про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
12 травня 2023 року справа № 580/3647/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/3647/23
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уманського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області (вул. Шевченка 42, м. Христинівка, Черкаська область, 18000/вул. Европейська 27, м. Умань, 20300, код ЄДРПОУ 40108667) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
12.05.2023 вх. № 18697/23 ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Уманського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо складання стосовно ОСОБА_1 адміністративного протоколу від 21.11.2022 серії ААД № 349351;
- зобов'язати Уманське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області відкликати з Христинівського районного суду Черкаської області направлений для розгляду адміністративний протокол від 21.11.2022 серії ААД № 349351.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За правилами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень, порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси особи позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. Обов'язковою умовою для визнання таких дій чи бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, зокрема щодо ст.130. Чинним законодавством встановлений порядок перевірки правомірності дій (рішень, вимог) посадових осіб під час оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, що визначається КУпАП.
Позивач оскаржує дії посадових осіб Уманського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області щодо складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху від 21.11.2022 серії ААД № 349351, яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, позаяк фіксує обставини вчинення адміністративного правопорушення, та не створює для особи правових наслідків.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 с. 170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Згідно з пунктом 10 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підвідомчістю.
Верховний Суд у справі № 266/3228/16-а наголосив: приймаючи рішення про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, суди попередніх інстанцій вийшли за межі своєї компетенції тим самим втрутившись в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає загальним принципам та засадам адміністративного судочинства.Законодавцем чітко встановлений відповідний вид санкцій (штраф), який підлягає застосуванню до правопорушника в разі прийняття органом, уповноваженим вирішувати справу, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
У Рішенні від 08 квітня 2015 року № 3-рп/2015 у справі № 1-6/2015 Конституційний Суд України вважає, що обмеження законодавцем права особи на оскарження рішення місцевого загального суду як адміністративного суду до апеляційної та касаційної інстанцій є виправданим лише щодо оскарження рішень у справах про незначні адміністративні правопорушення. В інших випадках у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи повинні мати право на інстанційне оскарження рішення місцевих загальних судів як адміністративних судів.
Верховний Суд України у справі № 306/17/16-а ЄДРСР 63749411 висновує: КАС України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд дійшов висновку про наявні підстави для відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уманського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, позаяк позовні вимоги належить розглядати відповідному місцевому загальному суду щодо накладення адміністративних стягнень у контексті оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 20, 45, 170-171, 241-243, 245, 248, 256, 293-297 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уманського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області.
Роз'яснити позивачеві, що позовні вимоги належить розглядати відповідному місцевому загальному суду як адміністративному і повторне звернення до Черкаського окружного адміністративного суду з тим самим позовом щодо якого постановлена ухвала про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію ухвали направити позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА