Справа № 368/493/23
провадження № 1-в/368/43/23
"11" травня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий суддя - ОСОБА_1
При секретарі - ОСОБА_2
З участю інших сторін провадження:
Прокурор - ОСОБА_3
представник ВК - ОСОБА_4
Засуджений - ОСОБА_5
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду кримінальне провадження за поданням Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , про умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 31 березня 2020 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 02 лютого 2021 року Закарпатським апеляційний судом ивнесено ухвалу, згідно якої апеляційну скаргу - залишено без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року - без змін, -
- який з 08.07.2019 року утримувався в ДУ «Закарпатська УВП (№9)», та з 04.11.2021 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)»,-
03.05.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надішло подання Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , про умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 31 березня 2020 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 02 лютого 2021 року Закарпатським апеляційний судом ивнесено ухвалу, згідно якої апеляційну скаргу - залишено без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року - без змін, -
- який з 08.07.2019 року утримувався в ДУ «Закарпатська УВП (№9)», та з 04.11.2021 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)».
У вищевказаному поданні:
- адміністрація Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» клопочуться перед Кагарлицьким районним судом Київської області про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі.
03.05.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 , та присвоєно справа № 368/493/23, провадження № 1 - в/368/43/23.
08.05.2023 року судом винесено ухвалу, на підставі якої:
1. Відкрити провадження у справі.
2. Судове засідання по справі № 368/493/23, провадження № 1 - в/368/43/23, за поданням Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , про умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 31 березня 2020 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 02 лютого 2021 року Закарпатським апеляційний судом ивнесено ухвалу, згідно якої апеляційну скаргу - залишено без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року - без змін, -
- який з 08.07.2019 року утримувався в ДУ «Закарпатська УВП (№9)», та з 04.11.2021 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- призначити до слухання на 17 год. 00 хв. 11.05.2023 року, та провести дистанційно в режимі відеоконференції з Державною установою ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
3. Державній установі ВК - 115 забезпечити відеоконференцзв'язок з Кагарлицьким районним судом 11.05.2023 року о 17 годині 00 хвилин.
4. Виконання ухвали суду в частині забезпечення відеозв'язку з Кагарлицьким районним судом Київської області доручити спеціалісту з інформаційних технологій Державної установи ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК України.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
5. З метою підготовки до слухання кримінального провадження по суті поданого подання зобов'язати Державну установу ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі, в строк до 09 год. 00 хв. 11.05.2023 року надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3, особову справу засудженого ОСОБА_5 , - для її огляду в судовому засіданні.
6. В судове засідання викликати учасників процесу:
- засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті установи виконання покарань);
- представника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті установи виконання покарань);
- прокурора Кагарлицького районного відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області, (в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3);
В судовому засіданні, яке відбулося 11.05.2023 року, представник установи виконання покарань ОСОБА_4 подання установи виконання покарань підтримав, та зазначив, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання своєю сумлінною поведінкою та добросовісним ставленням до праці довів своє виправлення, тому заслуговує на застосування на пільгу, а саме, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на підставі положень ст. 81 КК України.
Зазначив, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 не мав ні одного дисциплінарного стягнення, отримував лише заохочення, так, станом на час розгляду даного подання засуджений має 2 (два) заохочення за сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці.
Відповідно, засуджений ОСОБА_5 станом на час розгляду подання установи не має ні одного стягнення, в тому числі знятого чи погашеного в установленому Законом порядку.
В розшуку ОСОБА_5 не перебував.
На профілактичних обліках ОСОБА_5 не перебував та не перебуває.
Отже, на протязі всього часу відбування основного покарання у виді позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 до праці відносився добре, завдану роботу виконував добросовісно, характеризується позитивно, заходи виховної спрямованості відвідує регулярно, реагує на них правильно, вину в скоєному злочині визнав і розкаюється, під час відбування покарання довів своє виправлення, а тому, адміністрація установи виконання покарань вважає, що засуджений ОСОБА_5 довів своє виправлення і заслуговує згідно ст. 81 КК України на умовно - дострокове звільнення.
