Справа № 182/4590/22
Провадження № 1-кп/0182/483/2023
Іменем України
16.05.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019040340000001 від 01.01.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження (в режимі відеоконференції):
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів без можливості внесення застави. Клопотання мотивоване тим, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати, а саме ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, оскільки обвинувачений після вчинення інкримінуємих подій був оголошений у розшук та може чинити тиск на свідків. Крім того, він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт за адресою місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Також зазначив, що не погоджується з кваліфікацією інкримінуємого злочину.
4.Захисник - адвокат ОСОБА_5 також заперечила проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на необґрунтованість та недоведеність вказаних прокурором ризиків, відсутність відповідних доказів, невідповідність кваліфікації інкримінуємого діяння, також послалась на тривалий час тримання під вартою та наявність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого. Просила суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
6.Вислухавши думку сторін кримінального суд враховує таке.
7.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 18 травня 2023 року включно.
8.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
9.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 177 КПК України).
10.Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
11.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
12.Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
13.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
14.Суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, його вік та стан здоров'я, соціальні зв'язки тому суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду. Крім того, ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, оскільки останні ще не допитані судом.
15.Також судом враховується і та обставина, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та заявленого клопотання стороною захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу.
16.Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки, слід зазначити, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
17.Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
18.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 днів.
19.Крім того, враховуючи практику ЄСПЛ, суд, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, оскільки у разі, коли суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у злочинах, перелік яких передбачено ч.3 ст.183 КПК України, питання про визначення або ж не визначення застави віднесено на розсуд суду.
20.Частина 5 ст.182 КПК України встановлює, що особі, обвинуваченій у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21.Враховуючи всі обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із покладенням відповідних обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 197, 199, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 13 липня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.
4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладаються наступні обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5.Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
6.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 18.05.2023.
Суддя: ОСОБА_1