№ рішення: 11093858
№ справи: 22-983-2010
Дата рішення: 08.09.2010
Дата публікації: 14.09.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Рівненської області
Категорія справи: