Провадження № 11-кп/803/1797/23 Справа № 219/7358/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 травня 2023 року м.Кривий Ріг
10 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 травня 2023 року.
Із вказаним судовим рішенням не погодився обвинувачений та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. На обґрунтування своїх вимог вказує, що клопотання про продовження строку тримання під вартою він отримав під час судового засідання. Вказує, що захисник за договором не приймає участі у судових засіданнях, останні судові засідання приймав участь інший адвокат, з яким також не було індивідуального побачення. Зазначає, про поганий зв'язок, під час судових засідань в режимі відео конференції. Звертає увагу, що тривалий час перебуває під вартою та судовий розгляд кримінального провадження затягується.
Крім того, стверджує, що ризик переховування від суду є необґрунтованим, оскільки він не має наміру переховуватись та у зв'язку з воєнним станом перевіряють кожного чоловіка. Крім того, ризик впливу на свідків також є необґрунтованим, оскільки місце перебування свідків невідомо ні йому, ні суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Учасники судового розгляду про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, клопотань про бажання приймати участь у судовому засіданні, на адресу апеляційного суду не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе проводити судове засідання за відсутністю сторін.
Заслухавши суддю доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали, що надійшли на запит апеляційного суду в порядку ст. 422-1 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 КК України.
25.04.2021 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції, відповідно до ст. 177 КПК України, повно та об'єктивно досліджені усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, а також враховані інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі дані про особу обвинуваченого, які, в сукупності, давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, зокрема переховуватись від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.
У клопотанні прокурора про продовження дії запобіжного заходу, належним чином обґрунтована наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд, першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання та продовження строку тримання під вартою, правильно прийшов до висновку, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а тому неможливо на даний час застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Колегією суддів, при перевірці законності та доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано характер скоєного кримінального правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який не одружений, не має утриманців, раніше неодноразово судимий за умисні злочини, вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою.
Також, колегією суддів, враховано наявність ризиків, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи, що за інкримінований йому злочин передбачено покарання у виді 10 років позбавлення волі, крім того ОСОБА_6 раніше відбував реальну міру покарання, впливати на свідків кримінального провадження, з метою зміни їх свідчень на свою користь, оскільки останні судом не допитані.
Твердження обвинуваченого, що він не може впливати на свідків, у зв'язку із тим, що невідомо їх місце перебування, не унеможливлює такого впливу в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що заявлені ризики є вкрай вірогідними та на даний час дають беззаперечні підстави для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливості обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, чинний КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачені обов'язково, тобто, поза всяким сумнівом, здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі.
Доводи апеляційної про відсутність захисника ОСОБА_7 , який діє за договором та відсутність побачення з захисником ОСОБА_8 не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки колегія суддів не вбачає порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 . Судові засідання, зокрема розгляд питання про продовження строку тримання під вартою, відбувався за участю захисника, матеріали провадження не містять даним про наявність клопотань від ОСОБА_6 про призначення іншого захисника або надання часу для індивідуального спілкування.
Інші доводи обвинуваченого не спростовують висновків суду про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи судом, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.
Враховуючи наявні дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів вважає виправданим саме такий обраний запобіжний захід, оскільки обставини інкримінованого кримінального правопорушення та наявні ризики дають підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.
Колегія суддів не вбачає на даний час, надмірної тривалості тримання обвинуваченого під вартою, оскільки приймає до уваги тяжкість пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення з сукупністю ризиків встановленими судом першої інстанції та даними про особу останнього.
На даний час, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вбачає та вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 376, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді