Справа № 2-2901
2009
17 серпня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді: Васильцова О. В.
при секретарі: Назаренко І. М.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_3 звернувся у Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди в розмірі 5300 гривень 26 копійок та моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.
Свої вимоги у позовній заяві позивач обґрунтовує тим, йому, на праві власності належить легковий автомобіль ВАЗ-111830, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 24 квітня він видав довіреність на право керування зазначеним автомобілем ОСОБА_4. 24 травня 2008 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір оренди вищевказаного автомобіля. 05 червня 2008 року ОСОБА_4, керуючи зазначеним автомобілем, в районі центрального ринку у м. Мелітополі Запорізької області, здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ-24, внаслідок чого його автомобіль ВАЗ-111830, державний номер НОМЕР_2 був пошкоджений. 05 червня 2008 року він скасував довіреність від 24 квітня 2008 року, посвідчену Вознесенівською сільською радою Менлітополдьського району на право керування відповідачем належним йому автомобілем.17 червня 2008 року ОСОБА_4 видав йому розписку, в якій він визнав вищевказані обставини та зобов'язався здійснити ремонт автомобіля до 17 серпня 2008 року, але він, ОСОБА_3 був вимушений сам відремонтувати свій автомобіль. На ремонт автомобіля було витрачено 5300 гривень 26 коп.. ОСОБА_4 завдані йому, ОСОБА_3, майнові збитки не відшкодовував на протязі тривалого часу. Крім того, неправомірними діями ОСОБА_4 йому було нанесено моральну шкоду, яка полягала у тривалому пошуку коштів для відновлення автомобіля, яке порушило його звичайний образ життя. Тому він оцінює причинену йому моральну шкоду у 5000 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 пошкодив автомобіль позивача. Позивач, як власник скористувався своїм правом володіння та користування автомобілем та за власні кошти відремонтував свій автомобіль. ОСОБА_4 тривалий час не відшкодовує ОСОБА_3 витрати, понесені останнім на ремонт автомобіля. При цьому сам ОСОБА_4 не заперечує, що саме він пошкодив автомобіль. Пошкодження були значними, оскільки відповідач не заперечує проти того, що капот потребував заміни. Сам відповідач, безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, не звернувся до ДАЇ, не викликав експерта, залишив місце події.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що дійсно, на підставі доручення він керував автомобілем ВАЗ-111830, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. 05 червня 2008 року, керуючи цим автомобілем він здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ-24, внаслідок чого його автомобіль ВАЗ-111830, державний номер НОМЕР_2 був пошкоджений. Але пошкодження мали незначний характер. Він запропонував власнику автомобіля, ОСОБА_3, власноруч відремонтувати його автомобіль. ОСОБА_3 погодився. Він, ОСОБА_4 придбав для заміни капот автомобіля, але, невдовзі, ОСОБА_3 скасував довіреність та забрав автомобіль разом із новим капотом, який зберігався у салоні автомобіля. Позов не визнає з тих підстав, що договір оренди автомобіля, на який посилається позивач є нікчемним. Пошкодження автомобіля були незначними, вартість ремонту автомобіля не підтверджена експертизою.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як у межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.
Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_3 належить легковий автомобіля ВАЗ-111830, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_4, зареєстрований у МРВ РЕВ ДАІ № 6 при УМВС України у Запорізькій області 12 квітня 2007 року (а.с.6,7).
24 квітня 2008 року ОСОБА_3 видав довіреність на право керування вищевказаним транспортним засобом на відповідача ОСОБА_4, яка була посвідчена Вознесенівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області 24 квітня 2008 року, № 781 (а.с.8).
Відповідно до копії розписки від 17 червня 2008 року відповідач ОСОБА_4 визнав, що саме він пошкодив автомобіль ВАЗ-111830, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_4 та зобов'язався здійснити його ремонт до 17 серпня 2008 року (а.с.10-11).
Відповідно до акту № 47 від 27.06.2008 року виданого ПП „ОСОБА_5” (а.с.12) загальна вартість ремонтних робіт автомобіля ВАЗ-111830 «Калина» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ріхтовка, пофарбування, та витратні матеріали склала 3500 гривень та відповідно до товарного чеку № 14 від 20.06.2008 року (а.с.13) виданого ПП „ОСОБА_6” - було придбано фари у кількості 2 шт. вартістю 650 гривень кожна, решітка вартістю 150 гривень, радіатор вартістю 350 гривень, а разом на суму 1800 гривень.
Таким чином, суд вважає, що позивач надав належні докази витрат на відновлення пошкодженого відповідачем автомобіля, відповідач визнав, що саме він пошкодив автомобіль позивача, характер пошкоджень був таким, що потребував заміни капота.
До заперечень відповідача та його представника суд відноситься критично оскільки він, заперечуючи вартість ремонтних робіт, всупереч вимогам ст. 60 ЦУПК України не надав доказів того, що вартість ремонтних робіт автомобіля нижча, ніж заявлена позивачем. Посилання відповідача на те, що він за власні кошти придбав капот автомобіля, який в подальшому забрав разом із автомобілем позивач не підтверджені будь-якими доказами. У судовому засідання відповідач на питання суду пояснив, що у нього відсутні будь-які докази вартості ремонтних робіт, а придбання ним, відповідачем, капоту та надання його позивачу.
Враховуючи те, що позивач є власником джерела підвищеної небезпеки, і ДТП сталася за вини ОСОБА_4, внаслідок чого автомобіль позивача був пошкоджений, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 5300 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними діями фізичної особи майну іншої фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як зауважено у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Вирішуючи питання про стягнення суми для погашення моральної шкоди, суд бере до уваги, що позивач переніс моральні страждання, які виразилися у витратах часу на ремонт автомобіля, який був пошкоджений неправомірними діями відповідача, пошуком коштів на ремонт цього автомобіля, погіршення майнового стану родини позивача, тривалість відновлення порушеного відповідачем права позивача на користування власним майном. Разом с тим, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує розмір майнової шкоди, спричиненої позивачу, тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 16, ч.1 ст.22, п. 3 ч. 2 ст. 23, 1166, 1167 України, ст.ст. 15, 57, 59, 60, 107, 212-215 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, який проживає: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду у розмірі 5300 (п'ять тисяч триста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, який проживає: АДРЕСА_2 моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, який проживає: АДРЕСА_2 судовий збір 61 (шістдесят одна) гривня 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, який проживає: АДРЕСА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: