КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа№ 163/1975/17
Провадження № 1-кп/170/46/23
Шацький районний суд Волинської області
18 травня 2023 року смт Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Шацьк об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 29.06.2017 за №12017030150000262, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Томашовка Брестського району Брестської області республіка білорусь, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю третьої групи, з повною загальною середньою освітою, одруженого, згідно зі ст. 89 КК України несудимого, невійськовозобов'язаного,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,
ОСОБА_4 29.06.2017, приблизно о 07:30, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з особою, яку звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України і відносно якої кримінальне провадження закрито, на автомобільній дорозі на АДРЕСА_2 , біля місця проживання ОСОБА_6 та її сина ОСОБА_7 , умисно, почали пошкоджувати належний ОСОБА_7 автомобіль марки «Ауді 100», темно-синього кольору, р.н.з. Республіки Польща НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі дороги навпроти вказаного будинку. Їхні незаконні протиправні дії були виявлені ОСОБА_6 , яка зателефонувала на лінію «102», та викликала поліцію. По виклику ОСОБА_6 негайно та оперативно у вказане місце на службовому автомобілі марки «RENAULT DOKKER», р.н.з. НОМЕР_2 , прибула група реагування патрульної поліції №2 сектору реагування патрульної поліції №2 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області в складі інспекторів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебували при виконанні службових обов'язків, у форменому одязі зі знаками розрізнення. Після прибуття на місце події було виявлено автомобіль марки марки «Ауді 100», темно-синього кольору, р.н.з. Республіки Польща НОМЕР_1 , з механічними зовнішніми пошкодженнями дзеркал заднього виду, вм'ятин кузова, спущеного переднього лівого колеса та ОСОБА_6 , яка перебувала біля автомобіля і вказала, на ОСОБА_4 та особу, яку звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і відносно якої кримінальне провадження закрито, які стояли навпроти через дорогу, як на осіб, які пошкодили даний автомобіль, які почали словесно висловлюватися на адресу поліцейських образливими, нецензурними словами, показувати непристойні жести. На законні вимоги поліцейських ОСОБА_8 та ОСОБА_9 припинити протиправні дії та не порушувати громадський порядок і тишу, ОСОБА_4 не реагував, продовжував не виконувати законні вимоги поліцейських, словесно виражатися на їх адресу та ОСОБА_6 образливими, нецензурними словами. Після цього поліцейськими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою припинення правопорушення, було прийнято рішення здійснити адміністративне затримання ОСОБА_4 з метою доставлення в Любомльський відділ поліції. На вимоги заспокоїтись та добровільно проїхати до вказаного місця ОСОБА_4 відмовився та почав чинити опір поліцейським. В ході чинення активних дій щодо опору ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в порядку, передбаченому статтями 42, 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», спробували застосувати до ОСОБА_4 фізичну силу, однак вказані особи почали чинити ще більший фізичний опір. В ході припинення активних протиправних дій ОСОБА_4 він, вчиняючи сильний фізичний опір, почав наносити удари по тілу поліцейського ОСОБА_8 , шарпав його за однострій, тобто формений одяг в області грудей, чим пошкодив йому формену футболку вартістю 180 гривень. В ході активних дій ОСОБА_4 , особа, кримінальне провадження щодо якої закрито, чинила сильний фізичний опір відносно поліцейських, відштовхуючи їх від ОСОБА_4 , якого намагалися помістити в спеціальний відсік службового автомобіля, в ході чого також пошкодила з зовнішньої та внутрішньої сторони двері відсіку у вигляді вм'ятин та подряпин, вартість відновлювальних робіт становить 2 700 гривень. Вказані особи продовжували чинити сильний фізичний опір. В ході даних подій інспектором поліції ОСОБА_9 по радіозв'язку було викликано на допомогу ще одну групу реагування патрульної поліції №2 сектору реагування патрульної поліції №2 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області, які перебували при виконанні службових обов'язків, в складі інспектора начальника сектору майора поліції ОСОБА_10 та поліцейського сектору старшого сержанта поліції ОСОБА_11 . Після прибуття підмоги, ОСОБА_4 та особа, кримінальне провадження щодо якої закрито, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою перешкоджання законній діяльності поліцейських, ігноруючи їх законні вимоги, усвідомлюючи, що перед ними перебувають працівники поліції, продовжували далі чинити відносно них фізичний опір, словесно висловлюючись на їх адресу образливими, нецензурними словами, всіляко принижуючи. Спільними зусиллями поліцейських із застосуванням фізичного впливу та спеціальних засобів, а саме, кайданок, було припинено протиправні дії вказаних осіб та доставлено їх в Любомльський відділ поліції.