КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
Справа № 2-1961/10
12 серпня 2010 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуючої судді Запорожець Т.А.
при секретарі Бургас Т.А.
за участю представника
позивача Ануфрієва Г.П.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом комунального підприємства „Макіївтепломережа” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,
5 липня 2010 р. комунальне підприємство „Макіївтепломережа” (далі - КП “Макіївтепломережа”) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за відпущену теплову енергію, мотивуючи тим, що відповідачі, які мешкають у квартирі багатоквартирного будинку, в який позивачем подається теплова енергія для обігріву квартир, не вносять кошти за надані послуги.
В судовому засіданні представник КП "Макіївтепломережа" - спеціаліст І категорії відділу по боротьбі з проблемними споживачами Ануфрієв Г.П., який діє на підставі довіреності, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування яких пояснив, що відповідачі, які є власниками квартири № 2, розташованої в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 з 1 листопада 2000 р. не сплачують надані комунальним підприємством послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим станом на 1 червня 2010 р. виникла заборгованість у розмірі 6611,62 грн. Нарахування оплати за опалення позивачем виконувалось відповідно з Правилами надання населенню послуг по водо-,теплопостачанню та водовідводу за тарифами, що були встановлені рішенням міського виконкому за відповідний період та відповідно температурного графіку якісного регулювання на котельній, який затверджений адміністрацією КП „Макіївтепломережа”. В спірний період в випадках пониження температурного режиму, визнаного об'єктивними причинами, позивачем робився перерахунок нарахувань в сторону зменшення оплати.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідачів наявну заборгованість із поточних платежів в сумі 6611,62 грн., понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Відповідач ОСОБА_2 позов КП „Макіївтепломережа” визнала частково, не заперечувала проти його задоволення. Згодна з сумою та періодом утворення заборгованості, пояснила, що поточні платежі не сплачували у зв'язку зі скрутним матеріальним станом. Просила застосувати позовну давність.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.
Власники житлового приміщення ОСОБА_2, на підставі договору дарування, та ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину, володіють квартирою АДРЕСА_1, опалювальною площею - 43,4 м2, що підтверджується копією особистого рахунку № НОМЕР_1. Пільг з оплати комунальних послуг відповідно до законодавства відповідачі не мають.
Відповідно до вимог статей 67 і 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний вчасно (щомісяця) вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Зазначений обов'язок споживачів також передбачений Правилами надання населенню послуг водо-, тепло- постачання і водовідведення (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. № 1497) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630), згідно яких суб'єкт господарювання - КП “Макіївтепломережа” надає послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені строки - щомісяця по нормам і тарифам відповідно розміру опалювальній площі квартири.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що КП „Макіївтепломережа” надавало відповідачам комунальні послуги з теплопостачання, які використовували їх для власних потреб, що свідчить про існування між ними договірних відносин. За таких обставин при вирішенні справи суд виходить з обсягу прав і обов'язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги із споживачами цих послуг.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З інформації КП “Макіївтепломережа” убачається, що оплата витрат за надані послуги з централізованого теплопостачання по зазначеній квартирі відповідачами не провадиться з 1 листопада 2010 р., і на 1 червня 2010 р. борг становить 6611,62 грн.
Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок суми заборгованості по оплаті наданих послуг з централізованого опалення по спірній квартирі, який відповідає встановленим законодавством порядку і тарифам.
Відповідачі із заявою про незабезпечення нормативної температури повітря у приміщеннях квартири до КП „Макіївтепломережа” не зверталися.
Виходячи з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 р., до цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, проте продовжують існувати після набрання ним чинності, застосовуються норми ЦК України 2004р.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
При судовому розгляді справи до винесення рішення, відповідач ОСОБА_2 просить застосувати позовну давність, про що подала письмову заяву. Позов про стягнення заборгованості позивач було заявлено 5 липня 2010 р.. Представником позивача суду не надано доказів, поважності причин пропуску позовної давності, а тому позов про стягнення суми заборгованості, що утворилася за період з 1 листопада 2000 р. по 1 липня 2007 р. у розмірі 2448,04 грн. задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд визнає, що з вини відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушено виконання зобов'язань з оплати використаних послуг з теплопостачання, внаслідок чого за період з 1 липня 2007 р. по 1 червня 2010 р. КП „Макіївтепломережа” заподіяно шкоду із несплати щомісячних платежів в сумі 4163,58 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів у повному обсязі у солідарному порядку.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь КП „Макіївтепломережа” підлягає стягненню з відповідачів документально підтверджені витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Приймаючи до уваги той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд покладає на відповідачів його сплату на користь держави у розмірі 51 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 169, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 257, 264, 267, 526, 611 Цивільного кодексу України, суд
Позов комунального підприємства „Макіївтепломережа” задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь комунального підприємства „Макіївтепломережа ” (розрахунковий рахунок 26009402000 в ЗАТ Донгорбанк м. Макіївки відділення № 1, МФО 334970, код ОКПО 31534547) заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 1 липня 2007 р. по 1 червня 2010 р. у сумі 4163,58 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення в сумі 30 грн., всього в сумі 4193,58 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: