Справа №487/2603/23
Провадження №1-кс/487/1275/23
16.05.2023 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання начальника відділення слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_4 у кримінальному провадження № 12023152030000837, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кімівка Березанського району Миколаївської області, директора ФОП " ОСОБА_5 ", раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України -
15.05.2023 начальник відділення слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_8 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
У клопотанні слідчий зазначає, що в провадженні Слідчого відділення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023152030000837 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 272 КК України. Також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідства та суду; впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою уникнення покарання за вчинення тяжкого злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просили про задоволення клопотання.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 категорично заперечувала проти задоволення клопотання, просив в його задоволенні відмовити. Зазначав про необгрунтованість підозри та про недоведеність заявлених ризиків, яким можливо запобігти більш м'яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою. Просив врахувати, що ОСОБА_5 характеризується позитивно, веде громадський спосіб життя, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню наміру не має. Просив обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначала, що провину у інкримінованому злочині не визнає. Вона є орендарем майна ( батуту, земельної ділянки) розташоване на території Дитячого містечко "Казка". Копії договору оренди батуту в неї не має. Оператори, які працюють та мають здійснювати догляд при наданні розважальних послуг , не є її працівниками, а є працівниками Дитячого містечка "Казка", яким чином вони оформлені, та що входить до їх обов'язків їй не відомо. Також не відомо чи є на території містечка медичний заклад, або будь-які особи які здійснюють контроль за технікою безпеки. Просила відмовити у задоволенні клопотання, та обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клоот проти Бельгії" (Clootv. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні Слідчого відділення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023152030000837 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України.
Мотивуючи клопотання про обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, слідчий зазначила, що остання будучи фізичною особою підприємцем, діючи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, яке видано 02.02.2021 року Березанською районною державною адміністрацією в Миколаївській області, а також відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2023, додатковий вид діяльності якого за КВЕД 2010 "93.21.0 « Функціювання атракціонів і тематичних парків " та « 93.29 організування інших видів відпочинку та розваг » на думку органу досудового слідства допустила порушення вимог Закону України « Про охорону праці » при наданні розважальних послуг малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило смерть останньої.
Органом досудового слідства встановлено, що 31.03.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ОСОБА_10 укладено договір №557 про встановлення особистого строкового сервітуту, відповідно до Розділу І предметом договору виступає земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:02:010:0001 на території культурно-ігрового комплексу « Дитяче містечко « Казка » в Заводському районі для розміщення 11 пересувних споруд для провадження підприємницької діяльності (для організації ярмарків та атракціонів) без права власності на нерухоме майно.
Так, на початку квітня 2023 року, з метою здійснення підприємницької діяльності щодо надання послуг громадянам, та отримання прибутку, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було здійснено облаштування території земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:010:0001 з назвою зона розваг « ЛАБІРИНТ » пересувними спорудами, у тому числі надувним батутом з еластичними елементами, що відповідно до п. 1.2 ст.1 « Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки», затвердженого Наказом №110 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 є атракціоном підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України « Про охорону праці » роботодавець - це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Так, відповідно до ст. 13 Закону України « Про охорону праці » роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Окрім того, відповідно до вищевказаної статті, роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Отже, на думку органу досудового слідства ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст. 13, ст.18 п.10.4.5. Закону України « Про охорону праці », « Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки " п.7.1, п.3.17,п.104.1,п.10.6.21,п.1.3.2,п.2.1.3 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого Наказом №15 Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005, використовуючи послуги осіб, що не являються найманими працівниками, ввела в експлуатацію зону розваг «« ЛАБІРИНТ »» з пересувними спорудами, у тому числі з надувним батутом з еластичними елементами.
13.05.2023 близько 13:33 години на території земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:010:0001 з назвою зона розваг « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з пересувними спорудами, у тому числі надувним батутом з еластичними елементами, на якій здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , перебувала малолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів була допущенна до користування атракціоном підвищеної небезпеки, особами, що не є найманими працівниками суб'єкта підприємницької діяльності.
В подальшому, 13.05.2023 близько 13 год 40 хвилин під час користування батутом з еластичними елементами у зоні розваг « ЛАБІРИНТ » малолітня ОСОБА_9 , отримала тілесні ушкодження не сумісні з життям.
13.05.2023 старшим слідчим слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, капітаном поліції ОСОБА_11 в порядку ст. 208 КПК України затримано особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
14.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме: Витягом з ЄРДР за № 12023152030000837 від 13.05.2023 року; Протоколом огляду місця події від 13.05.2023 з додатками; Протоколом огляду місця події від 13.05.2023 з додатками; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 ВІД 13.05.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.05.2023 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.05.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 13.05.2023; Протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_16 від 13.05.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 13.05.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 13.05.2023; Протоколом свідка ОСОБА_19 від 14.05.2023; Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.05.2023 року.
Оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «" бґрунтованим », залежить від усіх обставин …».
Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження в сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , всупереч діючому законодавству України, зокрема Закону України « Про охорону праці », « Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки " здійснюючи підприємницьку діяльність, мета якої є одержання прибутку, між тим не забезпечила належні та безпечні умови використання та безпечної експлуатації атракціону з еластичними елементами, що призвело до тяжких наслідків, дає всі підстави вважати, що підозра є обґрунтованою.
Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 , якими прокурор обґрунтувала клопотання, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення слідчим та прокурором існування ризиків, передбачених п.1,3 ч.1ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у зв'язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного випливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що потягло за собою тяжкі наслідки у вигляді смерті малолітньої ОСОБА_9 .. Слідчий суддя вважає, що підозрювана може впливати на покази сторонніх осіб, а саме свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 . Крім того на теперішній час не допитано особу, яка здійснила встановлення надувного батуту на території підприємницької діяльності підозрюваної ОСОБА_5 . Отже підозрювана свідомо може впливати на свідків, очевидців, перебуваючи на волі, вживати заходи впливу шляхом погроз фізичною розправою, знищенням або пошкодженням майна, з метою зміни ними показів на її користь.
Разом з цим слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення в якому підозрюється слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведений.
Таким чином, з огляду на дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та його наслідки, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.
На думку суду, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не достатні для запобігання наявним ризикам.
Позиція сторони захисту щодо відсутності вини у вчиненні інкримінованого злочину, наявності міцних соціальних зв'язків, позитивної характеристики, з огляду на характер, вид, обставини та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 не спростовують та істотно не впливають на встановлені слідчим суддею ризики, не зменшують встановлених ризиків та в даному випадку не є визначальними аргументами, які давали б можливість обрати підозрюваній запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Враховуючи вимоги п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком до 11.07.2023 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 18.05.2023 о 15.30 год.