Справа № 357/10222/21
Провадження № 2/357/271/23
15 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Хоменко О. Р.,
за участі сторін: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ; представника відповідача 1 ОСОБА_3 ;
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,-
01 вересня 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період часу з 2012 року до 2016 року ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство. В даних відносинах ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_7 . Через службові відрядження позивач, як батько дитини, не зміг прийняти участь у процедурі реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану, тому за заявою відповідача реєстрацію дитини було проведено без зазначення позивача, як батька дитини, але у свідоцтві про народження дитини, по-батькові останньої зазначено « ОСОБА_8 ». Після народження дитини, позивач постійно спілкувався з дитиною та брав участь у її вихованні. Після розірвання фактичних шлюбних відносин, позивач на протязі двох років відвідував дитину, надавав матеріальну допомогу на її утримання. На день подачі позову, відповідач на протязі 2 років перешкоджає позивачу у спілкуванні з дитиною, відмовляється приймати матеріальну допомогу на її утримання. Позивач, як батько дитини, організував проведення обряду хрещення дитини 07.09.20-14 у Свято Покровському жіночому монастирі міста Києва. За таких обставин позивач просить суд його батьком дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану виключити відомості з актового запису про народження дитини про особу, яка зазначена батьком дитини та зазначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів, а саме витребувати з Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану копії документів, на підставі яких було видано свідоцтво про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та завірену копію свідоцтва про народження та витребувати з пологового будинку КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1 копії медичних документів стосовно новонародженої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та породіллі ОСОБА_6 .
Клопотання про витребування доказів судом не задоволено у зв'язку з тим, що відповідно до частини другої статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, а згідно з частиною другою вказаної статті, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2021 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 листопада 2021 року.
10 листопада 2021 року на адресу суду з Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області надійшов лист про розгляд справи за відсутності представника відділу та направлено копію актового запису № 1321 від 07 серпня 2014 року на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, та витяг з Державного реєстру № 00035535549 від 05.11.2021.
Через неявку відповідача в підготовче засідання, призначене на 30 листопада 2021 року, останнє судом відкладено на 02 лютого 2022 року.
Через неявку відповідача в підготовче засідання, призначене на 02 лютого 2022 року, останнє судом відкладено на 04 березня 2022 року.
21 лютого 2022 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_11 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач ОСОБА_11 просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення батьківства.
Відзив обґрунтовано тим, що донька відповідача ОСОБА_12 народилася не від ОСОБА_1 , а від іншого чоловіка. Позивачем не долучено жодного доказу про те, що він є біологічним батьком дитини. Сторони не проживали разом як чоловік та дружина та не вели спільного господарства. На даний час відповідач проживає у шлюбі з батьком своєї доньки ОСОБА_5 , який у свідоцтві про народження доньки вказаний батьком ОСОБА_13 і остання носить його прізвище та по батькові, а саме « ОСОБА_14 ».
Через неявку сторін в підготовче засідання, призначене на 04 березня 2022 року, останнє судом відкладено на 22 квітня 2022 року.
13 квітня 2022 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно з якою саме він є батьком дитини, а ОСОБА_7 була зареєстрована за заявою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України. Заперечення відповідача будуть спростовані в ході судового розгляду шляхом допиту свідків та долученням до матеріалів справи фото та відеоматеріалів щодо спільного проживання та ведення спільного господарства. В одному із відеозаписів, Єва називає позивача «Тато», що не може бути залишене судом поза увагою.
Через перебування головуючого у відпустці 22 квітня 2022 року, підготовче засідання у справі відкладено на 27 травня 2022 року.
27 травня 2022 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Мороз Д.С. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме, фото та відеоматеріалів, які знаходяться на флеш-накопичувачі sico fusion.
27 травня 2022 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Мороз Д.С. надійшло клопотання про залучення співвідповідача ОСОБА_5 .
27 травня 2022 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Мороз Д.С. надійшло клопотання про призначення медико-генетичної експертизи.
Через неявку відповідача у справі, підготовче засідання, призначене на 27 травня 2022 року, судом відкладено на 05 липня 2022 року.
04 липня 2022 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Мороз Д.С. надійшла заява про зміну предмету позову до відповідача ОСОБА_4 , згідно з якою останній просить суд визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язати Білоцерківський відділ ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини, виключивши з нього відомості про особу, яка зазначена батьком та внести відомості до актового запису дитини, зазначивши її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05 липня 2022 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Мороз Д.С. про проведення підготовчого засідання 05 липня 2022 року без участі сторони позивача та підтримання позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
05 липня 2022 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача - адвоката Білоус О.В. про проведення підготовчого засідання без участі сторони відповідача.
Ухвалою суду від 05 липня 2022 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Мороз Д.С. та залучено співвідповідач у справі ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 05 липня 2022 року за клопотанням представника позивача у даній справі призначено судову медико-генетичну експертизу, на виконання якої поставлено запитання про те, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 . Вказаною ухвалою було зобов'язано позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_12 з'явитися до експертної установи (Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи) для відібрання біологічних зразків та проведення експертного дослідження. Провадження у справі було зупинено до виконання експертизи.
01 серпня 2022 року на адресу суду від відповідача у справі ОСОБА_11 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до положень статті 129 Сімейного кодексу України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство, тому відповідач ОСОБА_11 вважає, що позивачем був пропущений вказаний строк звернення до суду з позовними вимогами до неї як відповідача. За таких обставин відповідач ОСОБА_11 просить суд відмовити в задоволенні позову про визнання батьківства з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.
30 листопада 2022 року на адресу суду надійшло електронне повідомлення від Київського міського бюро судово-медичної експертиз про забезпечення явки сторін для відбору зразків крові на 23 грудня 2022 року.
31 січня 2023 року на адресу суду надійшов лист від Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи про повернення ухвали суду про призначення експертизи без виконання у зв'язку з тим, що, незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, ОСОБА_4 на відбір зразків крові не з'явилася.
Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01 березня 2023 року.
Через неявку в підготовче засідання, призначене на 01 березня 2023 року, відповідача ОСОБА_5 , підготовче засідання відкладено на 03 квітня 2023 року.
31 березня 2023 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Білоус О.В. надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 03 квітня 2023 року у зв'язку з відрядженням за межі Київської області співвідповідача ОСОБА_5 та його бажанням бути особисто присутнім у судовому засіданні. За таких обставин підготовче засідання у справі, призначене на 03 квітня 2023 року судом відкладено на 25 квітня 2023 року.
Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 травня 2023 року.
В судовому засіданні 15 травня 2023 року позивач та його представник - адвокат Глухенький С.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задоволити, з урахуванням заяви про зміну предмету позову. Додатково пояснили суду про те, що вони не пропустили строки позовної давності, так як позов було заявлено відповідно до статті 128 СК України. Позивач двічі телефонував до відповідачки та просив її з'явитися до експертної установи, зокрема шляхом доставлення її своїм транспортом, на що остання відповіла відмовою через те, що вона не бажає приїжджати на експертизу. Щодо неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_5 пояснили за можливе розглядати справу у зв'язку з тим, що вона розглядається з 2021 року і відповідач ОСОБА_5 в минулому засіданні був присутній у суді та був повідомлений про наступне засідання.
В судовому засіданні 15 травня 2023 року представник відповідача Дрозд (Ландар) - адвокат Білоус О.В. позовні вимог не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити. Додатково пояснив суду про відсутність доказів на підтвердження позовних вимог. З приводу вирішення питання щодо застосування строків давності покладався на думку суду. Щодо неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_5 поклався на думку суду, пояснивши, що він не представляє інтереси вказаного відповідача, але раніше за його проханням звертався до суду з клопотанням про відкладення підготовчого засідання.
Приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_5 25 квітня 2023 року був присутній під час підготовчого засідання та під розписку був повідомлений про дату призначення судового розгляду на 15 травня 2023 року, з урахуванням відсутності клопотання від останнього про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, суд, враховуючи тривалий час перебування на розгляді даної цивільної справи та те, що інтереси іншого співвідповідача ОСОБА_11 , яка є дружиною відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні представляє представник, який є професійним адвокатом, вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за відсутності відповідача ОСОБА_5 , так як причини неявки останнього в судове засідання не є поважними.
Представник третьої особи Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану до суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином. Згідно з численними листами начальника вказаного відділу, остання просить суд розглядати справу без участі представника відділу.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
07 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції складено актовий запис № 1321 про народження дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно даного актового запису матір'ю дитини записано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком дитини записано ОСОБА_17 Відомості про батька дитини записано відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.21).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, сформованого 05 листопада 2021 року, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відомості про батька зазначено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.22-23).
Позивачем до суду надано документ про те, що 07 серпня 2014 року Свято-Покровським жіночим монастирем міста Києва здійснено таїнство хрещення над ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким хрещеним батьком дитини є ОСОБА_19 , хрещеною матір'ю ОСОБА_20 (а.с.4).
Також, позивачем долучено до матеріалів справи флеш накопичувач sico fusion, на яких розміщено фото та відео файли, із зображенням позивача та малолітньої дівчинки, зокрема: відео із випискою відповідача ОСОБА_4 із дитини з пологового будинку в місті Києві, на якому присутні батьки позивача та відповідача ОСОБА_11 ; відео із хрещенням дитини в Свято Покровському монастирі міста Києва, на якому присутні хрещені батьки, записані у свідоцтві про хрещення дитини, хрещеною матір'ю є двоюрідна сестра відповідача ОСОБА_11 , хрезщеним батьком є друг позивача, відео та фото із відпочинку позивача з дитиною в паркових зонах міст Умані Черкаської області та Білої Церкви Київської області та квартирі в міста Біла Церква, відео зі святкування 3-річного дня народження дитини в кафе міста Біла Церква, відео з відпочинку позивача з дитиною на морі міста Чорноморську Одеської області (а.с.86).
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).
Згідно частини четвертої, пунктів 3-5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Судом у справі 05 липня 2022 року призначалась судово-генетична експертиза для встановлення біологічного батьківства позивача (а.с.120-122), проте відповідач ОСОБА_4 разом з дитиною не з'являлися для забору біологічних зразків для проведення судово-генетичної експертизи (а.с.136), що унеможливило її проведення і це свідчить про їх ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.
Нез'явлення відповідачки ОСОБА_21 разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про оспорювання батьківства.
Судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово-генетичної експертизи та забезпечення участі відповідача разом із дитиною у її проведенні.
Відповідач ОСОБА_21 та її представник в судовому засіданні не довели наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з'явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини. Вказані дії та бездіяльність відповідача, що призвели до неможливості проведення експертизи, надають суду можливість визнати факт та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дитини від позивача (стаття 109 ЦПК України).
Визнання позивача батьком малолітньої дитини ОСОБА_15 відповідає інтересам малолітньої дитини. Негативних наслідків для дитини судом не встановлено.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц, (провадження № 61-48029св18). Ця правова позиція є незмінною.
З приводу заяви відповідача ОСОБА_11 щодо застосування строків давності, суд зазначає наступне:
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою(частина перша статті 135 СК України).
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу(частина четверта статті 128 СК України).
Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство (стаття 129 СК України).
До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу (частина перша статті 20 СК України).
Тлумачення норм СК України свідчить, що: законодавець передбачив різні підстави для пред'явлення позовної вимоги про визнання батьківства відповідно до статті 128 СК України та статті 129 СК України;
У статті 128 СК України регулюється випадок, за яким запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Саме в такому разі особа, яка вважає себе батьком дитини, може подати до суду позовну заяву про визнання свого батьківства. При цьому, з врахуванням змісту частини першої статті 20 СК України та статті 128 СК України, позовна вимога про визнання батьківства згідно зі статтею 128 СК України виключена законодавцем із сфери дії позовної давності; частина перша статті 129 СК України стосується ситуації, за якої оспорити батьківство може чоловік, який вважає себе батьком дитини, а батьком дитини записана інший чоловік. Тобто позивачем є чоловік, який вважає себе батьком дитини, а відповідачем - чоловік, який записаний батьком дитини.
Предметом доказування в цьому разі є відсутність кровної спорідненості між дитиною і чоловіком, записаним як батько в актовому записі про народження дитини, та наявність такої спорідненості між дитиною й особою, яка вважає себе її батьком. До позовної вимоги про визнання батьківства згідно з частиною першою статті 129 СК України застосовується позовна давність в один рік.
Звертаючись до суду із позовом позивач просив про визнання батьківства, пославшись на положення статті 128 СК України.
Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 742/3238/17, у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог, встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають з встановлених обставин та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на норму права, що є значно конкретизованим, аніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема, в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Тому обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Судом встановлено, що позивач подав позов про визнання батьківства до відповідача ОСОБА_4 відповідно до статті 128 СК України у зв'язку з тим, що на момент подачі позову відомості про батька дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було записано за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України (а.с.21-23) і лише з відзиву на позовну заяву від 17 лютого 2022 року (а.с.46-47) та видачі Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану 12 лютого 2022 року повторного свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_15 (а.с.48) дізнався про те, що у актовий запис про народження дитини внесено зміни, шляхом запису батьком дитини ОСОБА_5 , звернувся 27 травня 2022 року до суду із клопотанням про залучення співвідповідача ОСОБА_5 (а.с.91-92) та 04 липня 2022 року із заявою про зміну предмету позову (а.с.101-102).
За таких обставин суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності у зв'язку з тим, що ним першочергово подано позовну заяву до відповідача ОСОБА_4 відповідно до ст. 128 СК України, на яку не розповсюджується позовна давність, а заяву про зміну предмету позову в межах річного строку, передбаченого ст. 129 СК України.
Подібні за змістом правовідносини викладені у постанові Верховного Суду у справі № 205/5698/21 від 08 березня 2023 року та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 753/10895/15-ц від 02 липня 2019 року.
За таких обставин суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову у зв'язку з ухиленням відповідача ОСОБА_22 від проведення медико-генетичної експертизи та надання позивачем доказів на підтвердження своєї позовної заяви, зокрема свідоцтва про хрещення дитини та фото і відео доказів, що підтверджують участь позивача у забиранні дитини з пологового будинку, прийняття участі в обряді хрещення, святкуванні дня народження, проведення спільного відпочинку.
Судовий збір, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за доцільне стягнути із відповідачів ОСОБА_11 та ОСОБА_5 судових витрат за сплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 908,00 грн., тобто по 454,00 грн. з кожного із відповідачів.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268,354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_11 та ОСОБА_5 - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) виключити з актового запису про народження № 1321 від 07 серпня 2014 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області відомості про особу, яка зазначена батьком дитини та внести відомості до актового запису про народження № 1321 від 07 серпня 2014 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.
Стягнути із ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 454,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: матеріали справи не містять.
Відповідач 1: ОСОБА_11 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: матеріали справи не містять.
Відповідач 2: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: матеріали справи не містять.
Третя особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місце знаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 22. Код ЄДРПОУ: 33341882.
Повний текст рішення складено 15 травня 2023 року.
Суддя М. М. Бебешко