Станом на час розгляду даного клопотання, а саме, - станом на 11.05.2023 року, засуджений ОСОБА_5 має невідбуте основне покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 239 днів.
На запитання представник установи повідомив наступне:
Підтримує клопотання установи покарання, так як на його думку, - засуджений ОСОБА_5 своєю зразковою поведінкою та зразковим, добросовісним відношенням до праці довів той факт, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання, засуджений готовий до правослухняної самокерованої поведінки, - що і є підставою для застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі.
Суд позитивно відноситься до позиції представника установи виконання покарань, так як така позиція представника грунтується на об'єктивному аналізі обставин відбування засудженим покарання, та нормах КК України, КВК України, ППВСУ, які регулюють підстави та порядок застосування до засуджених пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 подання ВК - 115 про його умовно - дострокове звільнення від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, -підтримав, зазначивши при цьому, що він на його думку своєю позитивною поведінкою та ставленням до праці довів ту обставину, що став на шлях виправлення та перевиховання, тому до нього можливе застосування положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі.
Після роз'яснення йому права на відвід до складу суду, - заявив, що не буде заявляти відвід судді ОСОБА_1 , хоча і суддя в 2022 році відмовляв йому в задоволенні клопотання установи про застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України.
Після роз'яснення йому судом його прав, - зазначив, що буде захищати свої права та законні інтереси в рамках даного кримінального провадження самостійно, - адвоката не потребує.
Також засуджений ОСОБА_5 пояснив, - що стосується отримання заохочень за добросовісне відношення до праці, то він має станом на час розгляду клопотання 2 заохочення за добросовісне відношення до праці та зразкову поведінку, дисциплінарних стягнень, в тому числі знатих чи погашених в установленому Законом порядку не має.
Що стосується визнання вини, то, він вважає скоєння ним злочину найбільшою помилкою в його житті, - він визнає свою вину у скоєнні злочину повністю, щиро розкаюється у вчиненому.
Що стосується потерпілої сторони, то він просив вибачення в потерпілої сторони, намагається постійно відшкодовувати шкоду потерпілій стороні, станом на даний час відшкодував близько 40000 грн., також зазначив, що в разі його звільнення з місць позбавлення волі він намагатиметься відшкодовувати шкоду, завдану скоєнням злочину.
Зазначив, що на даний час, після того, як він просив вибачення в потерпілої сторони, та в силу можливостей відшкодовує шкоду, - потерпілі не налаштовані на нього агресивно, він з ними спілкується.
Враховуючи вищевикладене, просить суд все ж таки задовольнити подання колонії, адже вважає, що своїм ставленням до праці та зразковою поведінкою він довів ту обставину, що заслуговує на пільгу, - умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Також при винесенні просить врахувати ту обставину, що на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, а тому його сім'я в даний час знаходиться в скрутному матеріальному становищі, особливо - в теперішній час, так як він, перебуваючи в місцях позбавлення волі, - позбавлений належним чином забезпечувати утримання своєї сім'ї.
Суд позитивно сприймає позицію засудженого ОСОБА_5 щодо його можливого умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основно покарання у виді позбавлення волі, так як така можливість звільнення обумовлена поведінкою засудженого ОСОБА_5 під час відбування основного покарання у виді позбавлення волі, та така поведінка дає змогу суду застосувати до засудженого ОСОБА_5 пільгу, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення подання ВК - 115, так як вважає, що засуджений ОСОБА_5 заслуговує на застосування до нього положень ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування основного покарання, так як засуджений ОСОБА_5 щиро визнав свою вину у скоєнні злочину, своєю поведінкою під час відбування покарання довів ту обставину, що він став на шлях виправлення та перевиховання.
Відповідно, прокурор вважає, що на даному етапі застосування до ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення, - є обгрунтованим з точки зору Закону.
Суд позитивно сприймає позицію прокурора в даному кримінальному провадженні щодо можливості застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, ячка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, так як суд вважає, що така позиція прокурора грунтується на об'єктивній оцінці фатичних обставин відбування покарання засудженим, та на правильному застосування до цих обставин норм КК України, норм КВК України, ППВСУ, які регулюють підстави та порядок застосування до засуджених пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання.
Суд, вислухавши представника ВК -115 ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_3 , які подання установи виконання покарань про умовно - дострокове звільнення засудженого, - підтримали, дослідивши матеріали подання установи виконання покарань, приходить до висновку щодо задоволення подання ВК - 115 про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чоп Закарпатської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений:
- 31 березня 2020 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 02 лютого 2021 року Закарпатським апеляційний судом ивнесено ухвалу, згідно якої апеляційну скаргу - залишено без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року - без змін, -
- який з 08.07.2019 року утримувався в ДУ «Закарпатська УВП (№9)», та з 04.11.2021 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)».
Початок строку покарання: «05» липня 2019 року.
Кінець строку покарання: «05» січня 2025 року.
1\2 строку покарання: «05» квітня 2022 року.
Станом на 11.05.2023 року засуджений ОСОБА_5 має невідбутий строк основного покарання у виді позбавлення волі терміном 1 (один) рік 239 днів.
В державну установу «Кагарлицька виправна колонія ( 115 ) прибув із ДУ «Закарпатська УВП (№9)»», де утримувався з 08.09.2019 року.
За час відбування покарання в ДУ «Закарпатська УВП (№9)»» засуджений ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень та заохочень не мав.
По прибуттю в ДУ «КВК (№115)» 04 листопада 2021 року працевлаштований оператором котельні установи в господарському обслуговуванні виправної колонії.
На даний час у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти Україхни та тимчасовою відсутністю достатньої кількості робочих місць не залучений до суспільно - корисної оплачуваної праці.
За весь період відбування покарання засуджений ОСОБА_5 до праці відносився добре, завдану роботу виконував добросовісно, характеризується позитивно, заходи виховної спрямованості відвідує регулярно, реагує на них правильно.
За час відбування покарання в установі виконання покарань засуджений ОСОБА_5 2 (двічі) заохочувався керівництвом установи (адміністрацією колонії) за сумлінну поведінку та за добросовісне відношення до праці, корім того, за весь період відбування покарання засуджений ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих та погашених в установленому законом порядку, - не має.
Засуджений ОСОБА_5 поводить себе правильно, з адміністрацією колонії, - коректний та ввічливий, приймає участь в самообслуговуванні, в роботах по благоустрою установи, приймає активну участь в суспільному житті установи, в колективі засуджених не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє.
Так, за час перебування в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 має:
заохочення:
1. 06.01.2022 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення до Подяка Нач. ВК
праці в котельні в господарському обслуговуванні в УВП
2. 01.04.2022 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення до Подяка Нач. ВК
праці в котельні в господарському обслуговуванні в УВП
дисциплінарні стягнення:
Дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих, чи погашених в установленому Законом порядку, засуджений ОСОБА_5 за весь час відбування покарання, - не має.
Відповідно, враховуючи вищевикладені обставини справи, суд, та інші учасники процесу, - адміністрація установи виконання покарань, прокурор, - прийшли до висновку, що засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення і тому заслуговує, на думку суду та інших учасників процесу, зокрема, представника ВК 115, прокурора, - на застосуванні до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена положенням ст.. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, проте, - без звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд при вирішенні даного питання керувався нормами як матеріального, так і процесуального права.
Що стосується норм матеріального права, то суд керувався наступним.
Так, згідно ст. 81 КК України (станом на 11.05.2023 року, - на час розгляду даного клопотання):
1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
4. У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72цього Кодексу.
Проте, до засудженого ОСОБА_5 слід використовувати положення ст. 81 КК України, в редакції, яка діяла до 17.03.2021 року, так як обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин до 17.03.2021 року, - до вступу в законну силу змін та доповнень до ст. 81 КК України, - з огляду на положення ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 5 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ч. 2 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотньої дії в часі.
Отже, до обвинуваченого ОСОБА_5 слід застосувати положення ст. 81 КК України, яка діяла до 17.03.2021 року, згідно якої:
1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як встановлено судом з показань представника установи виконання покарань, з матеріалів кримінального провадження, з матеріалів особової справи засудженого, засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання своєю сумлінною поведінкою та добросовісним ставленням до праці довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання.
Отже, що стосується сумлінної поведінки, та добросовісного відношення до праці, то, на думку суду, такі критерії позитивної поведінки засудженого, та які є підставою для застосування положень ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, - наявні в поведінці ОСОБА_5 , так як засуджений має 2 (два) заохочення за сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці, при повній відсутності дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих чи погашених в установленому законом порядку.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
При вирішенні питання щодо умовно - дострокового звільнення від основного покарання у виді позбавлення волі у відношенні засудженого ОСОБА_5 було враховано формально-юридичні та оціночні підстави.
Так, що стосується формально-юридичних підстав застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, то вони передбачені ч. 3 ст. 81 КК України і пов'язуються з фактичним відбуттям засудженим ОСОБА_5 1/2 строку основного покарання у виді позбавлення волі.
Строк фактичного відбуття засудженим ОСОБА_5 певної частини призначеного йому покарання як формально-юридична підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залежить від кількох чинників.
Таким чинниками відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України є:
а) вид (категорія) вчиненого особою злочину, визначений відповідно до ст. 12 КК України;
Так, ОСОБА_5 засуджений за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Відповідно, згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 КК України, засуджений ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин.
Відповідно до положень ст. 25 КК України засуджений ОСОБА_5 скоїв злочин з необережності.
Отже, зглядаючись на положення ч. 5 ст. 12, ст. 25 КК України засуджений ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин з необережності, станом на час слухання кримінального провадження відбув більше половини строку основного покарання у виді позбавлення волі, що дає підстави на час слухання даного кримінального провадження, а саме, - станом на 11.05.2023 року застосувати до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 81 КК України.
З урахуванням окремих із зазначених чинників та поєднання деяких з них між собою обставин, відносно засудженого ОСОБА_5 законом встановлений загальний, (п.1 ч. 3 ст. 81 КК України), строк покарання, після фактичного відбуття якого особа може бути умовно-достроково звільнена від відбування покарання.
Відповідно, як де - юре, так і де - факто засуджений ОСОБА_5 підпадає під положення п. 1 ч. 3 ст.. 81 КК України, так як станом на день слухання справи, - станом на 11.05.2023 року відбув більше, ніж 1\2 частину покарання, так як 1\2 строку основного покарання у виді позбавлення волі засудженим ОСОБА_5 відбута 05 квітня 2022 року.
Отже, що стосується формально - юридичних підстав щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 81 КК України, то такі є в наявності в повному обсязі.
Що ж стосується оціночних підстав умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, які передбачені ч. 2 ст. 81 КК України, то суд вважає, що їх також достатньо на даному етапі відбування покарання засудженим ОСОБА_5 призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі.
Суд на обґрунтування своєї позиції враховує ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 своєю позитивною поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів щире каяття у скоєному злочині, та довів своє ставлення на шлях виправлення та перевиховання.
Встановлюючи ці підстави (оціночні підстави) застосування ст. 81 КК України до ОСОБА_8 , суд, зокрема, з'ясував наступні обставини:
- так, засуджений ОСОБА_5 на протязі всього часу відбування покарання, а саме, з 05.07.2019 року по 04.11.2021 року (перебування в ДУ «Закарпатська УВП (№9)»), та з 04.11.2021 року по даний час (відбування покарання в ДУ «КВК (№115)», - що становить значно більше половини з призначеного йому покарання, - мав сумлінну поведінку, а саме, - дотримувався правил внутрішнього розпорядку, виявляв сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці, підтвердженням чого є наявність в засудженого ОСОБА_5 2 (двох) заохочень від адміністрації установи виконання покарань за добросовісне ставлення до праці та зразкову поведінку, та позитивна характеристика щодо поведінки ОСОБА_9 , яка міститься у висновках колонії по результатах засідання комісії щодо можливості застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України.
