Справа № 524/2882/23
Провадження № 2-з/524/18/23
10 травня 2023 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання Коршак Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Заявник просить суд накласти арешт на майно, належне відповідачу ОСОБА_2 у справі № 524/2882/23. Заява судді передана 08.05.2023 року.
Заяву обґрунтував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду у справі № 524/2882/23.
Суд, вивчивши матеріали заяви, встановив такі фактичні обставини справи:
У провадженні суду перебуває цивільна справа № 524/2882/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач завдала йому матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; шкоду не відшкодовує.
Ухвалою судді від 10.05.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного:
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У відповідності до роз'яснень, наведених в п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд пересвідчився, що між сторонами виник спір.
Невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду.
При цьому суд зауважує, що накладення арешту на все належне відповідачу майно може виявитися неспівмірним із сумою заявлених позовних вимог.
Для забезпечення виконання можливого рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 323 000 грн 00 коп. (позовні вимоги та судові витрати) буде достатнім накласти арешт на майно відповідача в межах заявлених вимог.
Відповідно до ст. 150, 153, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно та рухоме майно, що належить ОСОБА_2 , в межах суми позовних вимог в розмірі 323 000 грн 00 коп.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Заявник (стягувач):
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Боржник:
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ).
Інші відомості суду не відомі.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя Ж.О. Кривич