Справа № 2-804/ 2009 рік
21 квітня 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого судді Свистунової О.В.
при секретарі Жабко Ю.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представників позивача: ОСОБА_2,ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди.
Посилається на ті обставини, що 03 серпня 2006 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу на виконання мирової угоди затвердженої ухвалою суду від 29.03.2006 року було видано виконавчий лист № 2п-836/2006. Згідно до умов мирової угоди відповідачка по справі - ОСОБА_5 повинна була у строк до 31 травня 2006 року перенести фільтруючий колодязь (зливну яму) на відстань не менше 5 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 який належить позивачу ОСОБА_1, відбудувати його з додержанням вимог Державних будівельних норм 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» та облаштувати його, як септик (водонепроникненний колодязь) за рахунок своїх коштів. Однак, до теперішнього часу відповідачка продовжує користуватись зливною ямою, тобто, умови мирової угоди останньою не виконано, у зв»язку з чим, завдає позивачу незручності у побуті та моральну шкоду, яка полягає у постійних душевних стражданнях та погіршення стану здоров»я. Позивач постійно відчуває перемогу несправедливості, не дивлячись на те, що судом було задоволено його вимоги.
У зв»язку з чим, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 50 000 гривень.
У судовому засіданні, 17 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.. Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожний окремо, підтримали позовні вимоги їх довірителя та просили суд заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_5 та її представник - ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи сповіщені належно, що підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами про належне їх повідомлення. У зв»язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу у відповідності до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК України, в межах доказів, що є в матеріалах справи.
У попередніх судових засіданнях відповідачка та її представник висловлювали своє відношення до позовних вимог позивача - заперечували проти нього у повному обсязі, крім того, представником відповідача було зазначено, що фактично ними не відбулось перенесення зазначеної у позові зливної ями, а часткове її засипання. Також зазначив, що у теперішній час вони користуються іншою ямою. Вважає, що ями не несуть шкоду позивачу, однак відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України не надав суду доказів у підтвердження своїх заперечень.
Вислухавши пояснення позивача його представників, пояснень свідків та з урахуванням раніше наданих пояснень відповідачки та її представника, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як було з»ясовано у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, оскільки, 03 серпня 2006 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу на виконання мирової угоди затвердженої ухвалою суду від 29.03.2006 року (а.с.12) було видано виконавчий лист № 2п-836/2006 (а.с.3-4). Згідно до умов мирової угоди відповідачка по справі - ОСОБА_5 повинна була у строк до 31 травня 2006 року перенести фільтруючий колодязь (зливну яму) на відстань не менше 5 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 який належить позивачу ОСОБА_1, відбудувати його з додержанням вимог Державних будівельних норм 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» та облаштувати його, як септик (водонепроникненний колодязь) за рахунок своїх коштів.
Вищевказане рішення не було оскаржене у встановлений законом строк та набрало законної сили.
Як зазначає ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
У судовому засіданні представником відповідача не заперечувались обставини за яких у позивача виникло право звернення із зазначеним позовом. Представник відповідача підтвердив факт наявності мирової угоди, якою було затверджено домовленість між позивачем та його довірителем, щодо предмета спору. Однак, не надав доказів у підтвердження того, що відповідачка виконала умови мирової угоди, про що зазначив у судовому засіданні від 04.03.2009 року.
Як було з»ясовано у судовому засіданні, на виконання зазначеної мирової угоди було видане не тільки виконавчий лист від 03.08.2006 року, а і судовий наказ від 12.10.2006 року (а.с. 41), який було видано 31.10.2006 року.
Підставами для видачі зазначених виконавчих документів було саме небажання відповідачки у встановлений мировою угодою строк виконати умови вищевказаної угоди та відповідно - рішення суду. Для реалізації свого права на захист, позивач звернув вищевказані виконавчі документи до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького МУЮ Дніпропетровської області для їх подальшого виконання у примусовому порядку.
У листопаді 2006 року було винесено постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та на адресу відповідачки було направлено вимогу № ВЗ-953 від 07.12.2006 року, якою було зобов»язано ОСОБА_5, в строк до 14.12.2006 року виконати умови мирової угоди (а.с.8). До вказаного строку вищевказана вимога не була виконана, що підтверджено заявою відповідачки, якою вона особисто надала зобов»язання про виконання вимоги державного виконавця в строк до 18.12.2006 року (а.с.61).
18 грудня 2006 року державним виконавцем було складено акт про виконання вимоги № ВЗ-953 (а.с.62) та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.63).
Однак, позивач вважає, що відповідачкою неналежним чином виконано умови мирової угоди, у зв»язку з чим, він був змушений звертатись до органів місцевого самоврядування та Криворізького міського управління юстиції за захистом своїх прав.
