Справа № 464/845/23
пр.№ 1-в/464/63/23
15 травня 2023 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові подання провідного інспектора Львівського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про розстрочку засудженому ОСОБА_4 несплаченої суми штрафу, -
вироком Сихівського районного суду м.Львова від 17 лютого 2023 року ОСОБА_4 визнано винним за ч.1 ст.309 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Провідний інспектор Львівського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 звернувся до суду із поданням про розстрочку несплаченої суми штрафу засудженому ОСОБА_4 , покликаючись на те, що засуджений штраф не сплатив, інформація про джерела його доходів відсутня.
Представник органу пробації не з'явився в судове засідання, подав заяву, в якій подання підтримав та розгляд просить здійснювати за його відсутності.
Прокурор та засуджений в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про розгляд подання.
Відповідно до ч.4 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, а тому розгляд вказаного подання здійснюється у відсутності згаданих осіб, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України.
Оглянувши та вивчивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 17 лютого 2023 року ОСОБА_4 визнано винним за ч.1 ст.309 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Викор ухвалений в порядку спрощеного провадження у відповідності до вимог ст.ст.381, 382 КПК України.
Вказаний вирок вступив законну силу 21.03.2023 та направлений на виконання.
Встановлено, що у добровільному порядку засудженим ОСОБА_4 покарання у частині сплати штрафу не виконано.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Відповідно до ч.3,4 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 53 КК України передбачено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Проаналізувавши зміст подання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, слід зазначити наступне.
Кримінально-виконавчим кодексом України визначено примусові дії стосовно осіб, які у місячний термін після набрання вироком законної сили не сплатили призначену суму штрафу.
З аналізу ч.3,4 ст.26 КВК України можна зробити висновок, що застосування заміни несплаченої суми штрафу іншими видами покарання відповідно до закону є більш суворою мірою ніж надання можливості засудженому сплачувати штраф частинами, але при цьому, прийняття рішення про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу повинно бути обґрунтованим.
Слід зазначити, що враховуючи положення ст.53 КК України, ст.26 КВК України, ст.537 КПК України та принципи кримінального судочинства, що закладені в законодавстві України, подання органу пробації про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. Проте, у поданні органом пробації не зазначено за яких підстав слід застосувати вказані положення.
Розстрочка виплати штрафу припустима у випадку, якщо неможливість сплати штрафу обумовлена об'єктивними причинами: відсутністю роботи, заробітної плати, грошових заощаджень, інших прибутків, відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, якщо засуджений не ухиляється від сплати штрафу.
Суд звертає увагу, що ухилення засудженого від сплати штрафу, призначеного як основне чи додаткове покарання, тягне відповідальність за ч.1 ст.389 КК України.
Суд вважає, що неможливо, виходячи лише з одних формальних міркувань факту несплати штрафу, вирішувати питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
У відповідності зі ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У той же час представник органу пробації, звертаючись до суду із відповідним поданням, будь-яких доказів про те, що органом пробації у відповідному порядку вживались заходи з метою забезпечення виконання вище зазначеного вироку, з'ясування причин несплати штрафу, не подав.
Долучена до подання провідним інспектором довідка про відсутність інформації про доходи засудженого ОСОБА_4 не є достатнім доказом того, що останній не може сплатити штраф в повному обсязі, а один виклик засудженого до органу пробації, на який останній не з'явився, не свідчить про умисне ухилення від сплати штрафу.
Крім того, вищезазначене подання та долучені до нього матеріали не містять даних про те, що засудженому ОСОБА_4 було роз'яснено про порядок та наслідки несплати штрафу, до подання про розтрочку несплаченої суми штрафу не додано жодних доказів поважності причини несплати цього штрафу у визначені законом строки, доказів скрутного матеріального становища засудженого або інших причин, які би надавали змогу встановити об'єктивні обставини для прийняття відповідного рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість подання провідного інспектора Львівського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, та не вбачає підстав для задоволення подання.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 107, 537, 539 КПК України, ст.53 КК України, ст.26 КВК України, суд, -
В задоволенні подання провідного інспектора Львівського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про розстрочку засудженому ОСОБА_4 несплаченої суми штрафу - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 7-ми діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1