Справа № 296/6520/21
2/296/708/23
"28" квітня 2023 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Драча Ю.І.,
за участі секретаря - Чернявської В.М.
Представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши клопотання представника відповідача про залучення третьої особи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою)
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про встановлення порядку користування квартирою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.08.1999 між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26.03.2021. зазначила, що в період шлюбу із відповідачем, його мати ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та своєму сину ОСОБА_3 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , в обмін на двокімнатну квартиру позивача, яка перейшла до неї у спадок від матері. Після розлучення стосунки між сторонами погіршилися та виник спір стосовно визначення користування спільною квартирою. Згоди та домовленостей про порядок користування квартирою не було укладено. Доступу до спірного майна позивач не має, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 24).
Протокольною ухвалою суду від 15.06.2022 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
11.10.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує позовні вимоги та не визнає їх, зазначає, що позивач та відповідач є співвласниками квартири в 1/2 частині кожен, за багато років зроблено перепланування, тому встановити порядок користування у тому варіанті в якому просить позивач є неможливим.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених в позові.
Представником відповідача ОСОБА_6 на електронну пошту суду направлено клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням на лікуванні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Враховуючи, що у судові засідання 17.01.2023, 21.02.2023, 28.04.2023 відповідач та його представники не з'являлись, надсилаючи клопотання про відкладення судових засідань, з метою уникнення затягування судового процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та його представника. Суд також зазначає, що перебування на лікування одного з представників відповідача не є обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.08.1999, який було розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26.03.2021 (а.с. 10).
Відповідно до Договору дарування від 03.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В., зареєстрованого за № 9045 ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та своєму сину ОСОБА_3 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 11)
Згідно технічного паспорта від 11.01.1999 квартира складається з чотирьох житлових кімнат та службових приміщень, загальною площею 80,94 кв.м., в тому числі 50,7 кв.м.
У позивача та відповідача виникають конфлікти з приводу користування квартирою.
Вказана квартира є неподільною, тому виділ частки в натурі неможливий.
Однак відповідно до ст. 358 ЦК України та п.14 Пленуму Верховного суду України від 20.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» якщо поділ квартири, що є спільною частковою власністю здійснити неможливо, то за позовом співвласника може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири.
Позивач просить суд виділити їй житлові кімнати: 3-тю кімнату площею 11,9 кв.м. та 4-ту кімнату площею 11,9 кв.м. разом з лоджією 6,4 кв.м.; - у особисте користування ОСОБА_3 виділити житлові кімнати: 1-шу кімнату площею 17,8 кв. м., 2-гу кімнату площею 9,1 кв. м. разом з балконом площею 3,2 кв.м.; - в загальному користуванні залишити: кухню площею 8,0 кв.м., коридор - 13,4 кв.м., ванну кімнату площею 2,7 кв.м., туалет площею 1,4 кв.м., кладовку площею 0,9 кв.м.
Згідно частини першої статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При встановленні порядку користування будинком (квартирою) кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина будинку (квартири) з урахуванням його частки в праві спільної власності на будинок (квартиру). Разом з тим виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
У відповідності до вимог ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов'язковим.
За таких обставин, оскільки позивач, як співвласник квартири, вважає за необхідне встановити порядок користування квартирою для реалізації своїх прав щодо власності, можливість встановлення порядку користування регламентовано законодавством, відповідач не надав заперечень щодо запропонованого варіанту користування квартирою, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про встановлення порядку користування квартирою й такими, що підлягають задоволенню.
Суд не бере до уваги доводи відповідача, що не можливо встановити порядок користування квартирою, у зв'язку з тим, що в ній було зроблено перепланування та житлова кімната площею 17,8 кв.м. запропонована ОСОБА_3 з'єднана з кухнею та коридором, оскільки суду не було надано доказів того, що позивач по справі - ОСОБА_2 , як співвласник 1/2 частини спірної квартири давала згоду на здійснення такого перепланування.
Також слід зазначити, що у користуванні відповідача залишається ще одна житлова кімната площею 9,1 кв.м. разом з балконом.
Враховуючи викладене,, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 358, 1167 ЦПК України, ст.ст. 12, 13, 89, 95, 259, 263, 265, 272 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
- у особисте користування ОСОБА_2 виділити житлові кімнати: 3-тю кімнату площею 11,9 кв.м. та 4-ту кімнату площею 11,9 кв.м. разом з лоджією 6,4 кв.м.
- у особисте користування ОСОБА_3 виділити житлові кімнати: 1-шу кімнату площею 17,8 кв. м., 2-гу кімнату площею 9,1 кв. м. разом з балконом площею 3,2 кв.м.
- в загальному користуванні залишити: кухню площею 8,0 кв.м., коридор - 13,4 кв.м., ванну кімнату площею 2,7 кв.м., туалет площею 1,4 кв.м., кладовку площею 0,9 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційногоперегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . РНОКПП НОМЕР_2 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Житомирської міської ради. Юридична адреса: м. Житомир, майдан імені С.П. Корольова, 4/2.
Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя Ю. І. Драч