Справа № 296/1883/23
1-кп/296/598/23
Вирок
Іменем України
16 травня 2023 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №12023060400000008 від 02.01.2023р. по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, одруженого, працюючого в ТОВ «Полісся зернопродукт», зареєстрованого та проживаючого за адресою в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України,
Обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
03.12.2022 року приблизно о 13 год 00 хв ОСОБА_6 перебував поблизу Житнього ринку в м. Житомирі, за адресою м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 10, де біля банкомату АТ КБ «ПриватБанк» виявив пластикову платіжну банківську картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_4 . В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на викрадення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, а саме вищевказаної банківської картки за наступних обставин.
Реалізуючи свій злочинний умисел, не вживаючи будь - яких дій для повернення знайденого ним майна, усвідомлюючи те, що знайдена ним банківська картка належить іншій особі та є офіційним документом, взяв зазначену пластикову платіжну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 , та яка згідно Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні послуги», п.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про банки та банківську діяльність», і примітки до ст. 200 КК України є офіційним документом, тобто, електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку та таким чином викрав її, переслідуючи при цьому корисливим мотив.
Після чого, утримуючи вищевказаний офіційний документ при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В подальшому, 03.12.2022 року приблизно о 14 годині 25 хвилин ОСОБА_6 перебував поруч з магазином, що за адресою у м. Житомирі, вул. Вільський Шлях, 168, де у останнього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, з карткового рахунку раніше викраденої ним банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 в той же день в період часу з 14 год 25 хв по 19 год 56 хв, використовуючи POS - термінали, перебуваючи у магазині «Продукти» по вул. Вільський Шлях, 168; у магазині «Вечірній Бульвар» по вул. Старий Бульвар, 10, що знаходиться на території м. Житомира, заволодівши у злочинний спосіб банківською карткою потерпілого ОСОБА_4 , випущеною АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що при розрахунку нею по POS - терміналу не потрібно вводити пін - код доступу, вирішив цим скористатися, та діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужих коштів, здійснив розрахунок вказаною карткою за придбання товарів на суму 1282 грн 00 коп, чим таємно, умисно здійснив викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 , спричинивши збитків на зазначену суму.
В подальшому, ОСОБА_6 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, чим завдав ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 1282 грн 00 коп.
04.12.2022 року приблизно об 11 годині 38 хвилин ОСОБА_6 перебував поруч з магазином, що за адресою у м. Житомирі, вул. Пушкінська, 41, де в останнього виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з карткового рахунку раніше викраденої банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 в той же день, в період часу з 11 год 38 хв по 16 год 08 хв, використовуючи стаціонарні POS - термінали у магазині «АТБ-маркет» по вул. Житній Базар, 6; у магазині «Полісся Продукт» по вул. Пушкінська, 41; у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вул. Старий Бульвар, 10; у магазині «Spar» по вул. Старий Бульвар,6; у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_2 ; у ФОП « ОСОБА_7 » по АДРЕСА_3 , що знаходяться на території м. Житомира, заволодівши у злочинний спосіб банківською карткою потерпілого ОСОБА_4 , випущеною АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що при розрахунку нею по POS - терміналу не потрібно вводити пін - код доступу, вирішив цим скористатися, та діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужих коштів, здійснив розрахунок вказаною карткою за придбання товарів на суму 1643 грн 28 коп, чим таємно, умисно здійснив викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 , спричинивши збитків на зазначену суму.
В подальшому, ОСОБА_6 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, чим завдав ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 1643 грн 28 коп.
Своїми умисними діями, які виразились у викраденні офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Сторонами провадження досягнуто угоди про визнання винуватості.
Суду надано скріплену підписами угоду про визнання винуватості від 28 лютого 2023 року, укладену у м. Житомирі між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_5 , та письмову згоду потерпілого ОСОБА_4 на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Виходячи із змісту угоди, ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового розгляду беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, погодився на призначення узгодженого покарання, отримав роз'яснення наслідків укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України та наслідки невиконання угоди.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.357 КК України у виді одного року обмеження волі, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п'ять років, із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням останньому іспитового строку, та покладанням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
При цьому сторонами угоди засвідчено, що жодні обмеження для застосування такого виду покарання та у вказаному порядку відсутні.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України, що згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком та тяжким злочином.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 показав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 та ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, що роз'яснено судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про визнання винуватості було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні вбачається надання останнім згоди прокурору Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12023060400000008 від 02.01.2023р. з обвинуваченим ОСОБА_6 .
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтримав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні з обвинуваченим ОСОБА_6 . Шкода йому відшкодована в повному обсязі.
Перевіривши угоду, судом встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при її укладенні дотримано вимог ст.470, ч.6 ч.7 ст. 474 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні усно, інвалідності не має, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку і її умови не порушать права, свободи, інтереси сторони чи інших осіб.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено. Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Речові докази; банківську картку залишити власнику, чотири DVD-R-диски зберігати при справі.
Арешт на картку скасувати. Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст.368, 369,374, 394,474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.02.2023р., укладену між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому узгоджену міру покарання у виді одного року обмеження волі.
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджену міру покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази - банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 залишити власнику; чотири DVD-R-диски зберігати при справі. Арешт на картку скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 30 днів, починаючи з моменту його проголошення обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно ч.4 ст.469 кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому, захиснику.
Головуючий суддя ОСОБА_1