про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/486/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали за адміністративним позовом адвоката Риндіна Дмитра Ілліча в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
08 травня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Риндіна Дмитра Ілліча в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить:
визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду у Луганській області №1883-1975/Н-02/8-1200/23 від 24.03.2023 про відмову у виплаті ОСОБА_1 розміру пенсії у фактично нарахованому розмірі, без обмежень її максимального рівня, починаючи з моменту початку її нарахування;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у фактично нарахованому розмірі, без обмежень її максимального рівня, починаючи з моменту початку її нарахування.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно пред'явленого позову вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, статус наданий рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України від 11.02.2016, посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 20.04.2016. При цьому, до матеріалів позовної заяви такого посвідчення не надано.
Отже, позивачу необхідно надати посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 20.04.2016.
Також, позивач зазначає, що є інвалідом ІІ групи, на підтвердження чого надає посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.06.2021. Разом з тим, посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.06.2021 дійсне лише до 01.05.2022.
Частиною 6 статті 161 вказаного Кодексу визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У цій категорії справ відповідно до частини 2 статті 122 КАС України визначено строк в шість місяців достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений КАС України строк звернення до суду, та всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України, не надано обґрунтованої заяви про поновлення цього строку і доказів поважності причин його пропуску.
Перевіряючи обставину належного виконання позивачем обов'язку щодо реалізації права на своєчасне звернення до суду слід керуватися тим, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення процесуальним законом строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Позивачем оскаржується відмова Головного управління Пенсійного фонду у Луганській області №1883-1975/Н-02/8-1200/23 від 24.03.2023 у виплаті ОСОБА_1 розміру пенсії у фактично нарахованому розмірі, без обмежень її максимального рівня, починаючи з моменту початку її нарахування.
Тобто фактично позтвач не згоден з діями відповідача щодо відмови у виплаті йому розміру пенсії не у фактично нарахованому розмірі, а з обмеженнями її максимального рівня. При цьому перерахунок, нарахування та виплату пенсії у фактично нарахованому розмірі, без обмежень її максимального рівня, позивач просить здійснити починаючи з моменту початку її нарахування, не зазначаючи дати такого нарахування.
Натомість, як вбачається з листа відповідача №1883-1975/Н-02/8-1200/23 від 24.03.2023, виплата пенсії з урахуванням обмежень, визначених чинним законодавством України, позивачу проводиться починаючи з 01.07.2021.
Отже, зважаючи на матеріали адміністративного позову та доданих до нього доказів, повинен був дізнатись про порушене право з моменту отримання пенсійної виплати у зменшеному розмірі, тобто з липня 2021 року.
Разом з тим, із позовною заявою до суду позивач звернувся 08.05.2023, поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
У позовній заяві позивач не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку позивач також не подав.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду у Луганській області №1883-1975/Н-02/8-1200/23 від 24.03.2023 про відмову у виплаті ОСОБА_1 розміру пенсії у фактично нарахованому розмірі, без обмежень її максимального рівня, починаючи з моменту початку її нарахування; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у фактично нарахованому розмірі, без обмежень її максимального рівня, починаючи з моменту початку її нарахування.
Водночас, позивачем в наданому позові не конкретизовано дату, з якої ОСОБА_1 виплачується пенсія з обмеженням її максимального рівня, що підлягає уточненню.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву адвоката Риндіна Дмитра Ілліча в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":
Належним чином засвідченого посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 20.04.2016;
обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення;
уточненої позовної заяви, з урахуванням правових висновків суду щодо позовних вимог.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяК.Є. Петросян