Номер провадження: 22-ц/813/1069/23
Справа № 523/13515/19
Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.
Доповідач Вадовська Л. М.
15.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,
за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,
переглянувши справу №523/13515/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 лютого 2021 року у складі судді Дяченка В.Г., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 27 серпня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 11 вересня 1999 року по 20 грудня 2016 року. У період шлюбу на відкритих на ім'я ОСОБА_2 банківських рахунках було накопичено кошти, які відповідач після розірвання шлюбу фактично привласнив. Вважаючи грошові кошти на рахунках банків спільною сумісною власністю подружжя, позивач ОСОБА_1 просила:
визнати спільною сумісною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 279381,47 грн.;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна грошову суму в розмірі 139690,00 грн. (т.1 а.с.2-4).
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 2 вересня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.12-13).
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши у відзиві наступне. Шлюб з ОСОБА_1 уклав 11 вересня 1999 року, фактичні шлюбні відносини було припинено з липня 2016 року, судовим рішенням шлюб розірвано 8 грудня 2016 року. Позивачем не надано доказів накопичення спільних коштів за час шлюбу. Позивач під час шлюбу мала недобросовісну поведінку та не дбала про матеріальне забезпечення сім'ї. Кошти на банківському рахунку є коштами, виплаченими йому на підставі рішень судів, ухвалених щодо грошового забезпечення за проходження служби та щодо компенсаційних виплат при звільненні з органів внутрішніх справ, а також коштами, що становили частину його заробітної плати, яку відкладав на банківський рахунок. Позивач не приймала жодної участі у заявленому нею накопиченні коштів, тому кошти не є спільним майном, що підлягає поділу (т.1 а.с.36-40, 71-72).
8 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 на підставі даних, отриманих в порядку витребування доказів з банківських установ, подала заяву про зменшення позовних вимог, за змістом якої просила визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 57000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна грошову суму в розмірі 28500,00 грн. (т.2 а.с.35-36).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про зменшення позовних вимог (т.2 а.с.41).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 1 лютого 2021 року позов задоволено; визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 57000,00 грн., які перебували на рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк» у розмірі 57000,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 28500,00 грн., судові витрати в розмірі 1000,00 грн.; зобов'язано Управління Державної казначейської служби в м. Одесі повернути ОСОБА_1 переплату судового збору в розмірі 484,40 грн. (т.2 а.с.56-58).
Висновок суду мотивовано тим, що на підставі виписок по рахункам на ім'я відповідача встановлено, що на депозитному рахунку 26….15, відкритому 25 листопада 2016 року на ім'я ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк» станом на 20 грудня 2016 року знаходились грошові кошти у розмірі 57000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку 26….15 за період з 11 вересня 1999 року по 20 грудня 2016 року. Відповідачем не доведено, що вказані грошові кошти є його особистою приватною власністю, відповідно, вказані грошові кошти є об'єктом права спільної власності подружжя та підлягають поділу в рівних частках.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 червня 2021 року справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року справу прийнято до провадження іншим суддею-доповідачем з підстав звільнення раніше визначеного судді-доповідача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю (т.2 а.с.63-66).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Твердження ОСОБА_1 в тій частині, що ним приховувалась інформація про банківські рахунки, є неправдивими. Спірні кошти належать йому особисто, спільного накопичення коштів не було, кошти є його особистою приватною власністю в силу положень пункту 3 частини 1 статті 57 СК України. На його банківський рахунок зараховувались кошти на виконання судових рішень щодо компенсаційних виплат при проходженні служби та звільненні зі служби, які не мають відношення до спільного майна. ОСОБА_1 не дбала про матеріальне забезпечення сім'ї, не додавала спільної праці в набутті майна, не вирішувала питань щодо сплати за житлово-комунальні послуги тощо. Судом не проводилось заходів щодо встановлення обсягу спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясування джерела і часу його придбання.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Грошові кошти в розмірі 57000,00 грн. перебували на рахунку ОСОБА_2 станом на 20 грудня 2016 року, тобто на дату розірвання шлюбу, тому такі є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки доказів на підтвердження належності коштів на праві особистої приватної власності ОСОБА_2 не надав (т.2 а.с.128-130).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч.1 ст.60 СК України).
Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ч.2 ст.61 СК України).
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 11 вересня 1999 року, шлюб розірвано рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2016 року в справі №523/9738/16-ц, рішення суду набрало законної сили 20 грудня 2016 року.
Спірними є грошові кошти в розмірі 57000,00 грн., які станом на 20 грудня 2016 року перебували на рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк».
Суд першої інстанції визнав вказані грошові кошти об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та в порядку поділу таких як майна подружжя стягнув належну ОСОБА_1 частку грошових коштів.
Докази належності грошових коштів до майна, яке стаття 57 СК України відносить до майна, що є особистою приватною власністю дружити, чоловіка, в справі відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду про належність спірних грошових коштів до об'єктів права спільної сумісної власності колишнього подружжя.
Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.
Справа в провадженні суду першої інстанції з серпня 2019 року, суду апеляційної інстанції з квітня 2021 року, призначалась до розгляду на 25 листопада 2021 року, 12 травня 2022 року, 23 березня 2023 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток/повідомлень розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 23 березня 2023 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 травня 2023 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Є.С.Сєвєрова
Т.В.Цюра