№ 207/1893/23
№ 2/207/624/23
04 травня 2023 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивачка в позовній заяві зазначила, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 09 жовтня 2010 року. Шлюб зареєстрований у Баглійському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 215.
Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Фактичні подружні стосунки з відповідачем припинені. Причинами розпаду сім'ї стали: несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння, протилежні погляди на сімейне життя, ведення домашнього господарства, що призводить до постійних сварок.
Відновлювати подружні відносини з відповідачем позивачка не збирається. Вважає, що сім'я розпалась остаточно і шлюб необхідно розірвати.
Спору щодо розподілу майна на даний час не мають.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги позивачки та обставини, якими вони обґрунтовані, визнав у повному обсязі. Також зазначив, що він не заперечує проти стягнення з нього витрат на правову допомогу в сумі 2000,00грн.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 жовтня 2010 року у Баглійському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 215. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактичні подружні стосунки сторін припинені. Причинами розпаду сім'ї стали: несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння, протилежні погляди на сімейне життя, ведення домашнього господарства.
Позивач вважає, що сім'я розпалася остаточно і відновити її неможливо. Спору про розподіл майна сторони на даний час не мають.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з п.2 ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Даною нормою закону закріплено право подружжя на припинення шлюбу шляхом його розірвання у будь-який момент існування шлюбу. Відсутність вільної згоди на розірвання шлюбу іншим з подружжя не є перепоною. В Україні регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння. Встановивши право одного з подружжя на пред'явлення позову про розірвання шлюбу, держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що подальше збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін.
Визнанням позову не зачіпаються права та інтереси осіб, не залучених до участі у справі і його можна прийняти.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 13.03.2023 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.16-18).
Суду надано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 12.03.2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди № 1 від 12.03.2023, розрахунок витрат на правничу допомогу, в яких детально описано перелік наданих юридичних послуг, затрачений час, їхню вартість (а.с.5, 19-22).
Згідно з п. 4 акту приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди № 1 від 12.03.2023 ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_4 кошти в сумі 2000 грн. за консультацію, підготовку, опрацювання документів та складання позовної заяви про розірвання шлюбу.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що позивачем доведено сплату 2000 грн. за надання правничої допомоги саме по даній цивільній справі, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн., проти стянення яких у зазначеній сумі відповідач не заперечує, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Разом з цим такого клопотання відповідачем не було надано суду. Більш за це відповідач написав, що не заперечує проти стягнення з нього витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 757/36628/16-ц, в якій акцентував увагу на тому, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Керуючись ст. 12, 13, 49, 81, 82, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.110,112 Сімейного кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 жовтня 2010 року у Баглійському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 215 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору, в сумі 536 гривень 80 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 536 гривень 80 копійок, сплачених по квитанції № МВ 2230937 від 06.04.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги в сумі 2000 гривень 00 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Суддя І.М. Юрченко