За наслідками перевірок, позивачу було надано відповіді від 05.10.2007 року (а.с.5), від 08.11.2007 року (а.с.6), від 24.09.2008 року (а.с.7), якими встановлено, що відповідачкою ОСОБА_5 виконано рішення суду - ухвала від 29.03.2006 року, лише частково та запропоновано позивачу звернутись до суду із вимогами про перегляд судового наказу та з питання щодо стягнення на його користь моральної шкоди.
Факт неналежного виконання відповідачкою умов мирової угоди, тобто рішення суду, яке не було оскаржене та набрало законної сили підтверджено також і показаннями свідків, які були допитані в ході судового розгляду справи.
Допитаний в якості свідка начальник відділу з організаційних питань Криворізького МУЮ ОСОБА_7 підтвердив, що ним особисто було проведено перевірку за скаргою позивача. Свідок вказав, що рішенням СЕС у Дзержинському районі було визначено необхідну відстань зливної ями від житлового будинку не менше 15м., однак підтвердив, що будинок відповідачки та спірна зливна яма знаходяться вище будинку позивача і усі нечистоти надходять до позивача. У зв»язку з чим зазначив, що відповідачку було зобов»язано у певний строк виконати рішення суду та у зв»язку з невиконанням зазначеного зобов»язання, було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає, що саме позов про відшкодування моральної шкоди буде більш дієвим у відношенні відповідачки. Однак вважає, що позивач має конкретизувати свої вимоги щодо усунення перешкод у користуванні власністю та визначити механізм їх виконання.
Стаття 16 ЦК України визначає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно ст. 386 ч. З ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
З витягу із медичної картки № 252 (а.с.10) на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що він є учасником Великої Вітчизняної Війни, інвалідом війни 1-ї групи, людиною похилого віку, який хворіє багатьма хворобами (а.с.9,10-11, 13, 42-43, 56-57).
У зв»язку з тим, що до теперішнього часу умови мирової угоди від 29.03.2007 року відповідачкою ОСОБА_5 не виконано, остання продовжує користуватись зливною ямою, у зв»язку з чим, завдає позивачу незручності у побуті та моральну шкоду, яка полягає у постійних душевних стражданнях та погіршення стану здоров»я. Позивач постійно відчуває перемогу несправедливості, не дивлячись на те, що судом було задоволено його вимоги.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8, який є сином позивача підтвердив, що рішення суду не виконується три роки, яма існує, не зарита. Відповідачка своїми діями доводить батька до інфаркту, чекає його смерті. Протягом цього періоду його стан здоров»я погіршився, частіше стали викликати швидкі.
Допитана в якості свідка ОСОБА_9, яка є невісткою позивача, показала, що вона працює медичною сестрою і їй доводиться лікувати свекра, однак частіше це стало відбуватись після того, як почалось вирішення витання із сусідами щодо зливної ями. Вважає, що діями відповідачки відбувається моральне знищення людини. У вирішенні спору батько вчинив, як цивілізована людина, пішов на мирову угоду, однак сусідка не виконує рішення суду. Свідок зазначила, що погіршення стану здоров»я батька на 95% відбулось від нервових зривів пов»язаних із вирішенням зазначеної проблеми.
Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і заперечень. Докази подаються сторонами.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані докази суд вважає, що на підставі ст.60 ЦПК України у судовому засіданні доведено той факт, що діями та бездіяльністю відповідачки по справі - ОСОБА_5 були суттєво порушені умови мирової угоди, внаслідок чого позивач постійно переносить моральні страждання. Позивачем та його представниками доведено право на звернення до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до ч.І ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Разом з тим, у п.4 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ зазначається, що позивач зобов'язаний довести не тільки факт заподіяння моральних страждань, але і пояснити з яких розумінь він виходив, визначаючи розмір шкоди і якими доказами це підтверджується.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходив із характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин, зокрема, враховував стан здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд враховує той факт, що відповідачка по справі також є людиною похилого віку, пенсіонеркою.
У зв»язку з чим, суд стягує з відповідачки на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1 500 грн., а в іншій частині позову відмовити.
На підставі ст.ст.86,88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 08,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі та 07,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 169, 319, 1167 ЦК України, ст.ст. З, 10,11, 29, 30, 57-61, 88,209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонерки, яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду в розмірі 1 500 грн., а в іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонерки, яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судові витрати: судовий збір в сумі 08,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 07,50 грн.
Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апелляційний суд, через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апелляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апелляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подачи заяви про апелляційне оскарження.