справа № 361/3137/23
провадження № 2/361/2651/23
01.05.2023
01 травня 2023 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування чужими грошима, інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 проценти за користування чужими грошима в розмірі 3118 грн. 78 коп., суму з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і трьох процентів річних нараховану на суму боргу в розмірі 3118 грн. 78 коп. до дати проголошення рішення суду.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із ч.4 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подається фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Порядок відстрочення сплати судового збору передбачено у ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, може зменшити розмір до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач ОСОБА_1 разом із позовною заявою подав до суду клопотання, у якому посилаючись на те, що він має скрутний майновий стан, пов'язаний з відсутністю джерела надходження доходів впродовж 2021-2022 років та перший квартал 2023 року, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, та врахувати, що розмір судового збору за подання цієї позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
На підтвердження скрутного майнового стану позивач ОСОБА_1 подав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартал 2021 року від 20 лютого 2022 року та за період з 1 по 4 квартал 2022 року від 22 березня 2023 року, відсутність реєстрації фізичної особи - підприємцем скриншот з “Дії”, виписки з карткових рахунків в Акціонерному товаристві “Ощадбанк” та Акціонерному товаристві “Комерційний банк “Приватбанк”, на підтвердження обставин, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, позивач ОСОБА_1 подав до суду копію довідки про своє зареєстроване місце проживання та копію довідки про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, вказував на те, що оскільки в Україні діє військовий стан та доступ до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Реєстру прав власності на нерухоме майно; Державного реєстру іпотек; Єдиного заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; Державного реєстру обтяжень рухомого майна громадянам обмежений, він позбавлений можливості підтвердити факт відсутності у нього рухомого та нерухомого майна.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 вказала, що сторона у справі для звільнення, зменшення, відстрочення сплати судового збору повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача, документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги тощо. Було наголошено також, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22 березня 2023 року № 0210-23-00229 за період з I по IV квартал 2022 року, відображає лише інформацію про доходи скаржника, який, однак, сам по собі вповні не ілюструє незадовільне (скрутне) майнове становище. Доказами рівня майнового стану, які можуть підтверджувати скрутне матеріальне становище, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат, зокрема, банківської виписки по картці/рахунку та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік можна лише визначити, що скаржник не отримував доходів. Проте цих документів не достатньо для визнання майнового стану скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у скаржника немає інших доходів. Посилання скаржника на відсутність у нього рухомого майна, не є тим фактом, що сам по собі та в сукупності зі згаданими вище документами може слугувати підставою для звільнення скаржника від виконання вимог процесуального закону.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що позивач ОСОБА_1 до клопотання про відстрочення сплати судового збору належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану не надав, наданих ним документів недостатньо для визнання майнового стану скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору.
Посилання позивача на довідку про зареєстроване місце проживання за однією адресою разом із малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме по собі не підтверджує обставин, що син перебуває на його утриманні, а матір дитини ухиляється від сплати аліментів або що він (позивач) є одиноким батьком, що є умовами відстрочення сплати судового збору.
Всупереч вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач не додав до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, тому позовна заява ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
У ч. 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним вище, ОСОБА_1 необхідно усунути вказані в ухвалі недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. на реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Броварського міськрайонного суду Київської області: отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Броварська міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA088999980313151206000010784, код класифікації доходів бюджету 22030101, надати суду оригінал документу про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Інакше дана заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування чужими грошима, інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дутчак І. М.