Справа № 2-2926/10
06 липня 2010 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі головуючого - судді Цвіркуна О. С.
при секретарі Власюк О.В.
з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1
представника відповідача Янчука В. В. та представника третьої особи Лущака Д. Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства “Беллєвре”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставу та визнання договору купівлі-продажу фіктивним, суд-
В серпні 2006 року до Рівненського міського суду надійшов позов ОСОБА_4 про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Беллєвре” на користь ОСОБА_4 73,28 відсотків частки Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс”. Рішенням Рівненського міського суду від 28 листопада 2008 року заявлені позовні вимоги позивача задоволено. 17 грудня 2009 року апеляційним судом Рівненської області винесено ухвалу, відповідно до якої апеляційну скаргу ЗАТ “Беллєвре” задоволено частково, рішення Рівненського міського суду від 28 листопада 2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ході судового розгляду представником позивача подано заяву про зміну (збільшення) та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати недійсним (фіктивним) з момента його укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТЗОВ, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ “Беллєвре” 17 травня 2005 року, визнати за ОСОБА_4 право на частку у розмірі 73,28 у складеному статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” , - із 15 жовтня 2007 року, перевести на ОСОБА_4 право на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” у розмірі 73,28 за рахунок частки Закритого акціонерного товариства “Беллєвре” (39160, Франція, Балано).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог позивача, просив суд відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши всі фактичні докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необгрунтованими, а відтак заявлений позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради від 25.02.2000 року за юридичною адресою: м. Рівне, вул. Струтинської, 2а.
15 квітня 2005 року між учасниками ТзОВ “Робером Сервіс” ОСОБА_4 та ЗАТ “Беллєвре” укладено договір про передачу частки у розмірі 73,28 відсотків в статутному капіталі товариства. У відповідності до п. 1 та 2 даного договору позивач передав відповідачу частку у статутному капіталі, а також всі майнові та немайнові права, пов'язані з часткою, а відповідач набув зазначену частку та зобов'язався сплатити її вартість. Додатком до цього договору сторони погодили ціну частки у сумі 54000 Євро та визначили, що вона підлягає оплаті рівними частинами на протязі 30 календарних місяців після укладення цього договору.
Як вбачається з пунктів 3, 6 та 7 протоколу № 2 загальних зборів учасників ТзОВ “Робером Сервіс” від 17.05.2005 року учасниками товариства схвалено перехід частки у статутному капіталі від позивача відповідачу, встановлено розподіл часток в статутному фонді між учасниками товариства та схвалено нову редакцію статуту товариства з урахуванням цих змін. Зміни до установчих документів ТзОВ “Робером Сервіс” та нова редакція статуту зареєстровані Державним реєстратором Виконавчого комітету Рівненської міської ради 31.05.2005р.
З метою забезпечення виконання зобов'язань по оплаті переданої частки, 16 квітня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави частки у статутному капіталі. Пунктом 2. 1 цього договору між позивачем та відповідачем погоджено, що предметом застави є частка у розмірі 73,28 відсотків від загального розміру статутного капіталу товариства. У відповідності до п. 3. 1 договору застави розмір забезпеченого заставою зобов'язання складає 540000 Євро. Пункт 5. 1 договору застави надає право ОСОБА_4 у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань ЗАТ “Беллєвре”, в строк і на умовах, передбачених українським законодавством, звернути стягнення на предмет застави. Згідно довідки, що видана Професійним цивільним товариством адвокатів Апеляційного суду Діжона від 07.07.2006 року “АТ “Беллєвре” припинило виплати за своїми зобов'язаннями перед паном Везоном” та заборгованість на вказану дату складає 353400 Євро.
В обгрунтування заявлених позовних вимог про визнання права на частку у розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім сотих) у складеному статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” та переведення на нього права на зазначену частку за рахунок частки ЗАТ “Беллєвре” позивач посилається на ст. 4, ч. 1 ст. 20, ст. 23 Закону України “Про заставу”, ст. 576, ст. 590 ЦК України. Однак із доводами позивача неможливо погодитись з огляду на наступне:
Чинним законодавством України визначено поняття “рухоме майно” - це окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки.
Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначено спеціальним Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ” № 1255-IV від 18.11.2003р. Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ” є спеціальними по відношенню до Закону України “Про заставу ”.
Частка в статутному капіталі в розмірі 73,28 відсотків від загального розміру статутного капіталу ТОВ “Робером Сервіс” є майновим правом в розумінні зазначеного закону.
Ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ” передбачено, що обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Пунктом. 5.1 ст. 5 договору застави частки в статутному капіталі від 16.04.2005р. передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання Заставодавцем, Заставодержатель, в строки і на умовах, передбачених українським законодавством, має право звернути стягнення на предмет застави. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про заставу” предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави згідно п. 2.1 договору застави є належна Заставодавцю частка в розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім) відсотків від загального розміру статутного капіталу ТОВ “Робером Сервіс” номінальною вартістю 387886 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 93 копійки.
Пунктом 5.2 ст. 5 договору застави розмір стягнення на Предмет застави, визначається в розмірі фактичного права вимоги Заставодержателя до Заставодавця відповідно до Договору про передачу частки. В поданій до суду позовній заяві позивач вказує про те, що “Станом на день подання цієї Позовної заяви до суду Відповідач виконав своє, забезпечене заставою, зобов'язання щодо оплати вартості частки в статутному капіталі в розмірі 186600 (сто вісімдесят шість тисяч шістсот) євро”. Отже, залишок неоплати зазначеної частки становить 353400 (триста п'ятдесят три тисячі чотириста) євро, що в частковому відношенні становить менше ніж 73,28 % від статутного капіталу, а тому право вимоги у позивача може бути лише на неоплачену частку, що не суперечить укладеному договору застави та чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 51 Закону України “Про заставу” при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право: 1) незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені ст. 50 зазначеного Закону; 2) вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право; 3) в разі порушення застводавцем обов'язків, передбачених ст. 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб. Судом встановленого, що порушень норм ст. 50 Закону України “Про заставу” при заставі майнових прав заставодавцем допущено не було.
При ухваленні зазначеного рішення, суд звертає увагу на те, що при укладенні договору застави майнових прав у заставодержателя виникає право на прийняття для забезпечення основного зобов'язання заставлених прав. Вимога заставодержателя про переведення на себе заставлених прав виникає за умови порушення заставодавцем обов'язків, передбачених ст. 50 Закону України “Про заставу”, а не у випадку невиконання останнім забезпеченого заставою зобов'язання. При порушенні основного зобов'язання визначеного договором про передачу частки у розмірі 73,28 відсотків в статутному капіталі ТзОВ “Робером Сервіс” від 15 квітня 2005 року укладеного між позивачем та відповідачем у заставодержателя виникає право на реалізацію заставлених прав, і з отриманої вартості від продажу здійснюється відшкодування всіх витрат за основним зобов'язанням.
Чинне законодавство України, яке врегульовує правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем на підставі договору про передачу частки від 15 квітня 2010 року та договору застави частки в статутному капіталі від 16 квітня 2005 року, а саме Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та Закон України “Про заставу” не передбачає таких способів захисту порушених прав, про які зазначає позивач в свої заяві про зміну (збільшення) та уточнення позовних вимог від 05 липня 2010 року “визнання за ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_1) право на частку у розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім сотих) у складеному статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” (код ЄДРПОУ 30712400), - із 15 жовтня 2007 року; 3. переведення на ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_1) право на частку статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” (код ЄДРПОУ 30712400) у розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім сотих) за рахунок частки закритого акціонерного товариства “Беллєвре” (39160, Франція, Балано)”.
При цьому судом також враховано, що ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ” визначено порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме зазначено про наступне: звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Закону. Відповідно до зазначеного закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Отож, Закону передбачає, що в обов'язковому порядку має бути визначений порядок реалізації предмета забезпечувального обтяження.
Пунктом 2.1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ” визначено, що одним способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження є передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Закону. Такий порядок передбачено ст. 29 зазначено Закону. Норма ст. 29 цього Закону передбачає, що обтяжувач має право після одерження предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. В матеріалах справи відсутні докази передачі у володіння позивача предмета забезпечувального обтяження, про свій намір набути відповідні майнові права відповідача повідомлено не було.
Відносно заявленої позовної вимоги щодо визнання недійсним (фіктивним) з момента його укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТЗОВ, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ “Беллєвре” 17 травня 2005 року судом встановлено наступне.
17 травня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір про продаж частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс”, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Усик С. І. та зареєстровано в реєстрі за № 2660. Враховуючи, що в зазначеному договорі частково містяться інші істотні умови, ніж в договорі про передачу частки від 15 квітня 2005 року, відсутній правовий зв'язок з договором застави частки у статутному капіталі, не встановлено порядку його укладення та виконання, суд відмовляє в задоволенні заявленої позовної вимоги. При цьому враховує наступне: позивачем не доведено, що зазначений договір є фіктивним, не приведено обставини, які свідчать про це.
Пунктом 24 постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” № 9 від 06 листопада 2009р. визначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 107, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 22, 24, 26, 29 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 4, 50, 51 ЗаконуУкраїни “Про заставу”, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства “Беллєвре” про визнання недійсним (фіктивним) з момента його укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТЗОВ, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ “Беллєвре” 17 травня 2005 року, визнання за ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_1) право на частку у розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім сотих) у складеному статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” (код ЄДРПОУ 30712400), - із 15 жовтня 2007 року, переведення на ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_1) право на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” (код ЄДРПОУ 30712400) у розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім сотих) за рахунок частки Закритого акціонерного товариства “Беллєвре” (39160, Франція, Балано) - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно подається особою, яка її подає, до апеляційного суду Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом Рівненської області.
Суддя підпис
Копія вірна
Суддя Рівненського міського суду О.С.Цвіркун
Справа № 2-2926/10
06 липня 2010 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі головуючого - судді Цвіркуна О. С.
при секретарі Власюк О.В.
з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1
представника відповідача Янчука В. В.
представника третьої особи Лущака Д. Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства “Беллєвре”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставу та визнання договору купівлі-продажу фіктивним, суд -
У зв'язку зі складністю справи, складання повного тексту рішення суду потребує додаткового часу суд оголошує вступну та резолютивну частину.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 107, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 22, 24, 26, 29 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 4, 50, 51 ЗаконуУкраїни “Про заставу”, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства “Беллєвре” про визнання недійсним (фіктивним) з момента його укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТЗОВ, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ “Беллєвре” 17 травня 2005 року, визнання за ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_1) право на частку у розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім сотих) у складеному статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” (код ЄДРПОУ 30712400), - із 15 жовтня 2007 року, переведення на ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_1) право на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Робером Сервіс” (код ЄДРПОУ 30712400) у розмірі 73,28 (сімдесят три цілих двадцять вісім сотих) за рахунок частки Закритого акціонерного товариства “Беллєвре” (39160, Франція, Балано) - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно подається особою, яка її подає, до апеляційного суду Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду О.С.Цвіркун