Справа № 2-890/10
Іменем України
31 серпня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК у складі:
головуючої судді Кондрак Н.Й.
при секретарі Казацькому В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі його Керченської філії до ОСОБА_1 про розірвання договору реструктуризації та стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання договору реструктуризації та стягнення заборгованості сумі 3570,99 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами було укладено договір реструктуризації заборгованості, умови якого відповідач в повному обсязі не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі позову.
У судовому засіданні представник позивача уточнила свої позовні вимоги, просить розірвати договір реструктуризації заборгованості та стягнути з відповідача суму заборгованості за даним договором у розмірі 2244, 24 грн., оскільки заборгованість за поточними платежами відповідачем вже погашена.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала повністю.
Вислухавши представника позивача, відповідача, всебічно дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5). Загальна заборгованість відповідача за споживання теплової енергії станом на березень 2010 року, згідно наданого розрахунку, складає 3570 грн. 99 коп. (а.с. 4), із них - 2244,24 грн. за договором реструктуризації та 1326,75 грн. - поточні платежі. Згідно договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію і оплату поточних платежів №143 від 25.07.2008 року, укладеного між ОП «Кримтеплокомуненерго» та ОСОБА_1, позивач ОП «Кримтеплокомуненерго» надає розстрочку в погашенні заборгованості за теплову енергію на суму 2244,24 грн., а відповідач ОСОБА_1 забезпечити своєчасне погашення заборгованості та поточних платежів за спожиту теплову енергію (а.с. 7).
Згідно пункту 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, до яких також відноситься і постачання теплової енергії, є обов'язком споживача. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу. Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, централізоване опалення - це послуга, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Згідно з пунктом 8 цих Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором.
Діючим законодавством не передбачено укладення прямих договорів на теплопостачання між виробником теплової енергії та споживачами, що мешкають у багатоквартирних будинках. Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, договір на теплопостачання повинен бути укладений між споживачами та виконавцем даної послуги.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 1 ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Послуга з теплопостачання відповідачем приймалася, про що свідчить відсутність офіційної відмови відповідача від її отримання, укладення договору реструктуризації заборгованості та оплата текучих платежів. Таким чином, не зважаючи на відсутність прямих договірних відносин між позивачем і відповідачем, у останнього, як споживача послуги, виникли зобов'язання по її оплаті перед позивачем - виробником теплової енергії.
Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Як вбачається зі статті 24 вищевказаного закону, своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є обов'язком споживача. Стаття 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлює, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Ст. ст. 525, 526 ЦК України, встановлюють недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання та необхідність виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Можливість дострокового розірвання договору також передбачена п.3 та 11 договору про реструктуризації заборгованості за спожиту теплову енергію і оплату поточних платежів, укладеного між сторонами.
Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості виконувала неналежним чином, вимоги позивача про розірвання договору реструктуризації та стягнення заборгованості з постачання теплової енергії за договором є законними та не суперечать законодавству України.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи та судовий збір.
Керуючись ст. 64 ЖК, ст. ст. 509, 516, 541, 543, 629, 651 ЦК України, ст. ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19, 24, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст. ст. 3, 11, 15, 208, 212-215, 217-218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати договір реструктуризації №143 від 25 липня 2008 року, укладений між Керченською філією Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» та ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі його Керченської філії в рахунок відшкодування заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 24 коп. та збір на інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу у сумі 30 (тридцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету судовий збір у сумі 51 (п'ятдесят одна) грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кондрак Н.Й.