Суд наголошує на тій обставині, що засуджений отримував лише одні заохочення на протязі всього часу відбування покарання, такі заохочення не отримані ним в останній період відбування покарання, що передував настанню пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, а отримувалися на протязі майже всього часу відбування покарання, - що не може свідчити про те, що засудженим отримувалися заохочення лише з метою настання формально - юридичних підстав для умовно - дострокового звільнення, а тому отримання такої кількості заохочень (причому, їх отримання має повторність) суд розцінює як дійсне, а не мниме (про очі) ставлення засудженого на шлях виправлення та перевиховання, - що є однією із підстав для застосування до засудженого пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України.
Також суд звертає увагу, що в діях засудженого ОСОБА_5 , зокрема, в його поведінці, - вбачається отримання не одного заохочення, а повторність отримання заохочень за сумлінну поведінку та добросовісне ставлення до праці;
- також суд звертає увагу, що засуджений ОСОБА_5 з самого початку прибуття в установу виконання покарань був працевлаштований, працював, причому, - сумлінно, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та матеріалами особової справи засудженого, показаннями представника установи виконання покарань.
Та обставина, що на даний час засуджений ОСОБА_5 не працевлаштований, - обумовлено не тією обставиною, що засуджений не бажає працювати, а тією обставиною, що в зв'язку з введенням військового стану в Україні, - не вистачає робочих місць на контрагентських об'єктах, - що підтверджується показаннями представника установи виконання покарань;
- за весь час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих, чи погашених в установленому Законом порядку, - не має. Даний факт, на думку суду, - свідчить лише про ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 на протязі всього (а не короткого проміжку, чи періодично, з прогалинами) часу відбування покарання не здійснював дії, які суперечать вимогам ст. 81 КК України, ст. 102 КВК України.
Також суд позитивно оцінює ту обставину, що Кагарлицьким районним судом (під головуванням судді ОСОБА_1 , (справа № 368/242/22, провадження № 1 - в/368/59/22), - 20.04.2022 року вже було винесено ухвалу, згідно якої було відмовлено в застосуванні до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, проте, - незважаючи на цю обставину, - засуджений з моменту відмови в його умовно - достроковому звільненні своєї позитивної поведінки не змінив, та не отримав жодного стягнення, навпаки, - як вбачається з показань представника установи виконання покарань, - мав зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, яку йому надавала адміністрація в умовах УВП;
- як вбачається з матеріалів кримінального провадження (характеристика на засудженого) та особової справи засудженого, під час відбування покарання засуджений приймав активну участь - в громадському житті установи колонії, виконував роботу з самообслуговування, приймає участь в роботах по благоустрою установи, дотримується вимог пожежної безпеки і безпеки праці;
- що стосується визнання вини, то, засуджений ОСОБА_5 жалкує про скоєне, просив вибачення в потерпілої сторони, намагається в силу своїх можливостей відшкодовувати шкоду, заподіяну злочином, має позитивний намір після гіпотетичного звільнення з місць позбавлення волі влаштуватися на роботу, мати гідну заробітну плату, та, - відшкодовувати в більшому об'ємі шкоду потерпілій стороні, яку визначено за вироком суду.
Також засудженим ОСОБА_5 в силу його можливостей в добровільному порядку відшкодовано потерпілій стороні близько 40000 грн., - що суд розцінює як ознаку щирого, а не мнимого, «про очі» - каяття;
Відповідно, з огляду на вищедосліджені обставини в судовому засіданні, суд вважає, що поведінка засудженого ОСОБА_5 , яку суд визнає як щире каяття, та яка підтверджена належними та допустимими доказами (характеристика на засудженого, яка видана установою виконання покарань, довідка про заохочення та дисциплінарні стягнення, яка видана установою виконання покарань, показаннями представника установи виконання покарань, квитанції про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, тощо), причому, поведінку засудженого ОСОБА_5 суд розцінює саме як щире розкаювання, а не «мниме, про очі», розкаювання, яке лише спрямоване на застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування покарання;
Відповідно, суд вважає, що відбутий засудженим ОСОБА_5 строк покарання, - є співрозмірним з вчиненим ним злочину, його наслідкам, та обставин відбуття ним покарання (поведінка засудженого під час відбування покарання), які судом зазначено вище.
Відповідно, суд вважає, що для наявності оціночних підстав для застосування положення ст. 81 КК України необхідно, щоб засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання.
