04.05.2023 Справа №607/17206/22
провадження №2/607/367/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Білик Людмила Станіславівна до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Білик Л.С., звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила: визнати за нею право власності на частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0600 га, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . За життя 02.03.2021 ОСОБА_3 склала заповіт на її користь, яким заповіла їй спірну квартиру та земельну ділянку, а також усе майно, що належатиме їй на день смерті і на що за законом вона матиме право. 15.11.2021 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Фіголь Н.Б. заведено спадкову справу №63/2021 до майна померлої ОСОБА_3 . Постановою приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.09.2022 за №235/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку спірної квартири та спірну земельну ділянку, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.04.2003 Міським бюро технічної інвентаризації, квартира за АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Технічний паспорт на вказану квартиру складений на ім'я ОСОБА_3 24.04.2003. Таким чином, той факт, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не оформила свою частку у праві спільної сумісної власності, зокрема не визначила та не виділила в натурі належну їй частину спірної квартири, не впливає на можливість поновлення порушеного права позивача, як спадкоємця після смерті останньої шляхом визнання за нею права власності на частку квартири. Крім того, відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 №665224, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану на території Довжанської сільської ради. Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.09.2022 №НВ - 1200628152022, земельна ділянка з кадастровим номером 6125282500:01:003:0098, розташована на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для індивідуального садівництва, площа земельної ділянки 0,0600 га, належить на праві власності ОСОБА_3 .
Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.12.2022 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку.
Попередньо представник позивача - адвокат Білик Л.С. подала заяву про розгляд справи без її та позивача участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечила щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся судом неодноразово у встановленому законом порядку. Зокрема, судом надсилались повістки про виклик до суду на поштову адресу за останнім відомим місцем реєстрації його проживання, які повернуті на адресу суду із відміткою про відсутність адресата та опублікуванням оголошення про виклик до суду ОСОБА_2 на сайті судової влади України. Про причини неявки ОСОБА_2 суду не повідомив, відзив на позов не подавав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.04.2003 Міським бюро технічної інвентаризації згідно з розпорядженням від 18.04.2003 №26029, квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить за правом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності громадян, складеного Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 24.04.2003 на ім'я ОСОБА_3 , вбачається, що загальна площа квартири по АДРЕСА_1 становить 60,5 кв.м., житлова - 33,3 кв.м.
Як слідує з державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №665224, виданого Довжанською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 17.05.2002, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №1304, земельна ділянка площею 0,0600 га, яка розташована на території Довжанської сільської ради, для ведення садівництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-1200628152022 від 26.09.2022, земельна ділянка площею 0,0600 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6125282500:01:003:0098, яка розташована на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області належить ОСОБА_3
02.03.2021 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Стандрет А.М., зареєстрований в реєстрі за №521, яким ОСОБА_3 заповіла усю належну їй на праві приватної власності частку квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0600 га, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, а також усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тернополі, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09.03.2023.
15.11.2021 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н.Б. заведено спадкову справу №63/2021 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом.
З матеріалів спадкової справи №63/2021 встановлено, що 01.12.2021 ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 .
14.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частку спірної квартири та на спірну земельну ділянку.
Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Фіголь Н.Б. №235/02-31 від 14.09.2022 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 0,0600 га, що знаходиться на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та на частку квартири за АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, щодо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за N 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Підпунктом 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370 ЦК України, частина друга статті 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
На підставі зібраних у справі доказів судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірна квартира належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності без визначення часток.
Для отримання свідоцтва про право на спадщину у вигляді частки нерухомого майна, яке знаходилось у спільній сумісній власності спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , закон не вимагає окремого визначення часток за кожним із них у судовому порядку.
При цьому, судом не встановлено підстав для відхилення від рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності.
Таким чином, суд вважає, що той факт, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не оформила свою частку у праві спільної сумісної власності, зокрема не визначила та не виділила в натурі належну їй частину спірної квартири, не впливає на можливість поновлення порушеного права позивача, як спадкоємця за заповітом після смерті останньої, шляхом визнання за нею права власності на частку спірної квартири.
Також, суд зауважує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі - продажу, оренди, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірні земельна ділянка площею 0,0600 га кадастровий номер 6125282500:01:003:0098, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та частка квартири АДРЕСА_2 , належали на момент смерті спадкодавцю ОСОБА_3 , однак спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 не може оформити спадкових справи після її смерті, зокрема шляхом отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
За умовами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Відтак судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 має право на спадкування частку квартири АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий номер 6125282500:01:003:0098, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, проте позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату, як і підтвердити своє право власності на вказане спірне нерухоме майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи викладені вимоги законів, досліджені у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що спадкові права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця майна після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на частку квартири АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий номер 6125282500:01:003:0098, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Довжанківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 82, 247, 259, 263, 265, 280, 328, 392 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Білик Людмила Станіславівна до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Тернопіль.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий номер 6125282500:01:003:0098, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Тернопіль.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 15.05.2023.
Відомості проучасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , НОМЕР_3 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Головуючий суддяН. Р. Кунець