Справа № 420/9814/23
11 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 матеріальної допомоги на поховання особи з інвалідністю з дитинства;
- зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на поховання особи з інвалідністю з дитинства.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. ч.1-3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути:
- день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи;
- день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує;
- день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії;
- день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору у даній справі є протиправні дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови позивачу у призначенні матеріальної допомоги на поховання особи з інвалідністю з дитинства, які викладені у листах-відповідях відповідача від 02.09.2021 р., 16.07.2021 р., 02.09.2021 р. та 14.09.2022 р. щодо оформлення та виплати вказаної допомоги після надання певних документів.
Відтак, моментом обізнаності позивача про порушення його прав у розумінні ст. 122 КАС України є отримання ним вищевказаних листів відповідача, який починається з вересня 2021 року.
Разом з тим, з вказаною вимогою позивач звернувся до суду 03.05.2023 року, тобто з порушенням 6-ти місячного строку, навіть якщо врахувати останній лист-відповідь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, датований 14.09.2022 р.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить поновити строк на звернення до суду.
Натомість, позовна заява не містить причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які б унеможливлювали позивача вчасно звернутись до суду, та доказів на їх підтвердження.
Оскільки позивачем ніяким чином не обгрунтована вимога щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом, не надано відповідних доказів на підтвердження таких обставин, тому йому пропонується надати до суду вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням конкретних обставин та причин пропуску такого строку з відповідними доказами на підтвердження таких обставин.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, у змісті позовної заяви, позивачем зазначено, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вище вказаних обставин, які мають наслідком звільнення позивача від сплати судового збору на підставі вказаної норми Закону.
Крім того, суддя звертає увагу, що позивач звернувся до суду з даним позовом, не в інтересах недієздатної особи з інвалідністю, а від свого імені та за захистом своїх порушених прав, пов'язаних з отримання спірної допомоги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Разом з тим, документом, що підтверджує пільгу, визначену п.9 ч.1 ст. 5 Законом України “Про судовий збір” є посвідчення інваліда І або ІІ групи.
Враховуючи не надання позивачем документу, який підтверджує підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до вказаного Закону, суддя не вбачає підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2023 р., становить 2 684,00 грн.
Таким чином, за подання позову фізичною особою до адміністративного суду позову, який містить вимогу немайнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі 1073,60 грн. (2684,00 грн. * 0,4).
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, останній повинен сплатити судовий збір в сумі 1073,60 грн. та надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору в належному розмірі.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/) в розділі “Судовий збір”.
Крім того, визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Окрім того, суддя звертає увагу позивача, що у прохальній частині позовної заяви помилково зазначено " ОСОБА_1 ", зам ість правильного " ОСОБА_1 ", що є підставою для усунення вказаної помилки шляхом надання відповідної заяви про уточнення позовних вимог.
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя -
ухвалила:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати
- заяву про поновлення строку звернення до суду із обов'язковим зазначенням обставин та причин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;
- платіжний документ про cплату судового збору в сумі 1073,60 грн. або документ, що звільняє позивача від сплати судового збору.
- заяву про уточнення позовних вимог.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна