Справа № 359/4165/23
Провадження № 1-кс/359/767/2023
05 травня 2023 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,. при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у судовому засіданні з повною технічною фіксацією судового засідання, клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12022116100000858, від 07.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України,
Слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначила, що слідчим відділом Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111100001005 від 02.05.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2023 до ЧЧ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 01.05.2023 близько 13 години біля будинку АДРЕСА_1 у нього з невідомими виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, після якої останній виявив відсутність свого мобільного телефону марки ОРРО синього кольору (ЖЕО №7963).
02.05.2023 у період часу з 17.40 годин до 18.10 годин було проведено огляд речей, в ході якого було вилучено: мобільний телефон «ОРРО» модель «А15» в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету № PSP1177052 з пояснювальними підписами.
02.05.2023 слідчим СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області вилучений мобільний телефон «ОРРО» модель «А15» в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , було визнано речовим доказам по матеріалам вказаного кримінального провадження.
З метою забезпечення збереження речового доказу, проведення необхідних експертиз, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вказаного кримінального правопорушення, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження на зазначене майно - необхідно накласти арешт.
Слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. До клопотання долучила заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі та задовольнити. Її неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, слідчим відділом Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111100001005 від 02.05.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
02.05.2023 слідчим СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області вилучений мобільний телефон було визнано речовим доказам по матеріалам вказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.09.1997 № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити, та накласти арешт на вищевказаний мобільний телефон.
Керуючись: ст. 170-173,376 КПК України, слідчий суддя
постановив :
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «ОРРО» модель «А15» в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що був вилучений 02.05.2023
Передати вказаний мобільний телефон на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1