- Окрім того, дослідивши матеріали справи, суд позитивно сприймає характеристику установи відбування покарання щодо тієї обставини, що засуджений ОСОБА_10 по місцю відбування покарання характеризується лише з позитивної сторони, а також суд позитивно сприймає висновок, в якому вказано, що ОСОБА_5 час відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому заслуговує на застосування умовно - дострокового звільнення згідно ст. 81 КК України.
Відповідно, суд, оцінючи поведінку засудженого ОСОБА_5 в розрізі оціночних підстав для застосування положень ст. 81 КК України, зазначає, що поведінка засудженого в повній мірі свідчить про його остаточне ставлення на шлях виправлення та перевиховання, тому до нього може бути застосоване положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокове звільнення від призначеного покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, суд в даному випадку звертає увагу на положення ст. 6 КВК України.
Так, згідно ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно, зглядаючись на вищевказані норми права, суд вважає, що для застосування пільги, яка передбачена ст. 81 КК України необхідно, щоб в діях засудженого, який відбуває покарання, однозначно були в наявності ознаки ресоціалізації.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Отже, отримання 2 (двох) заохочень, при повній відсутності дисциплінарних стягнень, (в тому числі знятих чи погашених в установленому Законом порядку), категорично позитивна характеристика установи покарань на особу засудженого, - свідчить, на думку суду, - про систематичність дій ОСОБА_8 , які спрямовані на його виправлення та перевиховання, про наявність дійсного (а не про очі) процесу ресоціалізації.
Поведінка засудженого ОСОБА_5 в установі відбування покарання свідчить лише про його правослухняну поведінку під час всього періоду відбування покарання, що, на думку суду, свідчить про факт правослухняної поведінки, що є безумовною підставою для застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність як формально-юридичних, так і наявність в достатньому обсязі оціночних підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, тому суд приймає рішення про задоволення подання Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» ОСОБА_6 , про умовно - дострокове звільнення від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 , тобто, - про застосування до засудженого положень ст. 81 КК України.
При вирішенні даного питання судом було застосовано положення ППВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким».
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від покарання на даній стадії відбування покарання, - не буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної, так і виправної складової, тобто, на думку суду, застосування положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_5 на даному етапі відбування покарання, - є обґрунтованим.
Окрім того, суд зазначає, що процес виправлення та перевиховання засудженого підтверджується належними та допустимими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, та які наведено вище.
Відповідно, на думку суду, за час відбування покарання засуджений мав заохочення, що має ознаки повторності, засуджений в добровільному порядку з самого початку відбування покарання влаштувався на роботу, згідно висновку установи виконання покарання характеризується лише з позитивної сторони, та, відповідно, на думку адмінстрації установи виконання покарань, - заслуговує на застосування до нього положення ст. 81 КК України.
Відповідно, з суб'єктивної сторони суд оцінює залишок невідбутого покарання у виді 1 (одного) року 239 днів позбавлення волі з загалу терміну призначеного покарання, - 5 (п'ять) років 6 місяців позбавлення волі, - як фактично заключний етап відбування покарання, який з огляду на норми КК України та поведінку засудженого, - дає підставу для суду застосувати пільгу до такого засудженого.
Слід зазначити також те, що висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо, - що судом зроблено вище шляхом обгрунтування в мотивувальній частині даної ухвали.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Отже, за весь період відбування покарання засуджений ОСОБА_5 отримав 2 (два) заохочення, поруч з тим не отримував ні одного стягнення, що, на думку суду, вказує на ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 бажає настання не лише формально - юридичних підстав для застосування до нього положень ст. 81 КК України, (відбуття певного строку покарання, по сплину якого можливе застосування пільги), а й бажає настання оціночних підстав, (визнання вини, щире каяття, добросовісне відношення до праці, сумлінна поведінка, добровільне відшкодування шкоди, завданої злочином, тощо).
Отже, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст.. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, що і вбачається в поведінці засудженого ОСОБА_5 на протязі всього часу відбування покарання (навіть при попередній відмові суду про застосування до нього такої пільги), що, на думку суду, - є достатніми оціночними обставинами для можливості оцінки поведінки засудженого, з підстав, які визначені положеннями ст.. 81 КК України, - з позитивної сторони.
Відповідно, суд вважає, що дії засудженого відповідають вимогам щодо застосування положень, які передбачені ст.. 81 КК України та відповідають положенням ст.. 9 КВК України.
Обставини справи свідчать про наявність в діях засудженого ОСОБА_5 лише позитивних чинників, при повній відсутності негативних чинників, які дають змогу суду з впевненістю визначитися з тією позицією, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою, яка розцінюється як судом, так і іншими учасниками процесу, - представником ВК, прокурором, - як лише позитивна, - став на шлях виправлення та виховання.
Суд вважає, що посилання засудженого ОСОБА_5 на його позитиву характеристку за місцем відбування покарання, наявність заохочень, при повній відсутності дисциплінарних стягнень, - свідчить про виправлення засудженого, оскільки сумлінна поведінка засудженого передбачає не тільки наявність у останнього заохочень, застосованих у порядку, який визначено ст.ст. 67, 130 КВК України, але й те, що засуджений подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
При цьому, під сумлінною поведінкою слід розуміти зразкове додержання засудженим вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, безперечне виконання законних вказівок та розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, корисну ініціативу, соціальну активність, участь у вирішенні питань організації навчання, відпочинку, побуту, вплив на виправлення інших засуджених, розвиток корисних соціальних зв'язків, відсутність порушень дисципліни, що передбачає не тільки відсутність діючих стягнень, а й відсутність як знятих чи погашених в установленому законом порядку стягнень, відсутність факту профілактичних бесід на комісії установи.
Суд вважає, що матеріали кримінального провадження та особової справи засудженого, показання представника установи виконання покарань містять достатню кількість даних, які беззаперечно вказують на ту обставину, що поведінка засудженого ОСОБА_5 відповідає вищезазначеним критеріям, та є прикладом для наслідування для інших засуджених.
Аналіз характеристики засудженого, дані про повну відсутність стягнень та наявність лише заохочень, дані про відсутність фактів профілактичних бесід за порушення режиму відбування покарання, зміст пояснень представника виправної установи указують на те, що поведінка засудженого та його ставлення до праці є нормальними для засуджених тієї категорії, які стали на шлях виправлення та перевиховання, і, відповідно, в своїй сукупності свідчать про доведеність засудженим свого виправлення.
Із урахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт виправлення ОСОБА_8 , остаточного його ставлення на шлях виправлення та перевиховання в позитивному розумінні, тому вважає, що в даному випадку є всі підстави для застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 82 КК України.
Що стосується застосування норм процесуального права, то в даному випадку суд застосував ст.ст. 537, 539 КПК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України має право вирішувати питання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ст.. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно, суд при вирішенні даного питання враховував ті обставини, що у діях ОСОБА_8 , як вбачається з пояснень учасників процесу, зокрема, представника ВК 115, матеріалів провадження, своєю поведінкою довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання, щиро розкаявся у скоєному злочині, - що є безумовною підставою для задоволення подання установи виконання покарання.
Отже, при винесені ухвали щодо засудженого ОСОБА_5 суд керувався Конституцією України, нормами діючого КПК України, КК України, КВК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 537, 539 КПК України, ст.ст. 12, 50, 81, ч. 2 ст. 286 КК України, суд, -
Подання Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , про умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 31 березня 2020 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 02 лютого 2021 року Закарпатським апеляційний судом ивнесено ухвалу, згідно якої апеляційну скаргу - залишено без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року - без змін, -
- який з 08.07.2019 року утримувався в ДУ «Закарпатська УВП (№9)», та з 04.11.2021 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 31 березня 2020 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 02 лютого 2021 року Закарпатським апеляційний судом ивнесено ухвалу, згідно якої апеляційну скаргу - залишено без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2020 року - без змін, -
- який з 08.07.2019 року утримувався в ДУ «Закарпатська УВП (№9)», та з 04.11.2021 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- звільнити умовно - достроково від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 239 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд протягом 7 діб, а засудженим, - протягом 7 діб з моменту отримання повного тексту ухвали.
Суддя: ОСОБА_1