Справа № 368/254/23
2/368/271/23
Рішення
Іменем України
"17" травня 2023 р. м. Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі - Балацька В.В.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -
09.03.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в прохальній частині якої позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.
До складу спадщини ОСОБА_3 увійшла земельні ділянка площею 3,1040 га, розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Кивської області, що належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 144298 від 03.11.2004 р.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіти
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Приморської сільської ради Новоазовського району Донецької області Труськовою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №104, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 3,1040 га ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 є внучкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . 11.01.2014 р.
ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на прізвище чоловіка - « ОСОБА_7 ».
Отже, Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємицею земельної ділянки померлої ОСОБА_3 за заповітом.
Таккож спадщину ОСОБА_3 може успадкувати ОСОБА_1 (далі-Позивач), яка є дочкою померлої та спадкоємцем її майна за законом першої черги.
Інших спадкоємців за законом першої черги на майно ОСОБА_3 , крім її дочки ОСОБА_2 , - не залишилося.
Листом від 06.03.2023 року №81/02-31 державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Л.І. повідомила Позивача ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею було пропущено строк на подачу заяви про прийняття спадщини.
Згідно з вищевказаним листом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася.
Слід зазначити, що Позивач та Відповідач до дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 не проживали разом з нею та не вважаються такими, що прийняли її спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем.
До березня 2023 року Позивач та Відповідач не зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини ОСОБА_3 , оскільки остання проживала в с. Приморське Новоазовського району Донецької області, що знаходиться на тимчасово окупованій території України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 проживала на непідконтрольній території України, Позивач та Відповідач не мали змоги відвідувати її, а також підтримувати зв'язок з нею, родичами чи сусідами. Через це Позивач та Відповідач хоч і знали про смерть ОСОБА_3 проти не могли отримати документи, якими підтверджувалася її смерть.
Як тільки Позивач та Відповідач отримали такі документи (свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 05.12.2019 р. серії НОМЕР_1 та довідку про причину смерті №54, що були видані органами невизнаної Донецької народної республіки), вони невідкладно звернулися до Кагарлицького районного суду Київського області.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київського області було встановлено факт смерті ОСОБА_3 , на підставі якого Позивач змогла отримати свідоцтво про смерть, видане органами реєстрації актів цивільного стану України.
Однак, після звернення до нотаріуса Позивачу було повідомлено про пропуск строку на прийняття спадщини після ОСОБА_3 , та рекомендовано звернутись до суду із заявою про поновлення такого строку.
Отже, Позивач не могла раніше прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 та своєчасно не звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини з поважних причин.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ніш заяви про прийняття спадщини.
.Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Таким чином, наведені у цій позовній заяві причини пропуску Позивачем строку для подачі заяв про прийняття спадщини ОСОБА_3 є поважними та можуть бути визнанні такими судом.
На підставі ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про задкування» та керуючись статтями 4, 174 - 175, 315 -319 ЦПК України, - позивачка просить суд задовольнгити вимоги, викладені в пролхальній частині позовної заяви.
09.03.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/254/23, провадження № 2/368/271/23.
21.04.2022 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до слухання в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 17.05.2023 року.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 17.05.2023 року, позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмове заява - клопотання позивачки ОСОБА_1 , в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 17.05.2023 року, відповідачка ОСОБА_2 не з'явилася, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача, в якій вона просить суд слухати справу безїї участі, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити, так як на спадщину не претендує.
Визнання позову відповідачем ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, (виключна підсудність).
Як вбачається з матеріалів справи, - дана справа стосується прав та обов'язків щодо спадкового нерухомого майна (земельна ділянка), яке розташовано на території Кузьминецької сільської ради Обухівського (бувший - Кагарлицький) району Київської області, що тягне за собою застосування наступних норм права при визначенні підсудності справи, а саме:
- згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
До таких позовів відносяться, - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, так, об'єктом спадкової маси є право власності на об'єкт нерухомого майна, - земельні ділянки, які розташовані на території Халчанської сільської ради Обухівського (бувший Кагарлицький) району Київської області, що територіально підпадає під юрисдикцію Кагарлицького районного суду Київської області.
Отже, враховуючи ту обставину, що даний спір стосується права власності на нерухоме майно, а саме, -земельної ділянки, яка розташована на території Обухівського ( бувший - Кагарлицький) району Київської області, то в даному випадку дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, - так як в даному випадку має місце виключна підсудність.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.
До складу спадщини ОСОБА_3 увійшла земельна ділянка площею 3,1040 га, розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Кивської області, що належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 144298 від 03.11.2004 р.
За життя, а саме, - 02.10.2007 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Приморської сільської ради Новоазовського району Донецької області Труськовою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №104, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 3,1040 га, - ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 є внучкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 11.01.2014 р.
ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на прізвище чоловіка - « ОСОБА_7 ».
Отже, Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємицею земельної ділянки померлої ОСОБА_3 за заповітом.
Таккож спадщину ОСОБА_3 може успадкувати ОСОБА_1 (далі-Позивач), яка є дочкою померлої та спадкоємцем її майна за законом першої черги.
Інших спадкоємців за законом першої черги на майно ОСОБА_3 , крім її дочки ОСОБА_2 , - не залишилося.
Листом від 06.03.2023 року №81/02-31 державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Л.І. повідомила Позивача ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею було пропущено строк на подачу заяви про прийняття спадщини.
Згідно з вищевказаним листом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася.
Слід зазначити, що Позивач та Відповідач до дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 не проживали разом з нею та не вважаються такими, що прийняли її спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем.
До березня 2023 року Позивач та Відповідач не зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини ОСОБА_3 , оскільки остання проживала в с. Приморське Новоазовського району Донецької області, що знаходиться на тимчасово окупованій території України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 проживала на непідконтрольній території України, Позивач та Відповідач не мали змоги відвідувати її, а також підтримувати зв'язок з нею, родичами чи сусідами. Через це Позивач та Відповідач хоч і знали про смерть ОСОБА_3 проти не могли отримати документи, якими підтверджувалася її смерть.
Як тільки Позивач та Відповідач отримали такі документи (свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 05.12.2019 р. серії НОМЕР_1 та довідку про причину смерті №54, що були видані органами невизнаної Донецької народної республіки), вони невідкладно звернулися до Кагарлицького районного суду Київського області.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київського області було встановлено факт смерті ОСОБА_3 , на підставі якого Позивач змогла отримати свідоцтво про смерть, видане органами реєстрації актів цивільного стану України.
Однак, після звернення до нотаріуса Позивачу було повідомлено про пропуск строку на прийняття спадщини після ОСОБА_3 , та рекомендовано звернутись до суду із заявою про поновлення такого строку.
Отже, суд вважає, що Позивач ОСОБА_1 не могла раніше прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 та своєчасно не звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини з поважних причин.
Крім того, суд враховує ту обставину, що з 2019 року триває коронавірусна інфекція (СОVID-19), а у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (із наступними змінами), було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і донині.
У зв'язку з наведеним, Позивач не подавала своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Відповідно, суд вважає, що строк на прийняття спадщини Позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення вона не може оформити спадщину після померлої ОСОБА_3 .
Вищезазначені причини пропуску Позивачем, строку для подачі заяви про прийняття спадщини на думку суду, - є поважними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1233-1257 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який йото пережив, та батьки.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк лля прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вищезазначені причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини, на думку суду, - є поважними.
Таким чином, враховуючи відповідь нотаріуса (відмову у заведенні спадкової справи, та, відповідно, - відмова у видачі свідоцтва про спадкування), суд вважає, що право Позивача на спадкування підлягає судовому захисту, - з наданням додаткового строку на прийняття спадщини, - шляхом винесення судового рішення, з огляду на наступне:
Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Положенням ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
- у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори:
- у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Отже, якщо позивач не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, інший спадкоємець не надає письмової згоди на прийняття спадщини позивачем, а тому суд вважає, що позивач правомірно звернулася в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними обставинами.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернугися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
В свою чергу, завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права Позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування" фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судові витрати.
В зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви не ставить питання щодо стягнення понесених нею судових витрат з відповідача, окрім того, в письмовій заяві просить не стягувати такі витрати з відповідачки на її користь, то суд приходить до висновку щодо залишення судових витрат за позивачкою ОСОБА_1 , не стягуючи такі з відповідачки ОСОБА_2 ..
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 4, 174- 175, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску фізичною особою:
- ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Рильськ, російська федерація, громадянкою України, паспорт громадянки України № НОМЕР_2 , виданий 31.05.2019 року органом 3231, РНОКПП: НОМЕР_3 ), шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки село Яньково Рильського району Курської області, російська федерація), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в село Приморське (Приморська с/р) Новоазовського району Донецької області, Україна, актовий запис № 1, складений 02 грудня 1029 року, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане (запис поновлено) 01 березня 2023 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Встановити фізичній особі, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Рильськ, російська федерація, громадянці України, паспорт громадянки України № НОМЕР_2 , виданий 31.05.2019 року органом 3231, РНОКПП: НОМЕР_3 ), додатковий строк у три місяці з дня вступу даного рішення в законну силу, - для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки село Яньково Рильського району Курської області, російська федерація), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в село Приморське (Приморська с/р) Новоазовського району Донецької області, Україна, актовий запис № 1, складений 02 грудня 1029 року, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане (запис поновлено) 01 березня 2023 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.