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що 29.06.2017, приблизно о 06:30, він за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження щодо якої закрито, повертались з нічного магазину, де вживали спиртні напої, в двір за місцем його проживання, де продовжили вживати алкогольні напої. Потім вони вирішили поїхати велосипедами в магазин. Проїжджаючи повз магазин, що розташований на розвилці, він відчув, як йому в ногу хтось кинув камінь. Зрозумівши, що це якісь неповнолітні, вони зупинилися та почали кидати каміння у відповідь. За короткий проміжок часу під'їхали працівники поліції та вказали йому з особою, кримінальне провадження щодо якої закрито, проїхати з ними у відділ поліції. Оскільки вони не розуміли, у зв'язку з чим до них така вимога, тому її не виконували. Після цього працівники поліції застосували до них фізичну силу, наділи йому кайданки, при цьому сильно їх стиснувши, що завдавало йому фізичного болю, внаслідок чого він намагався звільнитись від кайданок та здійснював фізичний опір працівникам поліції, які намагались помістити його в службовий автомобіль. Особа, кримінальне провадження щодо якої закрито, в цей час також допомагала йому звільнитись від працівників поліції. ОСОБА_4 суду показав, що свою провину у вчинені опору працівникам поліції визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, шкодує, що так сталося. Він просив суд звільнити його від покарання на підставі закону про амністію, оскільки він є особою з інвалідністю третьої групи.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 в судове засідання не прибули, кожен зокрема, подали суду заяви про проведення розгляду кримінального провадження у їх відсутності, у заявах вказано, що потерпілі жодних матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не мають, на його суворому покаранні не наполягають.
З урахуванням того, що фактичні обставини обвинуваченим не оспорюються і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності його позиції відсутні, заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши обвинуваченому зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини злочину доведеними наявними у кримінальному провадженні доказами.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у вчиненні опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 342 КК України.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою та особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив умисний нетяжкий злочин, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, є особою з інвалідністю третьої групи.
З урахуванням викладеного ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На думку суду, такий вид і строк покарання, з урахуванням усіх встановлених судом обставин у їх сукупності, є необхідним та буде справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Поряд з цим стороною захисту заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016.
Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Згідно з ч. 2 ст. 86 КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Статтею 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» визначено, що амністія - це повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VIII набрав чинності 07.09.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно.
Пунктом "г" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, зокрема, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
Судом установлено, що ОСОБА_4 згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної комісії серії 12ААА №741201, виданою на підставі акта огляду МСЕК №325 23.08.2017, є особою з інвалідністю з дитинства, з 01.08.2017 є особою з інвалідністю третьої групи.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин 29.06.2017, тобто до дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016; на день набрання чинності вказаним Законом, тобто станом на 07.09.2017, був особою з інвалідністю третьої групи; до визначеного ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» переліку осіб, до яких амністія не застосовується, не відноситься, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного даним вироком покарання у виді позбавлення волі на підставі п. "г" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016.
Питання про речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Продовжений згідно з ухвалою суду від 31.03.2023 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 31.05.2023 запобіжний захід домашній арешт слід скасувати з дня проголошення вироку суду.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільного позову немає.
Керуючись статтями 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі на строк один рік на підставі п. "г" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VIII.
Речовий доказ формену футболку Національної поліції України, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, знищити.
Продовжений щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до 31.05.2023 запобіжний захід домашній арешт скасувати з дня проголошення вироку суду, про що повідомити відділ поліції №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1 Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1