15 травня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 372/2923/21
номер провадження №22-ц/824/6343/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,
відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представник відповідачів ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_1
на ухвалу Обухівського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року про закриття провадження у справі та на ухвалу Обухівського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року про скасування заходів забезпечення позову /суддя Сташків Т.Г./
у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , третя особа: садівницьке товариство «Рябина» про визнання недійсним рішення загальних зборів, -
ОСОБА_8 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Садівницького товариства «Рябина» про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Ухвалою Обухівського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року закрито провадження у справі. /т. 2 а.с. 49-53/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що відповідачами у справі є фізичні особи,які проводили незаконне зібрання. Права позивача порушено не СТ «Рябина» як юридичною особою, а саме відповідачами, які організували та провели зібрання 10.07.2021 р., яке назвали «загальними зборами членів садівницького товариства «Рябина» і за результатами цього зібрання прийняли рішення, що оформлене протоколом, при цьому вони діяли не в інтересах товариства , а як приватні особи. Отже, спір стосується цивільних правовідносин.
Також ухвалою Обухівського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року скасовано заходи забезпечення позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, відмовивши у скасуванні заходів забезпечення позову.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо зняття обмежень, встановлених забезпеченням позову. Не враховано позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2022 року в справі № 705/4132/19, який дійшов наступного висновку «враховуючи, що розгляд справи не завершений, судове рішення по суті не прийнято, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, підстави для скасування заходів забезпечення позову, про що зазначено у частині дев'ятій статті 158 ЦПК України, у зв'язку із закриттям провадження у справі па підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, відсутні.» Строк на оскарження закриття провадження до 20.02.2023 р., а отже скасування заходів забезпечення позову передчасне.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга на ухвалу про закриття провадження підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін; апеляційна скарга на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям рішення про їх скасування апеляційним судом, на підставі наступного.
На обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_8 є членом Садівницького товариства «Рябина».
10 липня 2021 року загальними зборами членів Садівницького товариства «Рябина» прийняті рішення, оформлені протоколом, про обрання членів лічильної комісії, обрання Голови та Секретаря загальних зборів, надання повноважень щодо підписання протоколу загальних зборів та щодо проведення реєстраційних дій.
З огляду на те, що під час скликання, повідомлення та проведення 10 липня 2021 року загальних зборів Садівницького товариства «Рябина» не було дотримано вимог чинного законодавства та статуту товариства, у зв'язку з чим права ОСОБА_8 на участь у зборах, як вона вважає, були порушені.
Як вказує позивач, її не було повідомлено про дату, час та місце проведення загальних зборів, не повідомлено про порядок денний, чим позбавлено права брати участь у зборах. Крім того, прийняття оспорюваних рішень здійснено за відсутності кворуму.
Відтак, позивач просила визнати недійсними рішення загальних зборів Садівницького товариства «Рябина», оформлені протоколом від 10 липня 2021 року.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вірно вказував на те, що згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб'єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов'язаних з управлінням такою особою, між суб'єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Як встановлено судом, спір у справі виник із приводу порушення прав позивача, як учасника Садівницького товариства «Рябина», на участь у загальних зборах товариства, права обирати та бути обраним в органи управління, оскільки при проведенні загальних зборів 10 липня 2021 року не було дотримано норм чинного законодавства та статуту товариства. У зв'язку з цим, позивач просила визнати недійсними рішення загальних зборів Садівницького товариства «Рябина», оформлені протоколом від 10 липня 2021 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у даному випадку позов стосується захисту права позивача на участь у діяльності органу управління садівничого товариства, порядку скликання загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина» та правомочності їх рішень.
Оскільки садівниче товариство є господарською організацією, а спір виник у межах господарських правовідносин з управління діяльністю садівничого товариства, а саме у зв'язку з порушенням прав члена садівничого товариства щодо можливості брати участь в управлінні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розгляд цього спору має здійснюватися судом господарської юрисдикції.
Відповідної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18-ц, від 17 грудня 2019 року у справі №904/4887/18.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що відповідачами у справі є фізичні особи, які проводили незаконне зібрання. Права позивача порушено не СТ «Рябина» як юридичною особою, а саме відповідачами, які організували та провели зібрання 10.07.2021 р., яке назвали «загальними зборами членів садівницького товариства «Рябина» і за результатами цього зібрання прийняли рішення, що оформлене протоколом, при цьому вони діяли не в інтересах товариства, а як приватні особи, апеляційним судом відхиляються, оскільки апелянтом не зазначено які саме її права як фізичної особи порушили відповідачі.
Спір стосується того, що загальними зборами членів садівницького товариства «Рябина» прийнято рішення, що оформлене протоколом, при цьому встановлення того, чи діяли фізичні особи - відповідачі правомірно, чи в інтересах товариства, підлягає доведенню в ході розгляду справи.
Предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства «Рябина», тобто суть спору, незалежно від того чи юридичну чи фізичну особу вказує позивач, належить до розгляду господарським судом, оскільки зводиться до управління діяльністю садівничого товариства.
Таким чином закриття провадження судом першої інстанції здійснено правомірно.
Водночас, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 6 серпня 2021 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено суб'єктам державної реєстрації, а саме: Міністерству юстиції України, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, територіальним органам Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії щодо садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код юридичної особи 23568832), які будуть вчинятися на підставі рішення загальних зборів членів садівницького товариства «Рябина», оформленого протоколом від 10 липня 2021 року. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як встановлено в частині 9 статті 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на те, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 3 лютого 2023 року провадження в даній справі закрито, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим таке клопотання підлягає задоволенню.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо зняття обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Строк на оскарження закриття провадження у справі до 20.02.2023 р., а отже скасування заходів забезпечення позову, до набрання рішенням законної сили, передчасне.
Не враховано також судом першої інстанції правову позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2022 року в справі № 705/4132/19, який дійшов наступного висновку: «враховуючи, що розгляд справи не завершений, судове рішення по суті не прийнято, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, підстави для скасування заходів забезпечення позову, про що зазначено у частині дев'ятій статті 158 ЦПК України, у зв'язку із закриттям провадження у справі па підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, відсутні.»
Таким чином, рішення про скасування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню, як передчасно прийняте.
Водночас, станом на момент розгляду справи апеляційним судом, оскільки постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття, закриття провадження у справі залишається без змін, апеляційний суд вважає правильним скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 6 серпня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , за участю третьої особи - Садівницьке товариство «Рябина», про визнання недійсним рішення загальних зборів, на підставі частини дев'ятої статті 158 ЦПК України. ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції особисто підтримав свою заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, на позивача - апелянта покладаються судові витрати, оскільки у задоволенні апеляційної скарги на закриття провадження відмовлено, а заходи забезпечення позову скасовані апеляційним судом.
Керуючись ст.ст. 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року про закриття провадження у справі залишити без змін.
Апеляційну скаргу на ухвалу Обухівського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Ухвалу Обухівського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року про скасування заходів забезпечення позову скасувати.
Клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , за участю третьої особи - Садівницьке товариство «Рябина», про визнання недійсним рішення загальних зборів, задовольнити.
Скасувати вжиті ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 6 серпня 2021 року заходи забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , за участю третьої особи - Садівницьке товариство «Рябина», про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: