Справа 688/1071/23
№ 1-кс/688/873/23
Ухвала
про обрання запобіжного заходу
19 квітня 2023 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Говурдак, Чарджоуської області, республіки Туркменістан, громадянина України, українця, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, без місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
Старший слідчий СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення майнових злочинів, останнього разу 19.05.2021 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців та ч.1 ст. 360 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин.
Так, 04.01.2023 року близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований по АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення крадіжки чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно заволодіти особистим майном ОСОБА_7 , продавця вищевказаного магазину, яка з метою продажу власного годинника, розмістила його на вітрині магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_5 , користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_7 , відволіклася до інших відвідувачів вказаного магазину, повторно, таємно, викрав належний потерпілій смарт годинник марки «Smart Mioband PRO Silver», після чого покинув місце події.
Викраденим майном, ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, а саме 11.02.2023 року, продав смарт годинник марки «Smart Mioband PRO Silver» для ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 150 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1185 гривень 80 копійок.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.01.2023 року, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що за адресою: АДРЕСА_3 , власноручно написав заяву та виявив бажання виконувати свій обов'язок відповідно до ст. 65 Конституції України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Крім того, ОСОБА_5 виявив бажання виконати свій обов'язок та вступити до лав Збройних Сил України без проходження медичного огляду, який передбачений Наказом Міністерства оборони №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», про що зазначив у вищевказаній заяві.
Так, 20.01.2023 року, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , в службовому кабінеті по АДРЕСА_3 , військовозобов'язаному ОСОБА_5 , на виконання Указу Верхового Головнокомандувача ЗСУ №69 від 24.02.2022 року «Про призов військовозобов'язаних на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період», вручено повістку з визначеним терміном прибуття на 17 годину 00 хвилин 23.02.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , що за адресою: АДРЕСА_3 для відправки в команду осіб, які не проходили військову службу.
Однак, 23.02.2023 року, ОСОБА_5 , будучи належним чином попереджений, щодо вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме ухилення від призову та мобілізації, без вагомих причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що було складено «Акт неприбуття військовозобов'язаного»
24.02.2023 року, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , в службовому кабінеті по АДРЕСА_3 , військовозобов'язаному ОСОБА_5 , на виконання Указу Верхового Головнокомандувача ЗСУ №69 від 24.02.2022 року «Про призов військовозобов'язаних на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період», повторно вручено повістку з визначеним терміном прибуття на 18 годину 00 хвилин 01.03.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , що за адресою: АДРЕСА_3 для відправки в команду осіб, які не проходили військову службу.
Однак, 01.03.2023 року, ОСОБА_5 , будучи належним чином попереджений, щодо вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме ухилення від призову та мобілізації, без вагомих причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що було складено «Акт неприбуття військовозобов'язаного».
Військовозобов'язаний ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, п.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальної мобілізації, Указу Президента України №59/2023 від 19.02.2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», п.1 додатку 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016, з метою ухилення від призову за мобілізацією в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином попередженим про місце, час прибуття, двічі 23.02.2023 та 01.03.2023 не з'явився без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_5 для відбуття на навчальні збори та проходження військової служби, ухилившись таким чином від призову за мобілізацією в особливий період.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри висунутої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 09.03.2023; протоколом допиту потерпілої, заявою добровільної видачі годинника, протоколом огляду та вилучення від 10.03.2023 року, постановою про приєднання речових доказів, висновком товарознавчої експертизи, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , рапортом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , протоколом тимчасового доступу до речей та документів, зокрема до бойових повісток, попереджень та актів не прибуття, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Допитаний підозрюваний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому злочинах, визнав та розкаявся у вчиненому.
Існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_5 , не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та з метою уникнення відповідальності за скоєне, розуміючи тяжкість покарання, що у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, яка йому загрожує за скоєне, а також ОСОБА_5 ніде не зареєстрований, а тому може покинути своє фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , буде переховуватися від досудового слідства та суду, так як останній офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу немає, не одружений, на утриманні малолітніх дітей чи осіб похилого віку немає.
Також, у слідства є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , буде перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування шляхом незаконного впливу, з метою змінення показів потерпілої, свідків у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також продовжуватиме вчиняти злочини, про що свідчить неодноразова судимість за вчинення майнових злочинів. Зокрема, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , раніше судимий: 28.04.1999 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ч.2 ст.215-3 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку; 29.10.1999 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ч.1 ст. 229-6, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 14800 гривень; 20.10.2000 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ст.ст. 212,43 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці; 11.09.2002 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки; 18.08.2006 року Центральним районним судом м. Миколаїв, за ч.2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна; 06.06.2008 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ч.2 ст. 186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, 15.02.2013 року звільнено умовно достроково з невідбутим строком 1 місяць 25 днів; 10.12.2014 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2, ст.70 ч.1 до покарання у виді 4 роки позбавлення волі; 13.01.2015 року Славутським міськрайонним судом в Хмельницькій області за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі; 14.02.2015 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ст. 185 ч.3 до покарання у виді 3 років позбавлення волі, в силу ст. 71 КК України об'єднано не відбуту частину покарання Нетішинського міського суду в Хмельницькій області від 10.12.2014 року до покарання у виді 5 років позбавлення волі; 19.05.2021 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців та ч.1 ст. 360 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців.
Характер вчиненого ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень (злочинів), зобов'язує орган досудового розслідування звернутися до суду із клопотанням щодо обрання відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавлення волі, не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам під час проведення розслідування кримінального правопорушення.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочинів, у сукупності із ризиком переховування від органів досудового слідства та суду, через суворість покарання, є виправданими для застосування до нього, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії кримінального провадження, адже, домашній арешт, особисте зобов'язання, особиста порука, застава не можуть виключати можливості підозрюваного ОСОБА_5 , переховуватись від органів досудового слідства та суду, впливу на свідків, продовження злочинної діяльності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання про обрання запобіжного заходу підтримали, просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили, просили обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників провадження та дослідивши матеріали долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1,2 ст.177 КК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до витягу у кримінальному провадженні за №12023244000000418 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2023 року внесено відомості за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч.4 ст.185 КК України.
27 березня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч.4 ст.185 КК України.
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 отримали 19 квітня 2023 року о 08 годині 00 хвилин.
ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується: заявою потерпілої ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 09.03.2023; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , від 10.03.2023; заявою ОСОБА_8 добровільної видачі годинника від 10.03.2023, протоколом огляду та вилучення від 10.03.2023 року, постановою про приєднання речових доказів від 10.03.2023; висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/123-23/2964-ТВ від 21.03.2023; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , від 10.03.2023; рапортом т.в.о. командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_11 від 23.02.2023; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 23.03.2023, попереджень та актів не прибуття, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів, востаннє 19.05.2021 року Нетішинським міським судом в Хмельницькій області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові умисні кримінальні правопорушення, в умовах воєнного стану, одне із яких відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків з метою схиляння до дачі ними показань на свою користь, відмови від дачі показань, будучи ніде не зареєстрованим може покинути своє фактичне місце проживання в с. Старий Кривин, Шепетівського району, Хмельницької області, не маючи міцних соціальних зав'язків за місцем проживання (підозрюваний неодружений, не працевлаштований), може вчинити нове кримінальне правопорушення, матиме реальну можливість перешкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду іншим чином, тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, та з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити, розмір застави - в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали рахувати до 17 червня 2023 року включно.
Визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
При внесенні зазначеної суми застави ОСОБА_5 звільнити з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури, органу внутрішніх справ;
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого проживання чи роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному та направити для виконання у Шепетівське РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1