Справа № 462/1744/23 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.
Провадження № 33/811/590/23 Доповідач: Гончарук Л.Я.
16 травня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 березня 2023 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
Згідно з постанови, 26.02.2023, близько 21 год 45 хв у м. Львові на вул. Городоцькій, 245, ОСОБА_1 керував автомобілем «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Drager Alcotest ARJL-0257, згідно із даними якого виявлено, що після проведення тесту у видихувальному повітрі у крові ОСОБА_1 міститься 1.47 проміле в крові.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 березня 2023 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, не допитано свідків, а саме поліцейських якими складено адміністративний протокол.
Вказує про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий відеозапис відсутнє, а тому такий відеозапис не може вважатись належним та допустимим доказом.
Зазначає, що водія не відстороняли від керування, що в своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів відсторонення від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського про оформленні матеріалів.
Акцентує, що відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення газоаналізатор "Drager Alcotest 6810" не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 №95, строк дії свідоцтва приладу "Drager Alcotest 6810" про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10.02.2010, вичерпаний 10.02.2015.
Вважає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу "Drager Alcotest ARJL-0257", який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що постанову ним отримано 10.04.2023, відтак вважає такий пропущений з поважних причин.
У судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 16.05.2023 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Відкладаючи справу, суд сприяв у реалізації права на участь у судовому засіданні, однак таким правом учасник справи не скористався. Тому згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає за необхідне провести розгляд справи у його відсутності.
Так, практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, перевіривши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 025276 від 26.02.2023 (а.с.2); результаті тестування технічного пристрою «Drager» ARLJ-0257 на стан сп'яніння, яким встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 - 1,47 ‰, який підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без будь-яких заперечень чи застережень(а.с.1); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці, результат огляду на стан сп'яніння - 1,47 ‰(а.с.4); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6602838 від 26.02.2023, складеної уповноваженою особою за порушення ОСОБА_1 п. 34, Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.5); відеозаписі події (а.с.10), які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 025276 від 26 лютого 2023 року, водій ОСОБА_1 26.02.2023, близько 21 год 45 хв у м. Львові на вул. Городоцькій, 245, керував автомобілем «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Drager Alcotest ARJL-0257, тест №1720, результат огляду - 1,47‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 025276 від 26.02.2023 ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис, проставлений у відповідних графах. У графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення" зазначено: " відмовився згідно ст.63 КУ" (а.с.2).
Обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, з якого убачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду на стан сп'яніння - 1,47 ‰. Жодної незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не висловлював, на запитання працівника поліції, чи вживав останній алкоголь, ОСОБА_1 вказав, що пив пиво.
Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735(далі Інструкція), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820».
З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, яким забезпечені працівники поліції, з дотриманням вимог Інструкції. Результат тесту, становив 1,47 ‰, що підтверджується також відповідною роздруківкою, яку ОСОБА_1 засвідчив підписом.
При апеляційному розгляді не встановлено, що ОСОБА_1 не погоджувався із результатом огляду та наполягав на його проведенні у медичному закладі.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 025276 від 26.02.2023 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Окрім цього, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, та оскарження таких дій і їх результатів.
Оскільки, ОСОБА_1 26.02.2023, близько 21 год 45 хв у м. Львові на вул. Городоцькій, 245, керував автомобілем «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу "Drager Alcotest ARJL-0257", тест №1720, результат огляду - 1,47‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено п.2.9 а Правил дорожнього руху України, жодним чином не спростовано.
Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
Посилання апелянта на відсутність відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, і як наслідок такий не може бути належним і допустимим доказом у справі, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки відповідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що дотримано в повному обсязі як працівниками поліції, так і судом.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування транспортним засобом не впливає на доведеність його вини у вчиненні цього правопорушення, оскільки підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції та апеляційним судом доказів.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 безпідставними і такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення, та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуальних і матеріального права, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене на ОСОБА_1 у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук