Справа № 202/8818/23
Провадження № 1-кс/202/3917/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
16 травня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 09.05.2023 за № 12023041660000494, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,-
Слідчий СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР 09.05.2023 за № 12023041660000494 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що своїми умисними кримінально - протиправними діями ОСОБА_8 спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду.
12.05.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами у їх сукупності: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 09.05.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2023; протоколом огляду речей та документів від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023; протоколом огляду від 12.05.2023; іншими матеріалами кримінального провадження.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, так як останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, ризик передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозра в основному підтверджується показаннями потерпілого, знаючи про це підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на нього, шляхом вмовляння або погроз, з метою змінення ним своїх показань, враховуючи що він мешкає поблизу місця вчинення злочину та місця мешкання та перебування потерпілої особи. Також, з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджений, востаннє 30.03.2023 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5років. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин. Крім того ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи або іншого стабільного джерела доходу для підтримання свого існування. Таким чином є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення.
Просила застосувати до підозрюваного підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний визнавав обставини, викладені в повідомленні про підозру, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, думку підозрюваного, слідчий суддя приходить до таких висновків.
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 09.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041660000494, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
12.05.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 підтверджується долученими до клопотання доказами.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з такого.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 має можливість впливати на свідків існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий наявний ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_5 належить до цього переліку як раніше судима особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 цієї статті).
Крім встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , який раніше судимий, не має міцних соціальних зв'язків, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, розмір майнової шкоди, та вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Щодо визначення розміру застави.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 грн., на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків.
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); утриматись від спілкування зі свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
За таких підстав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 09.05.2023 за № 12023041660000494, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України- задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора до 11.07.2023.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 11.07.2023 включно.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); утриматись від спілкування зі свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 11.07.2023 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1