Справа № 553/519/23
Провадження № 1-в/553/196/2023
Іменем України
10.05.2023м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника виправної колонії - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» про умовно-дострокове звільнення із встановленням адміністративного нагляду стосовно засудженого
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтаві, є громадянином України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, місце проживання реєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 05.09.2018 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт; -
- 06.02.2020 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 389 КК України, із застосуванням ст. 70, 71 КК України, до 6 років 10 днів позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна,
На розгляд Ленінського районного суду міста Полтави надійшло подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення згідно із статтею 81 Кримінального кодексу України із встановленням адміністративного нагляду.
В судовому засіданні представник ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)" - ОСОБА_4 просив задовольнити подання з підстав, викладених у ньому.
Прокурор заперечував проти задоволення подання.
Засуджений ОСОБА_5 просив задовольнити подання.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до подання, та матеріали особової справи, доходить висновку про таке.
ОСОБА_5 засуджено вироком Київського районного суду м. Полтави від 06.02.2020 за частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 1 статті 70, статті 72 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, із застосуванням статті 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 05.09.2018, остаточно призначено покарання у виді 6 років 10 днів позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.
Згідно з частиною 2 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з вимогами частини 2 статті 81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» роз'яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого.
Як убачається з матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_5 прибув до ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» 21.10.2020, початок строку відбуття покарання - 15.02.2019, кінець строку - 25.02.2025.
Згідно із наданою характеристикою засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 15.02.2019, перебував у ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)", де допустив одне порушення встановлених вимог режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не мав, до праці не залучався. З 21.10.2020 по теперішній час відбуває покарання в ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)". На початку відбування покарання в установі один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, яке погашене в установленому порядку. Після проведення виховної роботи змінив свою поведінку на кращу, адміністрацією установи заохочувався вісім разів за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Працевлаштований старшим днювальним на відділенні, до виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, поставленні завдання виконує своєчасно та якісно. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ним належний догляд. Виконує передбачені законодавством вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці. У вільний час читає художню літературу, дивиться програми телепередач, негативно ставиться до злодійських традицій, підтримує стосунки із засудженими потенційно позитивної спрямованості. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених "Правова освіта", "Підготовка до звільнення", відвідує лекції правового характеру, культурно-масові заходи, пройшов курс підготовки до звільнення, отримав спеціальність "столяр-будівельний" у Полтавському навчальному центрі (№ 64) при установі. Підтримує стосунки з матір'ю та братом шляхом телефонних розмов. Рішенням комісії виправної колонії від 01.03.2021 в зміні умов тримання відмовлено, як особі, яка не досягла необхідного ступеня виправлення. Рішенням комісії виправної колонії від 10.03.2022 в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким відмовлено як особі, яка подала заяву про незастосування даної заохочувальної норми у зв'язку з можливістю втрати соціальних зв'язків з рідними. Вину у вчиненому злочині визнав частково. Виконавчий лист на суму 2785,80 грн відшкодовано повністю. Згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення має низький рівень ймовірної небезпеки для суспільства. Висновок: засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, звільнення його умовно-достроково є доцільним.
Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.
У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами частини 3 статті 81 Кримінального кодексу України, проте наразі застосування положень статті 81 Кримінального кодексу України є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.
Із встановлених судом обставин вбачається, що у поведінці ОСОБА_5 спостерігаються позитивні тенденції та останній стає на шлях виправлення, однак за увесь час відбування покарання поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, про що свідчить наявність стягнення від 28.06.2019, погашеного рішенням дисциплінарної комісії, стягнення від 28.10.2020, погашено рішенням дисциплінарної комісії, характеристика від 01.03.2021, згідно з якою адміністрацією установи було визнано недоцільним застосування пільги в порядку статей 100, 101 КВК України у зв'язку із невпевненістю в правослухняній поведінці засудженого в умовах неповної ізоляції.
Наявність заохочень хоча і вказують на позитивні зміни у поведінці засудженого ОСОБА_5 , однак є недостатніми для висновку про його остаточне виправлення та не можуть слугувати доказом того, що засуджений став на шлях виправлення та заслуговує на застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Таким чином, матеріалами, які надані в розпорядження суду, не доведено, що поведінка засудженого протягом усього періоду відбування покарання вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення.
Керуючись статтями 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання із встановленням адміністративного нагляду засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 15.05.2023.
Головуючий ОСОБА_1