Справа № 450/1987/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/519/23 Доповідач: ОСОБА_2
16 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 травня 2023 року,
з участю прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
цією ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з моменту фактичного затримання та обмеження у здійсненні права на вільне пересування, зокрема з 01 травня 2023 року до 30 червня 2023 року, з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134200 грн.
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Своє рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчий суддя мотивував неможливістю запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 мотивоване виключно тяжкістю вчиненого злочину, а також наявністю ризиків. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Стверджує, що в повідомленні про підозру та у клопотанні органом досудового розслідування жодним чином необгрунтовано правомірність кваліфікації вчинення особою діяння, натомість таке обгрунтовано виключно тим, що ОСОБА_10 вчинив злочин будучи достовірно обізнаним про введенний на території України режим воєнного стану. Звертає увагу на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яка вчинила крадіжку двох пар шортів, є неспівмірним і суперечить меті застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні. Крім цього, апелянт вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є необгрунтованим та явно завишеним, так як не враховано розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, який становить 1498 грн. 33 коп., в той час як розмір застави - 134200 грн., що фактично у сто разів більше, ніж розмір шкоди, яка заподіяна кримінальним правопорушенням; не враховано що ОСОБА_6 не працевлаштований; також не враховано обгрунтованість підозри, зокрема той факт, що діяння ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано невірно.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 задоволити частково, обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту у період з 20 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступної доби, покласти на ОСОБА_6 виконання обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, обговоривши наведені доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Ч.3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою, постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановив, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На думку колегії суддів, врахувавши те, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, особу підозрюваного; ризики, передбачені п.п.1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про необхідність застосування саме запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінального провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування до нього інших, більш м'яких запобіжних заходів.
Крім цього, слід зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчим суддею з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи адвоката ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, є непереконливими.
Що стосується доводів апелянта в частині непомірного розміру застави, то такі колегія суддів вважає необгрунтованими, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В цій же частині ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави визначається суддею, слідчим суддею з урахуванням характеру вчиненого злочину, даних про особу підозрюваного.
Межі розміру застави залежать, зокрема, і від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Таким чином, слідчий суддя врахувавши особу підозрюваного, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення під час військового стану, беручи до уваги інтереси кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в даному конкретному випадку, підставно визначив заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків та відповідає меті застосування запобіжного заходу.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи адвоката в апеляційній скарзі про необгрунтованість розміру застави є безпідставними.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 травня 2023 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з моменту фактичного затримання та обмеження у здійсненні права на вільне пересування, зокрема з 01 травня 2023 року до 30 червня 2023 року, з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134200 грн. - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4