18 травня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/8144/19
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т.В.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/45/23
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка не брала участі у справі та звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення, - ОСОБА_3 ,
розглянувши заву представника ОСОБА_3 - адвоката Водолагіна Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 4/5 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 92,7 кв. м.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.10.2019 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 4/5 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , площею 92,7 кв. м. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У червні 2022 року ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.10.2019 у цій справі за нововиявленими обставинами.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.09.2022 заява ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.10.2019 задоволена. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.10.2019 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.09.2022, представник ОСОБА_1 - адвокат Бабинець С.П. звернувся з апеляційною скаргою.
02.12.2022 (згідно конверту) представником ОСОБА_3 - адвокатом Водолагіним С.М. були подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.09.2022 - залишити без змін, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с. 132-141 т. 1).
Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_3 - адвокатом Водолагіним С.М. було заявлено клопотання про повернення апеляційної скарги, поданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Бабинцем С.П., у зв'язку з тим, що його повноваження на подання і підписання апеляційної скарги в інтересах позивача та участь в суді апеляційної інстанції не підтверджені належними доказами (а.с. 154-155 т. 1 ).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20.12.2022 апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою представником ОСОБА_1 - адвокатом Бабинцем С. П., на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2022 року у цій справі, закрито.
27.12.2022 представник ОСОБА_3 - адвокат Водолагін С.М. звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою в розмірі 4 000 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20.01.2023 у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката Водолагіна С.М. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 , звертаючись до суду із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, не зазначила, які дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із закриттям апеляційного провадження, а тому заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Постановою Верховного Суду від 29.03.2023 ухвала Чернігівського апеляційного суду від 20.01.2023 скасована, справа направлена до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
За висновками суду касаційної інстанції, посилання апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі на вимоги ч. 5 ст. 142 ЦПК України є помилковими, оскільки цією нормою передбачено право відповідача на компенсацію здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи лише у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, натомість у справі, що переглядається, апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою сторони у справі.
Також судом касаційної інстанції зазначено, що не застосовуються до вказаної процесуальної дії вимоги частини дев'ятої статті 141 ЦПК України, якою передбачено, що суд має право покласти на відповідну сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору у випадку зловживання цією стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Свідомих недобросовісних дій позивача, які свідчили б про зловживання процесуальними правами апеляційним судом не встановлювалось.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09.05.2023 справу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, апеляційний суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту першого частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може. За клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, у разі недотримання вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2020 у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19.08.2020 у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також апеляційний суд враховує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) зроблений наступний правовий висновок.
Розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами).
Подання особою апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи. А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З цією процесуальною дією суду пов'язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України). У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.
Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України). Подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому й у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв'язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження.
Встановлено, що в матеріалах справи міститься копія Договору від 01.12.2022 № 14 про надання професійної правової допомоги, укладеного між адвокатом Водолагіним С. М. та ОСОБА_3 (а.с. 136 т. 1), ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.12.2022 серії СВ № 1039068 (а.с. 135 т. 1).
До заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представником ОСОБА_3 - адвокатом Водолагіним С.М. у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 01/02 від 01.12.2022 про отримання адвокатом від ОСОБА_3 4000 грн за представництво її інтересів у Чернігівському апеляційному суді у справі № 750/8144/19 (а.с. 137).
Також до вказаних заперечень долучено докази відправлення такої заяви із вказаними додатками іншим учасникам справи (а.с. 139-140 т. 1).
Згідно п. 3.1 договору про надання професійної правової допомоги, укладеного між адвокатом Водолагіним С.М. та ОСОБА_3, оплата винагороди за надання правової допомоги визначена сторонами у фіксованій сумі, незалежно від витраченого часу адвокатом з представництва інтересів клієнта у Чернігівському апеляційному суді в сумі 4 000 грн.
ОСОБА_3 в особі її представника - адвоката Водолагіна С.М. в передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Крім того, ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09.05.2023 учасникам справи надано строк для подання своїх заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Як визначено частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
Разом з тим, ні ОСОБА_1 , ні його адвокат Бабинець С.П., ні ОСОБА_2 не заявляли клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, не зазначали доводів і не посилались на докази щодо їх неспівмірності, що унеможливлює вирішення судом питання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки (ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності) суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, з власної ініціативи.
Отже, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства та беручи до уваги те, що стороною заявника підтверджено належними доказами надання адвокатом Володагіним С.М. професійної правничої допомоги, її вартість, тому на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст. 141, 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Водолагіна Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) 4000 (чотири тисячі) грн у відшкодування витрат на правову допомогу за апеляційний розгляд справи.
Додаткова ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18.05.2023.
Головуючий Судді :