Справа №2-633/2010року
09 вересня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровської С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про захист соціальних прав та визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду в Снігурівському районі щодо забезпечення проведення виплат «Дітям війни» та зобов'язання вчинити певні дії,
20 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. В заяві послався на те, що належить до соціальної категорії громадян за статусом "Діти війни" та має право на соціальні пільги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон). 15 грудня 2009 року звернувся з заявою до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про перерахування та виплату належної йому доплати до пенсії, яку отримує за віком відповідно до Закону. Листом від 24 грудня 2009 року відповідач відмовив йому в проведенні доплати до пенсії.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року позивач просив суд поновити строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату недоплаченої йому як дитині війни щомісячної державної допомоги за період з 01 січня 2006 року по 31 серпня 2010 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області в судове засідання не з'явився. Начальник УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області просила справу розглянути у відсутність їх представника, зазначивши про відмову задоволення позовних вимог на підставі раніше наданих заперечень (лист від 27.08.2010 року за вих.№4244/06).
Дослідивши докази, суд встановив слідуюче.
Як свідчать пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_1 за №НОМЕР_1 та довідка №79 від УПСЗН Цюрупинської райдержадміністрації позивач відноситься до соціальної категорії "Діти війни" і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 року (далі Закон).
В силу ст. 6 Закону "дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач відповідно до цього Закону має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %. Але йому в цьому відмовлено за листом-відповіддю Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області.
Згідно ст. 111 Закону України "Про бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У дію ст. 6 Закону було зупинено на 2007 рік, а Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" розмір виплати зменшено до 10%. Однак за ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України) громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22 Конституції України).
За рішеннями Конституційного Суду України, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів за правовідносинами внаслідок дій і положень статей законів, що визнані неконституційними, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та аналогічних положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", які означені виплати скоротили від загально визначеного розміру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст.55 Конституції України). Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Суд вважає, що відмовляючи позивачу у додатковій виплаті відповідач порушив права ОСОБА_1, визначені Конституцією України та вказаним Законом.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України" зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Невиконання державою (в особі Пенсійного Фонду, на який покладено проведення виплат за аналогією з положеннями Закону України "Про бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року за №107-У1) своїх соціальних зобов'язань щодо окремих громадян ставить їх у не рівні умови, підриває принцип довіри особи до держави і закономірно призводить до порушення принципів соціальної справедливості у правовій державі. Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" безпідставно скасовано та зменшено відповідно обсяг соціальної пільги, виплата якої передбачена іншим чинним Законом України, а саме Законом України "Про соціальний захист дітей війни" і гарантована Конституцією України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню без зобов'язання відповідача про виплату визначеного у заяві розміру доплати, постільки такі розрахунки мають бути проведені спеціалістами УПФУ у Снігурівському районі за наявності спеціальних знань за період з 20 серпня по 31 грудня 2007 року, а за періоди з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 31 серпня 2010 року у розмірі різниці від передбаченого розміру державної соціальної допомоги та фактично проведеної виплати.
За період 2006 року розмір доплати стягненню не підлягає за таких підстав. Згідно з пунктом 17 ст.77 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону від 18.11.2004 року зупинено на 2006 рік. Законом України від 19 січня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» із положень Закону України від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено п.17 ст.77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст.110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004 року, запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМ України за погодженням з комітетом ВР України з питань бюджету. Між тим, КМ України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалося і отже, пільги для дітей війни не було запроваджено.
На підставі викладеного, суд не приймає заперечення проти позову з боку відповідача щодо законодавчого не врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком, що підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком визначається чинним законодавством лише у ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», який підлягає застосуванню для визначення розміру підвищення за аналогією закону (ст.8 ч.8 ЦПК України). Суд вважає безпредметним твердження відповідача про можливість застосування визначеного розміру мінімальної пенсії виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, постільки виплата за статусом «Діти війни» є не видом пенсії, а підвищенням до неї. Не фінансування виплат за відсутності бюджетних коштів не може бути підставою відмови у позові, бо таке не є предметом спору.
Судом ухвалено про задоволення позову у межах строку позовної давності за ненадання позивачем доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.10,60,212-215,218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовільнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області щодо проведення виплати ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії за статусом "Діти війни".
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області провести нарахування та виплату додаткової соціальної гарантії в розмірі 30%, щомісячно, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ОСОБА_1 за період: з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно; з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 31 серпня 2010 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі на користь ОСОБА_1 витрати, понесені при подачі позовної заяви: судовий збір - 08грн.50коп., на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи - 37грн., банківські витрати - 04грн., правової допомоги - 30грн., усього 79грн.50коп.
Копію рішення направити відповідачу.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.