Справа 127/14268/23
Провадження 1-кс/127/5621/23
18 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, народився в с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює, раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12023020000000343 від 16.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляду запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 16.04.2023 близько 20 години 50 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем «Volvo V50», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в межах с. Міжлісся Барської МГ Жмеринського району Вінницької області автодорогою сполученням с. Бар - с. Маньківці, в напрямку останнього вказаного населеного пункту, неподалік вул. Новоселів, під час виконання маневру обгону попутного автомобіля, в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода - неповнолітнього ОСОБА_7 , 2008 року народження, який йшов по лівому краю проїзної частини у попутному з ним напрямку, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого, допустив наїзд на даного пішохода.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 від отриманих травм загинув на місці події.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 04.05.2023 № 24 у ОСОБА_7 виявлено: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів під м'які тканини голови в потиличній ділянці зліва, дрібнокрапкових крововиливів під м'якими мозковими оболонками та в речовини лівої потиличної долі головного мозку, під оболонками та в речовину лівої долі мозочка, довгастий мозок, перелому кісток основи черепа (потилична кістка зліва), а також синець на нижній повіці лівого ока. Вищевказані ушкодження виникли внаслідок травмуючої дії, удару (контрудару), твердим тупим предметом (предметами), по давності утворення можуть відповідати терміну вказаному в постанові (16.04.2023), не виключено і за умов дорожньо-транспортної травми. Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми - крововиливу під оболонки та речовину лівої потиличної долі головного мозку, лівої долі мозочка та довгастий мозок, яка ускладнилась гострою масивною кровотечею. Відкрита черепно-мозкова травма - перелом кісток основи черепа, крововиливи під оболонки та речовину лівої потиличної долі головного мозку, лівої долі мозочка та довгастий мозок, від якої настала смерть ОСОБА_7 , має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 01.05.2023 № СЕ-19/102-23/7905-ІТ в даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Volvo V50», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , з технічної точки зору, повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху. В умовах даної пригоди, з технічної точки зору, водій ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_7 . В даній дорожній обстановці, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Таким чином, водій ОСОБА_4 за вищевикладених обставин порушив вимоги пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, згідно з якими:
п. 12.2 - «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;
п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» .
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_7 .
ОСОБА_4 15.05.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
протоколом огляду місця події від 16.04.2023;
висновками судово-медичної експертизи від 04.05.2023 № 24, автотехнічної від 01.05.2023 № СЕ-19/102-23/7905-ІТ та експертизи технічного стану ТЗ від 01.05.2023 № СЕ-19/102-23/7397-ІТ;
протоколами допитів неповнолітніх свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
протоколами слідчих експериментів від 24.04.2023;
речовими доказами, вилученими під час огляду місця ДТП;
іншими матеріалами провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що зумовлює необхідність обрання йому запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому в подальшому судом реальної міри покарання, переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з тим, що показання неповнолітніх свідків та висновки експертів мають ключове доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид передбаченого покарання, а також те, що внаслідок вказаного кримінального правопорушення загинула неповнолітня особа, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 злочину, тяжкість покарання, а також наявність перелічених вище ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, керуючись ст. 40, 131, 132, 176-178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати саме такий запобіжний захід.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили в задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Даний арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинення злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , органом досудового розслідування покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про обрання до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий. Тяжкість кримінального правопорушення, а також обставини та наслідки кримінального правопорушення, внаслідок якого загинула неповнолітня особа, дають підстави слідчому судді дійти висновку, що по кримінальному провадженню існує обґрунтований ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності та, відповідно, покарання за кримінальне правопорушення, що в свою чергу свідчить про підвищену суспільну небезпечність останнього.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту в певний період доби є занадто м'яким в даному конкретному випадку.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш жорстких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - домашній арешт в певний період доби може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає необґрунтованим, недоведеним, та таким, що задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, враховуючи необґрунтованість та недоведеність клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя