Справа № 576/821/23
Провадження № 1-кс/576/226/23
15 травня 2023 року місто Глухів
Слідчий суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -
встановив:
До суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту автомобілю, що перебуває у його володінні. У клопотанні заявник зазначає, що подальша підстава для утримання майна відсутня, а його подальший арешт буде невиправданим втручанням у його право власності.
Володілець майна своє клопотання підтримав, посилаючись на мотиви, що викладені у ньому. Зазначав, що він купив цей автомобіль і коли ставив на облік у сервісному центрі за місцем проживання, виявилися якісь проблеми, до яких він не причетний.
Прокурор проти клопотання заперечував, пояснюючи, що досудове розслідування триває і по справі ще не були проведені всі необхідні слідчі дії для прийняття остаточного рішення. Зокрема, не було проведено експертизи маркування номерних знаків. Крім того, прокурор послався й на те, що використання транспортного засобу із підробленими номерними знаками тягне за собою адміністративну відповідальність.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора та володільця майна, дослідивши матеріали справи, приходить наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді від 22.03.2023 р. у рамках судового контролю під час розслідування кримінального провадження № 12023205580000067 від 18.03.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, було накладено арешт на автомобіль Hyundai Tucson р.н.з. НОМЕР_1 з ключами від нього та свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля серії НОМЕР_2 , що були вилучені у ОСОБА_4 18.03.2023 р., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
У відповідності до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 132 КПК України арешт, як один з заходів забезпечення кримінального провадження, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи слідує, що майно, на яке накладено арешт, може бути предметом кримінального правопорушення, факт якого ще розслідується. До закінчення розслідування, можуть виникати питання пов'язані з дослідженням цього майна, причетного до можливого кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що поліцією розслідується кримінальний проступок і ОСОБА_4 не є офіційно підозрюваним у цьому кримінальному провадженні. Час за який він був позбавлений права на мирне володіння своїм майном, становить практично два місяці. Він мав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, до якого у органів розслідування не виникало питань. У дізнавача було достатньо часу, щоб провести всі слідчі дії із цим майном.
Будь-яких доказів або серйозних аргументів, які б свідчили про необхідність подальшого утримання цього автомобілю саме на території поліції для виконання завдання кримінального провадження, прокурором не надано.
Посилання на відповідальність за використання транспортного засобу із підробленими номерними слідчий суддя не приймає, оскільки факт можливого підроблення не є достеменно встановлений і ще розслідується.
Отже, за відсутності достатньо вагомих аргументів, які б свідчили про необхідність подальшого утримання автомобілю, на який накладено арешт, саме на території поліції; враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах володільця, що не позбавляє дізнавача після повернення вказаного речового доказу володільцю попередити його про обов'язок збереження речового доказу та його пред'явлення за першою вимогою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 167, 170-179, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати частково арешт автомобілю Hyundai Tucson р.н.з. НОМЕР_1 з ключами від нього та свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля серії НОМЕР_2 , передавши це майно ОСОБА_4 на відповідальне зберігання з можливістю користування ним за призначенням, заборонивши знищення, перетворення, відчуження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1