Справа № 534/1338/22
Провадження № 2/534/816/22
30 березня 2023 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Морозова В.Ю.
за участю секретаря судового засідання Смірнової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також є законними представниками своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявлені вимоги мотивує тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування серії АЕР № 679346 від 08.04.2002 (а.с. 11) .
Разом з нею в будинку зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 20-22/4509 від 18.10.2022. З 2014 року відповідачі у належному їй будинку не проживають будинком не користуються, особисті речі у квартирі відсутні, кореспонденцію за місцем реєстрації не проживають, що підтверджується актом про відсутність особи за місцем реєстрації від 07.09.2022, який засвідчений заступником голови ОСН «Тріада 21».
В судове засіданні позивач не з'явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, відповідачі в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув. Направив до суду заяву у якій зазначив, що враховуючи заяви відповідачів про визнання позовних вимог, просив справу розглянути у його відсутність.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, 30.03.2023 судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, також залишити позовну заяву без розгляду.
Дослідивши надані письмові докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Власником житлового будинку АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування від 08.04.2002 (а.с. 11).
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 20-22/4509 від 18.10.2022, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 9).
Відповідно до акту від 07.09.2022 виданого заступником голови ОСН «Тріада 21» - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не проживають в будинку АДРЕСА_1 з 2014 року (а.с. 10).
Згідно договору купівлі-продажу квартири № 4/1-224 від 07.10.2014 ОСОБА_2 , громадянин РФ є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.17). Що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію права Управління Федеральної служби державної реєстрації, кадастру і картографії по Московській області Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та правочинів з ним (а.с.23). Відповідно до довідки №1 від 22.09.2022 ОСОБА_2 працює в ТОВ «Санрайз» на посаді менеджера з продажу з 05.02.2019 по теперішній час (а.с.35).
З витягу із домової книги від 07.09.2022 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.37).
ОСОБА_3 , громадянка РФ, являється підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру індивідуальних підприємців (а.с.24-31).
Відповідно до довідок-підтвердження від 23.09.2022 виданих Виднівською середньою загальноосвітньою школою № 10, ОСОБА_5 навчається у 5-Е класі, а ОСОБА_4 навчається у 11-Б класі.
ОСОБА_3 з 28.02.2017 отримала посвідку на проживання (а.с.40), ОСОБА_4 з 28.02.2017 отримала посвідку на проживання (а.с.44), ОСОБА_5 з 28.02.2017 отримав посвідку на проживання (а.с.48), ОСОБА_2 30.05.2017 отримав паспорт громадянина Російської Федерації (а.с.51).
Встановивши всі обставини справи та виходячи із досліджених письмових доказів, суд вважає пред'явлений позов обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно норм ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За нормою ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, пред'явивши разом із тим вимогу щодо позбавлення права власності, позбавлення права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою, оголошення особи померлою.
Суд зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відповідно до положень ст.72 ЖК України, провадиться в судовому порядку.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.386 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Стаття 29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона оживає постійно або тимчасово. Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким а проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров' я, в якому вона проживає. Неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з батьками за кордоном та не можуть приїхати самостійно, без батьків.
Частиною 1 статті 163 СК України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всуперечь їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Системний аналіз зазначених норм дає підставу для висновку, що малолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.
Права малолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для малолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків. Малолітня дитина не є самостійним суб'єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.
Частина 2 статті 160 СК України передбачає право батьків на визначення місця проживання дитини яка досягла 10 років.
У постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 (справа № 755/13349/16-ц) зазначено, що при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, врахховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 454/2025/15-ц, провадження № 61-46621св18.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Так, як відповідачі проживають за кордоном всією сім'єю вже досить тривалий час (більше 8 років), мають там постійне місце роботи та джерела доходу.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню у повному об'ємі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.319,391,386 ЦК України, ст.ст.71,72 ЖК України, ст.263 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також є законними представниками своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , солідарно, на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 3 розділ ХII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:
Повне ім'я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ;
Повне ім'я відповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя В.Ю. Морозов